18 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/617/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід суддів Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К.
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича
на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025
у справі №925/617/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича
до Соснівського відділу державної виконавчої служби центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправними дії, стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець Бочал В'ячеслав Михайлович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі №925/617/21.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2026 справу №925/617/21 за вказаною касаційною скаргою передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.В. (головуючий), Волковицька Н.О., Могил С.К.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі №925/617/21 визнано необґрунтованою і передано наявні матеріали на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі №925/617/21.
Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2026 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №925/617/21 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2026 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 925/617/21 залишено без руху та надано фізичній особі-підприємцю Бочалу В'ячеславу Михайловичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Фізична особа-підприємець Бочал В'ячеслав Михайлович 07.03.2026 подав до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів: Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №925/617/21, яку мотивовано наявністю об'єктивних обставин, що можуть свідчити про упередженість зазначеної колегії суддів, оскільки вважає, що судді Случ О.В., Волковицька Н.О., Могил С.К. дійшли необґрунтованого висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 925/617/21 (ухвала Верховного Суду від 09.12.2025). Заявник також зазначив, що станом на 07.03.2026 він не отримав паперовий примірник ухвали Верховного Суду від 09.12.2025. Також зазначив, що Верховний Суд безпідставно відмовив йому з формальних підстав у відкритті провадження про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції від 28.10.2025 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі № 925/617/21 визнано необґрунтованою, а справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 заяву про відвід колегії суддів Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №925/617/21 передано на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду - Студенця В.І.
Розглянувши заяву про відвід колегії суддів: Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі №925/617/21 суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтями 35, 36 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд також виходить із того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).
Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді/ колегії суддів.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Доводи заявника щодо наявності підстав для відводу колегії суддів Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №925/617/21 зводяться до незгоди з ухваленими ними судовими рішеннями, що не може бути підставою для відводу зазначених суддів у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не свідчить про його упередженість.
Крім того, стосовно доводів заявника щодо неотримання останнім паперового примірнику ухвали Верховного Суду від 09.12.2025 у справі №915/617/21, суд зазначає, що з автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що копію ухвали Верховного Суду від 09.12.2025 разом із матеріалами касаційної скарги і доданими до неї додатками було надіслано скаржникові на вказану в касаційній скарзі адресу, проте лист із повним вмістом було повернуто на адресу Верховного Суду з відміткою про повернення "за закінченням строку зберігання", а в подальшому листом від 04.02.2026 №31-10/37/2026 направлено до Господарського суду Черкаської області для долучення до матеріалів справи.
З огляду наведене, доводи, викладені у заяві про відвід колегії суддів Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К. не містять обґрунтованого посилання на підстави, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Бочала В'ячеслава Михайловича про відвід колегії суддів Случа О.В. (головуючого), Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №925/617/21.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Студенець