Справа № 444/4507/25 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.
Провадження № 33/811/350/26 Доповідач: Партика І. В.
13 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Петренко Катерини Леонідівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 02 листопада 2025 року о 07 год. 19 хв. в с. Блищиводи по вулиці Героїв України Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, враховуючи згоду водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного засобу «Drager 6810», результат 1,07 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2026 року, оскільки апеляційна скарга подана 16 лютого 2026 року, який є першим робочим днем після вихідного 14 лютого 2026 року на який припадав останній день строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, та не відповідає фактичним обставинам справи.
9 березня 2026 року та 13 березня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшли повідомлення адвокатів Шох К.А. та ОСОБА_3 про припинення повноважень захисників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у даній справі.
У судові засідання апеляційного суду, призначене на 9 березня 2026 року ОСОБА_1 та його захисники Оліярник Г.І. та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду спарви, не прибули, адвокат Шох К.А. подала клопотання про відкладення розгляду справи.
13 березня 2026 року в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, адвокат Петренко К.Л. просила відкласти розгляд справи, у зв'язку із тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перебуває на лікуванні, при цьому не надала жодних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Петренко К.Л., яка на час розгляду справи не надала жодних даних, які б підтверджували, поважність причин відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисників Оліярник Г.І, Шох К.А. та Лихачової М.Б.
13 грудня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшли клопотання адвоката Петренко К.Л. про залучення прокурора до участі в розгляді справи, витребування повного відеозапису події та виклик, як свідка працівника поліції СР ПП ВП №2 ЛРУП №4 ГУНП Львівській області лейтенанта поліції Кузьменко А.П.
Зазначені клопотання обґрунтовує тим, що матеріали справи містять неналежні відеозаписи, які не відображають хронології подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим унеможливлюється повне, всебічне та об'єктивне дослідження матеріалів справи. Крім того, просить викликати працівника поліції, у зв'язку із суттєвими порушеннями, для надання пояснень.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної ОСОБА_5 участі в розгляді справи не приймав, апеляційну скаргу подав 16 лютого 2026 року, в перший робочий день після вихідного, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити Головку А.М. строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Розглянувши клопотання адвоката Петренко К.Л., про виклик працівника поліції, залучення прокурора до участі в розгляді справи та витребування відеозаписів, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи адвоката на підтримку заявлених клопотань, апеляційний суд приходить до висновку, що подані клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності виклику зазначеного вище свідка, витребування відеозаписів та залучення прокурора до участі в розгляді справи. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 2 листопада 2025 року, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис, який є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у виклику зазначеного працівника поліції, витребуванні відеозаписів та залучення прокурора до розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому у задоволенні даних клопотань слід відмовити.
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500961 від 2 листопада 2025 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, враховуючи згоду водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного засобу «Drager 6810», результат 1,07 проміле;
- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6810» від 2 листопада 2025 року (а.с. 2) з якої вбачається, що огляд на стан сп'яніння було проведено 2 листопада 2025 року, результат 1,07 проміле, з результатом водій ознайомлений, що підтвердив своїм підписом;
- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнини рота, не виразна мова), у зв'язку із чим проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомог приладу «Alkotest Drager 6810», результат 1,07 проміле, з результатом водій погодився, що підтвердив своїм підписом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не виразна мова), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- рапортом працівника поліції (а.с. 8), з якого вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , на підстав п. 3, 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», під час опитування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат 1, 07 проміле;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджено судом апеляційної інстанції в судовому засіданні, на якому зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 ,який перебуває за кермом транспортного засобу з ввімкненим двигуном та фарами, під час опитування йому було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, надано герметично запаковану трубочку, запропоновано перевірити документи на «Драгер» (водій відмовився), роз'яснено порядок проходження огляду, результат 1,07 проміле, з результатом водій погодився. Патрульними запропоновано йому пройти огляд в медичному закладі, від якого він відмовився, після чого ОСОБА_1 повідомлено, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонено від керування автомобілем.
Твердження апелянта, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються матеріалами справи описаними вище за текстом.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жовківського районного суду Львівської області 4 лютого 2026 року
У задоволенні клопотань адвоката Петренко Катерини Леонідівни про виклик працівника поліції, витребування відеозаписів та залучення прокурора до участі в розгляді справи - відмовити.
Постанову Жовківського районного суду Львівської області 4 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.