05 березня 2026 року м. Харків Справа №922/2348/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Діжечко О.Ю.,
від відповідача - Свистун А.В.,
від третьої особи - Ткаченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (вх.№2526Х від 28.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 у справі №922/2348/25 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повне рішення складено 13.11.2025)
за позовом Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова, Харківська область,
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Лозова, Харківська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Сервіс контроль», с.Лиманівка, Лозівський район, Харківська область,
про скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, -
Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області звернулося до Господарського суду Харківської області 08 липня 2025 року з позовом до ОСОБА_1 про скасування Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (без дати) щодо: « 1. Визначення управителем багатоквартирного будинку -ТОВ «Сервіс Контроль», код ЄДРПОУ 38076249 та затвердження умов договору в запропонованій редакції; 2.Обрання уповноваженою особою співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контрою за його виконанням, наданням повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету - співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 », а також стягнення судових витрат зі сплати судового збору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 в позові відмовлено повністю.
Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 р. по справі №922/2348/25 (повний текст рішення складено 13 листопада 2025 року) повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області повністю; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради вказує про те, що:
- позовна заява подана юридичною особою КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області до уповноваженої співвласниками багатоквартирного будинку ОСОБА_1 , спір пов'язаний з діяльністю позивача по управлінню будинком 70 мікрорайон 4, м. Лозова, та припиненням управління будинком 70 у зв'язку з обранням на зборах співвласників управителя вказаного будинку ТОВ «Сервіс Контроль». Тобто, спір виник у зв'язку з господарською діяльністю Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, а отже правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Враховуючи суб'єктний склад учасників спору та сам предмет спору, слід зазначити, що вказані правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з господарською діяльністю позивача та мають господарський характер, а позов, заявлений КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до відповідача стосується господарських відносин, і вирішенню в господарському суді;
- КП «ЖУК» звернувся до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав, як управителя зазначеного багатоквартирного будинку та прав його співвласників в порядку ст.20 Господарського кодексу України. Рішення, оформлене Протоколом зборів №1 (без дати) вважається не прийнятим зборами співвласників, оскільки за нього проголосували власники квартир площа яких разом менше, ніж 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, а власники нежитлових приміщень взагалі не брали участь у голосуванні. Вважаємо, що таке рішення, оформлене Протоколом № 1 порушує інтереси Позивача та співвласників вище зазначеного багатоквартирного будинку, є незаконним, оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі №1, не відповідають дійсним обставинам, а рішення фактично не прийняте достатньою кількістю голосів співвласників, що не було взято судом до уваги. Оскільки мова йде про безпідставну вимогу Товариства з обмеженою відповідальність «Сервіс Контроль» через уповноважену ним особу ОСОБА_1 (яка і надала Апелянту цей Протокол разом з вимогою) розірвати господарський договір на управління вищезазначеним будинком , укладений між КП «ЖУК» та УЖКГБ Лозівської міської ради та передачу в управління зазначеного будинку іншому управителю, а саме: ТОВ «Сервіс Контроль», КП «ЖУК» і звернувся до господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав;
- заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Оскільки позивач КП «ЖУК» звертаючись до суду з позовом, зазначив відповідачем особу, яка на його думку, повинна відповідати за позовом і до подання позову у справі не знав та не міг знати про підставу залучення у справу іншої особи, як співвідповідача чи замінити неналежного відповідача належним, то відповідно до ч.4 ст.48 ГПК України суд міг самостійно залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем;
- судом при винесенні рішення не взято до уваги жодні пояснення КП «ЖУК» та не досліджені усі докази, що надав Позивач разом з позовом;
