16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 947/30361/23
провадження № 61-1309ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Службау справах дітей Одеської міської ради, про застосування наслідків недійсного правочину, встановлення нікчемності правочину,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила майнових прав, в якій просить суд:
- застосувати до угоди від 29 липня 2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/23 від 29 вересня 2014 року, яка укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наслідки недійсності нікчемного правочину, скасувавши в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державну реєстрацію внесену державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кобзар О. Ю. на підставі рішення № 27965256, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 834880751101 від 22 січня 2016 року приватна на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2016 року № 27965256;
- визнати недійсною нікчемною угоду № 2 від 29 липня 2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/23 від 29 вересня 2014 року, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про заміну сторони, а саме відступлення майнових прав.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 30 липня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Одеський апеляційний суд постановою від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Леванюк Т. В., залишив без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року залишив без змін.
02 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року в указаній справі.
Верховний Суд ухвалою від 09 лютого 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування, сплати судового збору.
27 лютого 2026 року до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали, надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнену редакцію касаційної скарги, квитанцію про сплату судового збору.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано позивачем 31 грудня 2025 року, пропуск строку на подання касаційної скарги у два дні зумовлений необхідністю підготування процесуальних документів та пошук правової допомоги в умовах постійних обстрілів м. Одеси.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 947/30361/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Службау справах дітей Одеської міської ради, про застосування наслідків недійсного правочину, встановлення нікчемності правочину.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 16 квітня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко