17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 727/1951/14
провадження № 61-2556 ск 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант+», стягувач Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
1. У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант+» (далі - ТОВ «Діамант+») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просила замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») на його Правонаступника -ТОВ «Діамант+» у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 при виконанні рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 09 липня 2014 року у справі № 727/1951/14-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат зі сплати судового збору.
2. Шевченківський районний суд міста Чернівців ухвалою від 13 листопада 2025 року задовольнив заяву ТОВ «Діамант+» - замінив зазначеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТОВ «ДІАМАНТ+» щодо виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 09 липня 2014 року.
3. Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та у задоволенні заяви ТОВ «Діамант+» відмовити.
4. В межах апеляційного перегляду зазначеної ухвали суду першої інстанції Чернівецький апеляційний суд, зокрема, постановив окрему ухвалу від 28 січня 2026 року, якою звернув увагу Міністерства юстиції України на необхідність перевірки діяльності відповідальних осіб щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників та усунення виявлених судом і зазначених у цій окремій ухвалі порушень порядку вчинення цих дій.
5. У березні 2026 року до Верховного Суду засобами Електронного суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
7. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 березня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2026 року справу призначено судді доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Петров Є. В.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує на те, що підставами касаційного оскарження цієї окремої ухвали суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
10. Зокрема, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення частини п'ятої статті 9, частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) та частини першої статті 262 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
11. Також зазначає, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрите постановою державного виконавця від 23 жовтня 2014 року у відповідності до норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження». Тобто до початку функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) та Єдиного реєстру боржників, у зв'язку з чим включення відомостей про боржника до відповідного реєстру не в автоматичному порядку, як це передбачено Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення про АСВП), не передбачено та є технічно неможливим.
12. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
13. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).
14. Відповідно до статті 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
15. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної правової політики з питань організації примусового виконання рішень судів (пункт 1 Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, далі - Положення).
17. Згідно з підпунктом 2?пункту 3 Положення основними завданнями Мін'юсту, є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень.
18. Підпунктами 83?? та 83?? пункту 4 Положення визначено завдання Мін'юсту, а саме забезпечення доступу державних та приватних виконавців до баз даних і реєстрів, зокрема електронних, що містять інформацію про боржників, їх майно та кошти, а також забезпечення функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.
19. Частиною першою статті 8 Закону про виконавче провадження визначено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
20. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 8 Закону про виконавче провадження автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується формування Єдиного реєстру боржників.
21. Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (частина перша статті 9 Закону про виконавче провадження).
22. Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про АСВП.
23. Автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) -інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу (абзац другий пункту 2 розділу I Положення про АСВП).
24. Держатель Системи - Міністерство юстиції України, що розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Системи та забезпечує її функціонування ( абзац 11 пункту 2 розділу I Положення про АСВП).
25. Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923 (абзац 13 пункту 2 розділу I Положення про АСВП).
26. Отже, саме на Мін'юст покладений обов'язок розробити порядок, яким попередні боржники мали бути внесені у зазначений реєстр, оскільки саме Мін'юст розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Системи та забезпечує її функціонування.
27. З оскаржуваної окремої ухвали Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року, убачається, що при розгляді апеляційної скарги колегією суддів встановлені порушення щодо порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників.
28. Зокрема, судом апеляційної інстанції було встановлено, що попри наявність юридичного статусу боржника у ОСОБА_2 будь-яка інформація щодо цього відсутня у Єдиному реєстрі боржників.
28.1. Саме з посиланням на офіційні відомості цього реєстру сформовані заперечення апелянта/боржника у цій справі.
28.2. За результатами перевірки наявності виконавчих проваджень в АСВП станом на 21 січня 2026 року судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито 23 жовтня 2014 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - боржник ОСОБА_2 , стягувач ТОВ «Діамант+».
28.3. Вказаними офіційними відомостями була обґрунтована заява правонаступника стягувача у цій справі.
28.4. Апеляційний суд виходив з того, що зазначені обставини є взаємовиключними, суперечливими, можуть штучно створювати спір та свідчити про неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами підрозділів Міністерства юстиції України, відповідальних за ведення реєстрів, через що колегія суддів вбачала підстави для постановлення окремої ухвали, з метою повідомлення Міністерства юстиції України про вказані виявлені недоліки та вжиття відповідних організаційно-правових заходів щодо їх усунення та недопущення в майбутньому
29. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом належного реагування суду на порушення законності, а також на причини й умови, що їм сприяли, які були виявлені під час судового розгляду (зокрема, дивитися постанови від 07 лютого 2019 року у справі № 900/500/16, від 12 вересня 2024 року у справі № 990/162/23).
30. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (на яку також міститься посилання в оскаржуваній окремій ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року) вказала, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору.
31. У касаційній скарзі не міститься спростувань наведених аргументів апеляційним судом, якими він керувався постановляючи оскаржувану окрему ухвалу. Не вказано іншу особу відповідальну за контроль та організацію усунення зазначених недоліків у Єдиному реєстрі боржників.
32. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
33. З огляду на наведене, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант+», стягувач Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
А. І. Грушицький
Є. В. Петров