- відмова у задоволенні позовних вимог у зв'язку з неналежним відповідачем є неповним з'ясуванням судом першої інстанції фактичних обставин, які мають значення для справи;
- відповідачем та третьою особою не спростовано наявність грубих порушень, допущених при проведенні зборів співвласників та складанні протоколу зборів, свою позицію щодо правомірності таких дій не доведено і судом при винесенні рішення це не було враховано.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 для розгляду справи №922/2348/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (вх.№2526Х від 28.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 у справі №922/2348/25. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2348/25.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс контроль» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14189 від 09.12.2025), в якому останнє просить відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги КП «ЖУК», а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування своєї позиції по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс контроль» посилається на те, що:
- із заявлених позовних вимог вбачається, що КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області фактично оспорює правовідносини між співвласниками багатоповерхового будинку і юридичною особою, яку співвласники багатоповерхового будинку обрали собі для управління майном, яке їм належить;
- станом на сьогоднішній день встановлено наявність беззаперечного волевиявлення співвласників будинку щодо здійснення управління будинком іншою юридичною особою ніж КП «ЖУК» та, відповідно, дострокового розірвання Договору № № 42 від 03.05.2024 року, право на яке передбачено нормами чинного законодавства та положеннями договору.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14200 від 09.12.2025), в якому остання просить відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги КП «ЖУК», а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування своєї позиції по справі Минко Людмили Олексіївни посилається на те, що:
- КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області вважає, що нібито обранням іншого управителя багатоповерхового будинку порушено його право, але при цьому не вказує, яке саме право порушено діями відповідача
- договір № 42 - є нікчемним, тобто такий, що не підлягає виконанню. В першому абзаці договору зазначено, що УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області, як сторона договору, діє на підставі рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 78 від 13.02.2017 року. Підставою для ствердження, що договір № 42 є нікчемним, є те, що він підписаний не належними особами і не в строк передбачений рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 78 від 13.02.2017 року.
09.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2348/25 (вх.№14215).
Від Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№14455 від 16.12.2025), в якій останнє просить залишити відзив представника відповідача та третьої особи без задоволення; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 р. по справі №922/2348/25 (повний текст рішення складено 13 листопада 2025 року) повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області повністю; судові витрати покласти на відповідача. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» вказує про те, зокрема, що:
- станом на 15.12.2025 року жодна зі сторін не повідомила письмово іншій стороні про відмову від Договору, відповідно, він вважається продовженим на наступний однорічний строк - на 2026 рік. Наразі цей договір діючий і правові підстави для його розірвання відсутні;
- робити передчасно висновки щодо нікчемності Договору не є компетенцією представника відповідача та третьої особи, оскільки КП «ЖУК», як управитель,фактично надавав послуги з утримання багатоквартирного будинку, а мешканці зазначеного будинку вносили плату за отриману послугу згідно діючого тарифу, що є безспірним підтвердженням дії цього договору;
- рішення, оформлене Протоколом №1 порушує інтереси Позивача, власника-Лозівську ТГ та співвласників багатоквартирного будинку, є незаконним, оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі №1, не відповідають дійсним обставинам, а рішення фактично не прийняте достатньою кількістю голосів співвласників, що не було взято судом першої інстанції до уваги;
- в позові та додаткових поясненнях нами було зазначено, які саме права Позивача були порушені, як управителя;
- спір виник у зв'язку з господарською діяльністю Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, а отже правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. КП «ЖУК» звернулось до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав, як управителя багатоквартирного будинку, прав його співвласників та власника комунального майна - Лозівської Територіальної Громади в порядку ст.20 Господарського кодексу України.
Від Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з участю представника апелянта - Діжечко Оксани Юріївни (вх.№14605 від 18.12.2025).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2026 призначено апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (вх.№2526Х від 28.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 у справі №922/2348/25 до розгляду на "29" січня 2026 р. о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Свистуна А.В. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2348/25, яке відбудеться 29.01.2026 о 10:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/2348/25, яке відбудеться 29.01.2026 о 10:30 год, постановлено провести за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Свистуна А.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс контроль» - Ткаченка В.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2348/25, яке відбудеться 29.01.2026 о 10:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/2348/25, яке відбудеться 29.01.2026 о 10:30 год, постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс контроль» - Ткаченка В.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 розгляд справи №922/2348/25 відкладено на 19 лютого 2026 року о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Свистуна А.В. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2348/25, яке відбудеться 19.02.2026 о 10:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/2348/25, яке відбудеться 19.02.2026 о 10:30 год провести за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Свистуна А.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 задоволено клопотання представника ТОВ «Сервіс контроль» - Ткаченка В.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2348/25, яке відбудеться 19.02.2026 о 10:30 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.Судове засідання у справі №922/2348/25, яке відбудеться 19.02.2026 о 10:30 год провести за участю представника ТОВ «Сервіс контроль» - Ткаченка В.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 розгляд справи відкласти на 05 березня 2026 року о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Від Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№2633 від 05.03.2026), в якому останнє просить долучити до матеріалів справи №922/2348/25 відповідь НП ГУНП, вих. №77699 від 16.02.2026.
Розглянувши подане Комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради клопотання про долучення до матеріалів справи доказів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Обов'язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи (п.8.2 постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі №910/161/181/18).
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, додана апелянтом до клопотання (вх.№2633 від 05.03.2026) відповідь НП ГУНП, вих. №77699 від 16.02.2026, яка датована після прийняття в даній справі оскаржуваного судового рішення, не приймається судом апеляційної інстанції до розгляду, оскільки такого доказу не існувало на момент вирішення справи судом першої інстанції та прийняття оскаржуваного рішення (28.11.2025).
Присутній представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача та представник третьої особи проти доводів скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 13 лютого 2017 року № 78 комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області призначено управителем багатоквартирних будинків, які перебували на його балансі. В тому числі багатоквартирний будинок № 70 що на м-ні 4 у м. Лозова Харківської області станом на 13 лютого 2017 року також перебував на балансі управителя.
Пунктом 5 Рішення зазначено: «Доручити комунальному підприємству «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (Фіндюкевич О.Г.) довести до відома співвласників багатоквартирних будинків, які входять до об'єкту конкурсу, інформацію про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, шляхом розміщення на зворотному боці платіжних документів, а також на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них відповідного оголошення, яке має мітити повне найменування управителя, його контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги.».
Пунктом 4.1. Рішення доручено управлінню житлово-комунального господарства та будівництва міської ради (Залізінський О.М.): Укласти з комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок, що входив до об'єкту конкурсу протягом 5 календарних днів з дня прийняття цього рішення.
14.02.2017 Наказом КП «ЖУК» № 23-к трудовий договір з директором ОСОБА_2 припинено. Та 15 лютого 2017 року розпорядженням Лозівської міської ради №44-к на посаду директора КП «ЖУК» призначено Ткаченка В.О., про що КП «ЖУК» 15.02.2017 видано відповідний Наказ № 22-к про прийняття на роботу. Отже з 15.02.2017 року по 25 березня 2019 року включно (наказ КП «ЖУК» № 45-к від 25.03.2019) керівником КП «ЖУК» був Ткаченко В.О., який на теперішній час є директором ТОВ «Сервіс Контроль» (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача).
На виконання Рішення Лозівської міської ради саме директор КП «ЖУК» ОСОБА_3 повинен був укласти договори на надання послуг з управління багатоквартирним будинком окремо на кожний багатоквартирний будинок між КП «ЖУК» і управлінням житлово-комунального господарства та будівництва міської ради. Проте договір укладено не було.
На той час і по 02.05.2024 КП «ЖУК» фактично надавало послуги з управління багатоквартирним будинком співвласникам багатоквартирного будинку № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області.
03 травня 2024 року між Співвласниками багатоквартирного будинку № 70 за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м-н 4 в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області в особі начальника Управління Пономаря М.Г. (Замовник) та КП «ЖУК» в особі в.о. директора Гоняна А.Ж. (Управитель) було укладено Договір № 42 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до умов Договору управителем та надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком № 70, м-н 4, м. Лозова Харківської області є КП «ЖУК» Лозівської міської ради.
26 травня 2025 року на адресу КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області надійшов лист від уповноваженої особи ОСОБА_1 , до якого додана копія Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська обл., м. Лозова, м-н 4, буд.70 (далі - Протокол).
У листі уповноважена особа повідомила, що 15 квітня 2025 року у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 відбулись збори співвласників та прийнято рішення щодо обрання управителем будинку Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Контроль»; договір на управління вищезазначеного будинку, укладений між КП «ЖУК» та УЖКГБ міської ради, просить вважати розірваним з 01.07.2025; крім того, просить передати будинок управителю ТОВ «Сервіс Контроль», у відповідності до діючого законодавства України; відповідь по результату звернення просить направити на адресу ТОВ «Сервіс Контроль», у строки визначені законодавством України.
Згідно Протоколу зборів загальна кількість співвласників відповідного багатоквартирного будинку - 192 особи.
Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 10 487,90 м2.
У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 110 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6 405,98 м2.
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 110 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 405,98 м2.
На розгляд порядку денного зазначених зборів було винесено наступні питання:
1. Визначення управителя, затвердження умов договору з управителем.
2. Обрання уповноваженої особи співвласників під час укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, та подання заяви до КП «ЖУК» міської ради про дострокове розірвання договору на надання послуг з управління багатоквартирним будинком, надання повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету.
За результатами розгляду питань порядку денного прийняті рішення щодо:
1.Визначення управителем багатоквартирного будинку - ТОВ «Сервіс Контроль», код ЄДРПОУ 38076249 та затвердження умов договору в запропонованій редакції;
2.Обрання уповноваженою особою співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контрою за його виконанням, наданням повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету - співвласника ОСОБА_1 .
Згідно Протоколу особами, що його склали та готували відповідні відомості, необхідні для заповнення Протоколу є: ОСОБА_4 - власник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 - власник квартири АДРЕСА_3 та ОСОБА_5 - співвласник квартири АДРЕСА_4 у відповідному будинку.
КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області не погоджується з таким рішенням, оформленим Протоколом №1 (без дати) і вважає його незаконним та недійсним, складеним з грубим порушенням процедури проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку, передбаченої Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та таким, що порушує права та законні інтереси управителя і співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі №1 (без дати), не відповідають дійсним обставинам.
Також не погоджуючись з діями ініціативної групи, 05.06.2025 року, КП «ЖУК» в порядку ст.214 КПК звернулось до Лозівського районного відділу поліції ГУ національної поліції в Харківський області з заявою про вчинення злочину, передбаченого п.1 та п.4 ст.358 Кримінального кодексу України. СВ ГУНП в Харківській області Лозівського РВП від 06.06.2025 року розпочато досудове розслідування за фактом підробки підписів осіб під час проведення зборів співвласників багатоповерхового будинку АДРЕСА_6 та використання підроблених документів у власних цілях. Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120225221110000687 від 06.06.2025. Наразі кримінальну справу не закінчено і кінцеві результати розгляду відсутні.
КП «ЖУК» посилається на ті обставини, що звертався з позовною заявою до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, проте ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 на підставі ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження по справі № 629/4555/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про скасування Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 було відмовлено.
Зазначена ухвала ґрунтується на тому, що суб'єктний склад учасників спору, та сам предмет спору, де суд дійшов до висновку у вказаних правовідносинах між сторонами виникли у зв'язку з господарською діяльністю позивача та мають господарський характер, а позов, заявлений КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до відповідача стосується господарських відносин, як наслідок, даний спір підлягає вирішенню в господарському суді.
Враховуючи висновки зазначеної ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 у справі № 629/4555/25 КП «ЖУК» звернулося з позовною заявою до Господарського суду Харківської області.
За результатом розгляду позовної заяви судом першої інстанції прийнято рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Суд мотивував рішення тим, що надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов'язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг. Збори є способом вираження спільної волі власників квартир і нежитлових приміщень, що, згідно із законом, є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. На таких зборах приймаються рішення щодо управління будинком, що можуть стосуватися будь-яких аспектів його експлуатації та утримання. За своєю правовою природою рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Протокол загальних зборів є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами та є формою волевиявлення співвласників, оскільки він фіксує спільне рішення щодо управління будинком, яке приймається шляхом голосування. Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. Необхідно розмежовувати спори за участю співвласників багатоквартирного будинку в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і спірні відносини стосуються порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та спори за участю співвласників багатоквартирного будинку, якщо рішення щодо майна багатоквартирного будинку прийнято зборами співвласників багатоквартирного будинку на підставі Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». КП «ЖУК» є окремою юридичною особою та не є співвласником багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м- н 4, АДРЕСА_6 . А співвласники багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 не є учасниками КП «ЖУК» та ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). Аналіз матеріалів справи свідчить, що учасниками зборів співвласників багатоквартирного будинку були лише фізичні особи та спірні відносини не стосуються порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), оскільки у Протоколі № 1 співвласники зафіксували лише факт прийняття спільного рішення загальними зборами та є формою волевиявлення співвласників щодо управління будинком. Відносини КП «ЖУК» зі співвласниками багатоквартирного будинку ґрунтуються на договорі, а не на корпоративних правах. А тому віднесення спору в частині позовних вимог про скасування протоколу зборів співвласників (оскарження рішення зборів співвласників, які не створили ОСББ) до юрисдикції господарських судів необґрунтовані тому, що є спором між управителем і фізичними особами - співвласниками. За суб'єктним складом такий спір належить до цивільної юрисдикції, отже спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Адже однією зі сторін є уповноважена особа співвласників, які є фізичними особами, а спір виникає з правовідносин щодо управління спільним майном, що за своєю суттю є цивільним. Враховуючи викладене та суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, судом встановлено, що звертаючись до господарського суду з зазначеним позовом Позивачем обрано Відповідача фізичну особу, яка є представником співвласників багатоквартирного будинку, які можуть управляти будинком самостійно, без створення юридичної особи, шляхом прийняття рішень на загальних зборах відповідно до закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», без створення постійно діючого органу, а отже даний Відповідач є неналежним у розумінні сукупності обставин, а у розумінні належності до господарської юрисдикції, як це встановлено статтею 20 ГПК України, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами 1,2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за пунктами 1, 3 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом частин 1-3 ст. 3 ГК України (чинний на момент спірних правовідносин), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Предметом позову у даній справі є вимоги про скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, на яких було визначено іншого управителя - ТОВ «Сервіс контроль» та обрано уповноважену особу співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контрою за його виконанням, наданням повноважень управителю на подання протоколу зборів співвласників на зберігання до виконавчого комітету.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управителем багатоквартирного будинку є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Отже, надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов'язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.
Як встановлено судами, КП «ЖУК» є окремою юридичною особою та не є співвласником багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м- н 4, буд.70. А співвласники багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м. Лозова, м- н 4, буд.70 не є учасниками КП «ЖУК» та ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що аналіз матеріалів справи свідчить, що учасниками зборів співвласників багатоквартирного будинку були лише фізичні особи та спірні відносини не стосуються порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), оскільки у Протоколі № 1 співвласники зафіксували лише факт прийняття спільного рішення загальними зборами та є формою волевиявлення співвласників щодо управління будинком. Відносини КП «ЖУК» зі співвласниками багатоквартирного будинку ґрунтуються на договорі, а не на корпоративних правах. А тому віднесення спору в частині позовних вимог про скасування протоколу зборів співвласників (оскарження рішення зборів співвласників, які не створили ОСББ) до юрисдикції господарських судів необґрунтовані тому, що є спором між управителем і фізичними особами - співвласниками. За суб'єктним складом такий спір належить до цивільної юрисдикції, отже спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Адже однією зі сторін є уповноважена особа співвласників, які є фізичними особами, а спір виникає з правовідносин щодо управління спільним майном, що за своєю суттю є цивільним.
Враховуючи викладене та суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, судом першої інстанції було встановлено, що звертаючись до господарського суду з зазначеним позовом Позивачем обрано Відповідача фізичну особу, яка є представником співвласників багатоквартирного будинку, які можуть управляти будинком самостійно, без створення юридичної особи, шляхом прийняття рішень на загальних зборах відповідно до закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», без створення постійно діючого органу. А отже суд першої інстанції дішов висновку, що даний Відповідач є неналежним у розумінні сукупності обставин, а у розумінні належності до господарської юрисдикції, як це встановлено статтею 20 ГПК України, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
Водночас, як зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, не враховано судом першої інстанції при розгляді цієї справи, КП «ЖУК» посилався на ті обставини, що звертався з позовною заявою до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, проте ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 на підставі ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження по справі № 629/4555/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про скасування Протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: Харківська область, м.Лозова, м- н 4, буд.70 було відмовлено.
Зазначена ухвала ґрунтується на тому, що суб'єктний склад учасників спору, та сам предмет спору, де суд дійшов до висновку у вказаних правовідносинах між сторонами виникли у зв'язку з господарською діяльністю позивача та мають господарський характер, а позов, заявлений КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до відповідача стосується господарських відносин, як наслідок, даний спір підлягає вирішенню в господарському суді. Враховуючи висновки зазначеної ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2025 у справі № 629/4555/25 КП «ЖУК» звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області.
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії», заява № 36760/06, пункт 230).
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки суд загальної юрисдикції відмовив позивачу у відкритті провадження у справі за позовом, поданим до того ж самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що й у цій справі з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, суд апеляційної інстанції вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства лише тому, що позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду в належному (цивільному) судочинстві виникли у зв'язку з процесуальною діяльністю суду.
Подібний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у її постановах від 12.12.2018 у справах № 490/9823/16-ц та № 761/12676/17, від 27.03.2019 у справі №766/10137/17, від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
З огляду на викладене та враховуючи відмову позивачу у відкритті провадження у справі судом загальної юрисдикції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства.
При цьому, щодо доводів апелянта, що заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду та оскільки позивач КП «ЖУК» звертаючись до суду з позовом, зазначив відповідачем особу, яка на його думку, повинна відповідати за позовом і до подання позову у справі не знав та не міг знати про підставу залучення у справу іншої особи, як співвідповідача чи замінити неналежного відповідача належним, то відповідно до ч.4 ст.48 ГПК України суд міг самостійно залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповдно до частин 1-3 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
У розумінні положень процесуального закону визначення складу сторін спору, а саме складу відповідачів, підстав позову та вимог щодо кожного з них, належить до права саме позивача та є однією зі складових принципу диспозитивності розгляду спору в господарському суді, а тому відповідач не має права клопотати про зміну складу відповідачів чи залучення інших відповідачів. При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
У даному випадку суд першої інстанції не вирішував питання про заміну відповідача у порядку статті 48 ГПК України, а лище розглядав це в розрізі суб'єктного складу з метою встановлення належності цього спору до господарської юрисдикції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта стосовно заміни відповідача ґрунтуються на неправильному розумінні змісту оскаржуваного рішення та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо оцінки суб'єктного складу у спірних правовідносинах.
Щодо наявності/відсутності порушення прав Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З тексту апеляційної скарги вбачається, що КП «ЖУК» звернулося до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав, як управителя зазначеного багатоквартирного будинку та прав його співвласників в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Також, у відповіді на відзив (вх.№14455 від 16.12.2025), поданого до суду апеляційної інстанції, апелянт зазначив, що КП «ЖУК» звернулось до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав, як управителя зазначеного багатоквартирного будинку, прав його співвласників та власника комунального майна - Лозівської Територіальної Громади в порядку ст.20 Господарського кодексу України.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відтак, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним протокол порушує його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники мають право, зокрема, брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
Відповідно до частин 1,2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Згідно з ч. 15 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.
Отже, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та, відповідно, обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними через об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), створене в цьому будинку, або шляхом передачі відповідних функцій (чи їх частини) управителю або асоціації.
Визначення порядку управління багатоквартирним будинком (тобто, вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, створене в цьому будинку, чи передати відповідні функції (чи їх частину) управителю або асоціації, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина 1 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
При цьому, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Таким чином, здійснення управління багатоквартирним будинком управителем має договірну правову природу. У договорі фіксується волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку з однієї сторони та управителя з іншої щодо своєчасного надання житлово-комунальних послуг відповідної якості. З огляду на викладене, управитель Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області як окрема юридична особа є другою стороною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відтак, управитель не може бути представником інтересів співвласників багатоквартирного будинку (іншої сторони договору) у даній справі.
Крім того, позивачем не надано жодного доказу, що він є одним з співвласників багатоквартирного будинку (здійснюючи реалізацію захисту своїх прав як співвласник багатоквартирного будинку на участь в управлінні будинком).
Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про негативні наслідки для співвласників багатоквартирного будинку після визначення ними же нового управителя та порушення їх прав.
Доказів того, що позивач є уповноваженою особою від органу місцевого самоврядування та представником прав та інтересів територіальної громади, скаржником також не надано.
При цьому, судова колегія зазначає, що норми чинного законодавства не містять заборони співвласникам обрання іншого управителя навіть після укладання договору (протягом дії договору) про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Отже, прийняття співвласниками рішення про зміну управителя та фіксування вказаного наміру у протоколі зборів багатоквартирного будинку не може свідчити про порушення права попереднього управителя.
Суд апеляційної інстанції вказує, що звернення до суду з вимогою про скасування протоколу співвласників багатоквартирного будинку можливе лише за умови доведення позивачем наявності реального, індивідуально вираженого порушення його прав або законних інтересів. Як випливає зі статей 15, 16 Цивільного кодексу України судовому захисту підлягає лише наявне, а не гіпотетичне чи уявне порушення права.
Крім того, судова колегія зазначає, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21.
Отже, враховуючи, що апелянтом не доведено наявність його порушеного права як позивача, вказане є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що прийняттям протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку порушуються його права та інтереси.
При цьому, доводи апелянта про те, що рішення, оформлене Протоколом зборів №1 (без дати) вважається не прийнятим зборами співвласників, оскільки за нього проголосували власники квартир площа яких разом менше, ніж 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, а власники нежитлових приміщень взагалі не брали участь у голосуванні та те, що таке рішення, оформлене Протоколом № 1 порушує інтереси Позивача та співвласників вище зазначеного багатоквартирного будинку, є незаконним, оскільки підсумки голосування, зазначені у Протоколі №1, не відповідають дійсним обставинам, а рішення фактично не прийняте достатньою кількістю голосів співвласників, що не було взято судом до уваги, спростовуються фактом недоведеності апелянтом його порушеного права як позивача.
На переконання колегії суддів, наведене зводиться до заперечень апелянтом результатів голосування співвласників, однак означене не свідчить про порушення прав та інтересів самого позивача.
Щодо доводів ОСОБА_1 , а також заперечень апелянта щодо нікчемності договору № 42, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання стосовно нікчемності вказаного договору не є предметом розгляду даної справи, а отже не може розглядатися як підстава для скасування оспорюваного протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з мотивів викладених вище у даній постанові, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 04.05.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 №4757-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини введення в Україні воєнного стану, поточну ситуацію що склалася в місті Харкові та Харківській області, задля збереження безпеки працівників суду, а також з метою реалізації учасниками справи процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 у справі №922/2348/25 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 у справі №922/2348/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 16.03.2026.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук