18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 342/1193/24
провадження № 61-1282св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави,
відповідачі: Городенківська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2025 року у складі колегії суддів Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О. у справі за позовом керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до Городенківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року керівник Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Городенківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення шостої сесії п'ятого скликання Луківської сільської ради Городенківського району від 29 грудня 2007 року «Про безоплатну передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »;
- усунути перешкоди у здійсненні Городенківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,321 га, розташованою на території Городенківської міської ради, шляхом скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі від 02 липня 2017 року земельної ділянки площею 0,3818 га з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, зокрема для ведення особистого селянського господарства, з виключенням відповідних відомостей з Державного земельного кадастру;
- усунути перешкоди у здійсненні Городенківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,3213 га, розташованою на території Городенківської міської ради, шляхом визнання недійним держаного акта на право власності на землю серії ЯЕ, № 848177, виданого ОСОБА_1 , який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01073020010.
У жовтні 2025 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив витребувати у ОСОБА_1 у власність Городенківської міської ради частину земельної ділянки площею 0,3213 га, кадастровий номер 2621682003:02:001:0002, яка накладається на територію охоронної зони річки Дністер.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Городенківський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 листопада 2025 року поновив позивачу строк на подання заяви про зміну предмета позову.
Заяву про зміну предмета позову керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до Городенківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки прийняв до розгляду.
Запропонував відповідачам протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали подати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову. Зобов'язав відповідачів одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Позовну заяву керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах про витребування земельної ділянки залишив без руху.
Роз'яснив позивачу, що у разі неусунення недоліків у п'ятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Залишаючи позовну заяву прокурора без руху, суд першої інстанції, врахувавши положення Закону України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який має зворотну дію в часі, дійшов висновку про необхідність надання прокурором у цій справі доказів, що підтверджують ринкову вартість спірної земельної ділянки (зокрема звіту про експертну грошову оцінку майна), а також доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, які в подальшому, у разі задоволення позову, підлягатимуть виплаті як компенсація добросовісному набувачу.
Городенківський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 03 грудня 2025 року позовну заяву керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до Городенківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки залишив без розгляду.
Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не виконав вимог ухвали суду від 24 листопада 2025 року щодо подання доказів, які підтверджують ринкову вартість спірної земельної ділянки, а також документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Подані прокурором додаткові пояснення суд розцінив як фактичну незгоду з підставами залишення позовної заяви без руху.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 26 грудня 2025 року апеляційну скаргу керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області на ухвалу Городенківського районного суду від 03 грудня 2025 року повернув заявнику.
Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що з апеляційної скарги, поданої в письмовій формі засобами поштового зв'язку, убачається, що вона подана без підпису особи, яка її подала. Про це суд під час перевірки апеляційної скарги склав акт від 22 грудня 2025 року № 110.
У зазначеному акті зафіксовано, що 22 грудня 2025 року поштовим відправленням № 7810300110514 до суду надійшла апеляційна скарга Коломийської окружної прокуратури на ухвалу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2025 року у справі № 342/1193/24 без підпису. Крім того, у додатках до апеляційної скарги зазначено «квитанцію про сплату судового збору на 1 арк.», яка фактично відсутня.
Посилаючись на положення процесуального закону, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність підпису на апеляційній скарзі є підставою для її повернення.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана у письмовій формі, не може бути прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим її слід повернути заявнику через відсутність підпису особи, яка її подала.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2026 року керівник Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2025 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу заявник подав на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мотивуючи її тим, що оригіналом документа є саме електронний документ, тоді як його паперова форма є лише копією такого документа, відтвореною на папері. У зв'язку з цим суд насамперед повинен досліджувати питання підписання електронного документа, а не його паперової копії.
Отже, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд мав надати оцінку оригіналам електронних документів, зокрема апеляційній скарзі з додатками, на предмет відповідності її вимогам щодо форми та змісту апеляційної скарги, визначеним статтею 356 ЦПК України.
Створення паперового примірника електронного документа здійснюється шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов'язковими для відповідного виду документа реквізитами, з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також із зазначенням інших наявних необов'язкових реквізитів.
У справі, що переглядається, апеляційну скаргу подано заявником із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, який містився на апеляційній скарзі.
Разом із тим, повертаючи апеляційну скаргу, подану заявником, апеляційний суд керувався тим, що апеляційна скарга не підписана особою, яка її подала.
Відповідно до наказу Генерального прокурора від 25 березня 2021 року № 73 запроваджено застосування кваліфікованого електронного підпису під час роботи з документами в інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі - ІС «СЕД») з 02 квітня 2021 року.
Зазначеним наказом передбачено, що перші заступники, заступники Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівники самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, керівники обласних, окружних, спеціалізованих прокуратур, а також прокуратур у військовій та оборонній сфері на правах обласних та окружних забезпечують ведення діловодства, зокрема підписання та візування електронних вихідних і внутрішніх документів в ІС «СЕД» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.
На апеляційній скарзі, скерованій Коломийською окружною прокуратурою до Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 342/1193/24, міститься кваліфікований електронний підпис керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
Отже, висновок Івано-Франківського апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу не підписано особою, яка її подала, є помилковим.
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 13 лютого 2026 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Городенківського районного суду Івано-Франківської області.
04 березня 2026 року матеріали справи № 342/1193/24 надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі -Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України»).
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
Відповідно до частин п'ятої-дев'ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Згідно з пунктом 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації (пункт 13 Положення про ЄСІТС).
Згідно з пунктом 14 Положення про ЄСІТС використання особистих ключів користувачами, а також створення ними кваліфікованого електронного підпису здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги», з особливостями, встановленими цим Положенням. Відмова користувача від отримання або використання особистих ключів кваліфікованого електронного підпису, їх використання з порушенням зазначених нормативних актів позбавляє його права доступу до ЄСІТС.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
Процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд» (пункт 25 Положення про ЄСІТС).
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення про ЄСІТС).
Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 Положення про ЄСІТС).
З урахуванням викладеного позивач мав можливість подати апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду: 1) у письмовій (паперовій) формі з власноручним підписом; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначила, що подання процесуальних документів в електронній формі можливе лише з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Надсилання процесуального документа іншим способом, зокрема електронною поштою або іншим способом поза межами ЄСІТС, не відповідає встановленому процесуальним законом порядку. Суд також підкреслив, що електронний підпис застосовується під час подання документа через підсистему «Електронний суд», тоді як у разі подання документа в паперовій формі він повинен відповідати вимогам до паперового документа, зокрема містити власноручний підпис.
Крім того, у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23 (провадження № 61-4035св24) Верховний Суд зазначив, що процесуальні документи можуть подаватися до суду або в паперовій формі з власноручним підписом особи, яка їх подає, або в електронній формі через ЄСІТС із накладенням кваліфікованого електронного підпису. Суд наголосив, що спосіб подання процесуального документа визначає вимоги до його підпису. Якщо документ направлений до суду поштовим зв'язком, він вважається паперовим процесуальним документом, а відсутність власноручного підпису особи, яка його подає, є підставою для повернення такого документа.
Отже, поєднання способів подання процесуального документа, за якого документ створено в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису, але направлено до суду у паперовій формі поштовим зв'язком без власноручного підпису особи, яка його подає, процесуальним законом не передбачене.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області подана до суду в письмовій формі засобами поштового зв'язку та не містить підпису особи, яка її подала, про що складено відповідний акт суду. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
Доводи касаційної скарги про те, що оригіналом процесуального документа є електронний документ, а паперовий примірник є лише його копією, а тому суд повинен був перевіряти підписання саме електронного документа, є необґрунтованими.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України процесуальні документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Натомість процесуальні документи, подані у паперовій формі, повинні бути підписані власноручним підписом особи, яка їх подає.
У цій справі апеляційну скаргу подано до суду у паперовій формі шляхом направлення поштовим відправленням, а тому на такий документ поширюються вимоги процесуального закону щодо наявності власноручного підпису особи, яка її подає.
Саме собою створення документа в електронній формі та накладення на нього кваліфікованого електронного підпису не звільняє особу від обов'язку дотримуватися встановленого процесуальним законом способу подання процесуальних документів до суду. Якщо документ подається у паперовій формі, він має відповідати вимогам до паперового процесуального документа, у тому числі містити власноручний підпис.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що апеляційна скарга, подана у письмовій формі, не підписана особою, яка її подала, а тому підлягає поверненню заявнику, відповідає вимогам процесуального закону.
Інші доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують, зводяться до іншого тлумачення норм процесуального права та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко