12 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 761/31028/23
Провадження № 61-14051ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), яку в її інтересах подав адвокат Скачков Роман Валерійович (далі - адвокат),
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року
у справі за позовом скаржниці до Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що діє через представництво Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у місті Києві (далі - відповідач), про стягнення середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди і
1. У серпні 2023 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача 2 271 173,96 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період затримки видачі трудової книжки за період з 27 травня 2023 року по 4 січня 2024 року без урахування належних до утримання податків та інших обов'язкових платежів та 500 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
2. 23 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
3. 18 вересня 2025 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 7 листопада 2025 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на розгляд до суду першої інстанції. Мотивував скаргу так:
- апеляційний суд формально підійшов до клопотання про відкладення розгляду справи. Неналежно оцінив доводи про фактичне неотримання скаржницею примірника відзиву на апеляційну скаргу та наявність об'єктивних технічних перешкод, які унеможливили ознайомлення з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд». Розгляд справи за таких обставин зумовив порушення засад змагальності та рівності сторін, скаржницю позбавили можливості висловитися щодо аргументів іншої сторони;
- суди попередніх інстанцій не врахували умови Трудового договору (розділ 12), згідно з якими електронне листування вважається належним лише за умови його дублювання поштою або кур'єром. Відповідач не надав доказів належного інформування скаржниці про способи отримання документа, обмежившись електронними листами;
- суди неналежно оцінили очевидну вину відповідача, яка виявилася у тривалій бездіяльності щодо витребування документа у підрядної організації - Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв». Обов'язок із належного зберігання та своєчасної видачі трудової книжки працівнику в день звільнення закон покладає саме на роботодавця. Тому передання таких функцій третій особі на підставі цивільно-правового договору не звільняє відповідача від відповідальності за порушення норм трудового законодавства. Суди залишили поза увагою те, що затримка у видачі документа була наслідком неналежної організації роботодавцем внутрішніх процесів;
- неотримання трудової книжки працівником у день звільнення може вважатися підставою для покладення відповідальності на роботодавця у випадку доведеної вини останнього (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року у справі № 754/8852/20 та від 5 лютого 2020 року у справі № 761/29172/18);
- суди попередніх інстанцій проігнорували клопотання про виклик свідків, подані до суду першої інстанції (18 і 30 листопада 2024 року електронною поштою та поштовим відправленням відповідно). Твердження апеляційного суду про відсутність таких звернень спростовують матеріали справи, що означає неналежне дослідження доказів.
5. 26 січня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали. Скаржниця мала навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
6. 9 лютого 2026 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та кілька клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивував тим, що копію оскарженої постанови скаржниця отримала до свого електронного кабінету 8 жовтня 2025 року. На підтвердження надав відомості з системи «Електронний суд».
6.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
6.3. 18 вересня 2025 року апеляційний суд проголосив вступну та резолютивну частини постанови, повний текст якої склав 3 жовтня 2025 року. Скаржниця вказала, що копію оскарженої постанови отримала 8 жовтня 2025 року. Зазначене підтверджують відомості з її електронного кабінету. Оскільки скаржниця подала касаційну скаргу 7 листопада 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови, то пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених у пунктах 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження:
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що діє через представництво Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у місті Києві, про стягнення середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.
3. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/31028/23.
4. Роз'яснити відповідачу право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіД. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко