13 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 366/3723/23
Провадження № 61-7314ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі разом - скаржники), інтереси яких представляє адвокат Гедьо Андрій Степанович (далі - адвокат),
на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року
у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» (далі - релігійна організація) до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - селищна рада) та скаржників за участю Комунального підприємства Іванківської селищної ради «Виробниче управління житлово-комунального господарства» (далі - КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства») як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, про визнання незаконним і скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, державної реєстрації цього права та визнання недійсним договору, а також
за позовом КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» до селищної ради, скаржників за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, - Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська РДА) та релігійної організації - про визнання недійсним і скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації цього права, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та
1. У грудні 2023 року релігійна організація звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати незаконним і скасувати розпорядження селищної ради від 9 липня 2009 року за № 6 про передання у приватну власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- скасувати видане селищною радою 15 липня 2009 року свідоцтво № 39 серії НОМЕР_1 про право власності на квартиру;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, здійснену на підставі свідоцтва про право власності від 15 липня 2009 року, виданого селищною радою відповідно до розпорядження № 6 від 9 липня 2009 року;
- визнати недійсним договір дарування квартири (серія та номер 1847), посвідчений 9 грудня 2022 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольгою Олександрівною (далі - приватний нотаріус);
- скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 9 грудня 2022 року з індексним номером 65722936 на квартиру.
2. У квітні 2024 року КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» звернулося до суду з позовом як третя особа. Просило:
- визнати недійсним і скасувати розпорядження органу приватизації селищної ради від 9 липня 2009 року № 6 про передання у приватну спільну власність ОСОБА_1 квартири;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 17 липня 2009 року на квартиру;
- витребувати від ОСОБА_2 на користь КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» квартиру.
3. 24 листопада 2024 року Іванківський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким залишив без задоволення позов релігійної організації та задовольнив частково позов КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»: (1) визнав недійсним розпорядження органу приватизації селищної ради від 9 липня 2009 року № 6 про передання в приватну спільну власність ОСОБА_1 квартири та скасував це розпорядження; (2) визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру; (3) витребував від ОСОБА_2 на користь КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» квартиру; відмовив у задоволенні інших вимог КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства».
4. 12 травня 2025 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
5. 11 червня 2025 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» та постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. 21 липня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржники мали: (1) вказати номери засобів зв'язку ОСОБА_3 ; (2) сплатити кожен по 48 448,00 грн судового збору.
7. 28 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 2295/026-25 від 28 липня 2025 року), у якій вказав номер засобу зв'язку ОСОБА_3 , надав дві квитанції про сплату по 48 448,00 грн судового збору та копії вказаної заяви разом із долученими до неї документами відповідно кількості учасників справи.
8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених у пунктах 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження:
- суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц, від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17,
Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 лютого 2022 року у справі № 524/3501/20, від 17 червня 2020 року у справі № 664/121/19, від 30 травня 2018 року у справі № 591/6623/16-ц, від 9 серпня 2023 року у справі № 523/20890/21, від 4 вересня 2024 року у справі № 278/2111/23, від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 750/1063/19, від 9 жовтня 2020 року у справі № 750/3925/18, від 14 вересня 2022 року у справі № 465/3517/19,
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 750/8002/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21, від 12 листопада 2020 року у справі № 750/967/19,
Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 344/1350/21, від 13 лютого 2020 року у справі № 750/13081/18, від 12 травня 2021 року у справі № 750/2176/17,
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18;
- відсутній висновок Верховного суду щодо застосування за подібних правовідносин приписів статті 31 Житлового кодексу України, частин першої та третьої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», пункту 2 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, у відповідних редакціях щодо наявності або відсутності необхідності надання органу приватизації договору найму, укладеного на загальних підставах, для приватизації житла;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування за подібних правовідносин приписів частини восьмої статті 261 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 388 ЦК України у їх сукупності щодо застосування судом позовної давності (10 років) за вимогами щодо витребування чи визнання права нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність;
- суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, скаржників за участю Комунального підприємства Іванківської селищної ради «Виробниче управління житлово-комунального господарства» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, про визнання незаконним і скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, державної реєстрації цього права та визнання недійсним договору, а також за позовом КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства» до селищної ради, скаржників за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, - Вишгородської районної державної адміністрації та релігійної організації - про визнання недійсним і скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації цього права, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
2. Витребувати із Іванківського районного суду Київської області цивільну справу № 366/3723/23.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіД. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко