11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 758/16835/17
провадження № 61-6239св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Карпенко С. О.,
суддів Ігнатенка В. М., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 14 червня 2022 року, ухвалену колегію у складі суддів Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - АТ) «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору.
В обґрунтування позову вказував, що 21 червня 2005 року Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі - АКІБ) «УкрСиббанк», правонаступником якого
є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 391-1-218-В/05, відповідно до умов якого він отримав в кредит 45 000 доларів США
зі сплатою 11,5 процентів за його користування строком до 20 червня 2026 року. Сторони погодили повернення кредиту щомісячними платежами
у розмірі по 179 доларів США згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору.
13 серпня 2007 року позивач купив 2599/10000 часток будівлі двокорпусного корівника з вигульним двором, розташованої у селі Спартак Донецької області.
22 січня 2014 року вказаний об'єкт нерухомого майна позивач передав в оренду (розмір орендної плати складав 13 500 грн на місяць) і за рахунок вказаних коштів сплачував кредит.
З серпня 2014 року обставини, якими він керувався під час укладення кредитного договору істотно змінились у зв'язку проведенням бойових дій на території, на якій розташовано його нерухоме майно, і знищенням цього майна.
Позивач вказував, що знищення його майна призвело до несвоєчасної сплати кредиту, тому ці обставини зумовлюють розірвання договору на підставі
частини другої статті 652 ЦК України.
За таких обставин просив розірвати кредитний договір № 391-1-218-В/05, укладений ним 21 червня 2005 року з АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого
є АТ «УкрСиббанк».
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що знищення належної позивачу нерухомості, яка знаходилась на території проведення антитерористичної операції, не є істотною зміною обставин, що дає право на зміну умов договору за рішенням суду в розумінні статті 652 ЦК України, оскільки позивач не довів одночасної наявності умов, передбачених частиною другою цієї статті.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, укладаючи договір, сторони не пов'язували його виконання із наявністю нерухомого майна та виплатою позивачем коштів на виконання зобов'язань за договором за рахунок платежів від передачі майна в оренду. Позивач не довів, що виконання оспорюваного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, тобто в даному випадку відсутні умови, передбачені частиною другою статті 652 ЦК України, які є підставою для розірвання договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року і направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме:
- оскаржувана постанова апеляційного суду не підписана всіма суддями, які входили до складу колегії суддів;
- суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання заявника про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України - у зв'язку перебуванням позивача у складі Збройних Сил України;
- апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2022 року представник АТ «УкрСибанк» - адвокат Гладиш Я. М. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду на підставі
пункту 4 частини першої статті 396 ЦПК України. У випадку відмови у закритті касаційного провадження просила апеляційну скарга залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Вказувала на помилковість доводів позивача про непідписання постанови апеляційного суду, оскільки такі обставини спростовуються матеріалами справи.
Зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги щодо неповідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання апеляційного суду, оскільки зміст його клопотання про зупинення провадження у справі спростовує це твердження.
Також вважає безпідставними аргументи заявника про необхідність зупинення провадження у справі у зв'язку з його перебування у складі Збройних Сил України, оскільки у вказаній справі в інтересах позивача діяв адвокат Курячий А. М., тому позивач вправі реалізовувати свої процесуальні права через представника.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про розгляд апеляційним судом справи за його відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; непідписання постанови апеляційного суду двома суддями, які входили до складу колегії суддів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України)
Ухвалою Верховного Суду від 4 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що 21 червня 2005 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 391-1-218-В/05, відповідно до умов якого позивач отримав в кредит 45 000 доларів США зі сплатою 11,5 процентів за його користування строком
до 20 червня 2026 року. Сторони погодили повернення кредиту щомісячними платежами у розмірі по 179 доларів США згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору.
13 серпня 2007 року позивач купив 2599/10000 часток будівлі двокорпусного корівника з вигульним двором, розташованої у селі Спартак Донецької області.
22 січня 2014 року зазначене нерухоме позивач передав в оренду, що підтверджено договором оренди нежитлового приміщення № 1; розмір орендної плати визначено у розмірі 13 500 грн на місяць.
Позиція Верховного Суду, мотиви, якими керується суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
У відповідності до статті 366 ЦПК України про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.
У частині другій статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями
(частина четверта статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
У відповідності до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У справі, яка переглядається:
- ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2021 року призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 червня 2022 року о 12 год30 хв (т. 2 а.с. 65);
- судова повістка-повідомлення про виклик у судове засідання апеляційного суду, призначене на 14 червня 2022 року 12 год30 хв надіслана ОСОБА_1 на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 66-67).
Відомості щодо вручення ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення про виклик на 12 год30 хв 14 червня 2022 року в матеріалах справи відсутні.
ЄСПЛ у справі «Лазаренко та інші проти України», заява № 70329/12 у рішенні
від 27 вересня 2017 року зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагали, щоб у випадку надсилання судових документів поштою, вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, мала повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагало, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи (пункти 15, 21). Якби цю процедуру було дотримано, то в матеріалах справи містилось би підтвердження про отримання (пункт 19).
Верховний Суд у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 463/1744/17 (провадження № 61-10090св22) зазначив, що направлення учаснику справи судових повісток на електронні адреси не є виконанням обов'язку апеляційного суду щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи, оскільки відомостей про те, що ці електронні адреси є офіційними, сторони не наводили.
За таких обставин у справі, яка переглядається, відсутні відомості про належне повідомлення Київським апеляційним судом ОСОБА_1 про дату, місце і час судового засідання апеляційного суду.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18
(провадження № 61-13667сво21) викладено правовий висновок про те, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, а й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права позивача на участь в апеляційному перегляді цієї справи є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, у справі, яка переглядається:
- ОСОБА_1 30 травня 2022 року засобами поштового зв'язку подав до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в якому зазначив, що він перебуває у складі Збройних Сил України;
- на підтвердження зазначених у клопотанні обставин позивач долучив до нього витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 5 березня 2022 року № 6-2 та довідку військової частини НОМЕР_1 від 29 травня 2022 року № 1668;
- вказані документи містять інформацію про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія другого мінометного розрахунку першого мінометного взводу мінометної батареї зазначеної військової частини;
- ухвалюючи оскаржувану постанову від 14 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції не вирішив зазначене клопотання та за відсутності учасників справи переглянув справу в апеляційному порядку;
- суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо можливості розгляду справи без вирішення клопотання позивача про зупинення провадження у справі у зв'язку з його перебуванням у складі Збройних Сил України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржене судове рішення апеляційного суду - скасуванню на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, інші доводи касаційної скарги Верховний Суд не перевіряє.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточноюі оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Судді С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік І. М. Фаловська