Справа № 444/4507/25 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.
Провадження № 33/811/350/26 Доповідач : Партика І. В.
13 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Петренко Катерини Леонідівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, заяву адвоката Петренко Катерини Леонідівни про відвід судді Партики Ірини Володимирівни ,
встановив:
постановою Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головко А.М., подав апеляційну скаргу.
13 березня 2026 року під час апеляційного розгляду адвокат Петренко К.Л. заявила відвід головуючій по справі судді Партиці І.В.
В обґрунтування зазначила, що під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 адвокатом було заявлено ряд клопотань (про дослідження доказів, допит працівника поліції, тощо) у задоволенні яких головуючим суддею було відмовлено.
Вважає, що таким чином суддя позбавила сторону захисту права на доступ до правосуддя та на справедливий судовий розгляд справи об'єктивним та безстороннім судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Петренко К.Л. на підтримання відводів заяви про відвід судді Партики І.В.. дослідивши представлені матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому чинні процесуальні норми цього Кодексу не містять положень щодо обставин, які виключають участь судді в провадженні у справі про адміністративне правопорушення, підстав для відводу та порядку його вирішення.
Разом з тим, приписами ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, у випадках, коли положення КУпАП України не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються основні засади судочинства України, передбачені у ст.129 Конституції України, розділі I Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.
Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України» наголосив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Зазначені адвокатом Петренко К.Л. підстави для відводу судді Партики І.В. не свідчать про упередженість чи небезсторонність судді, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України відносно ОСОБА_1 , а зводяться лише до незгоди щодо прийнятих суддею рішень під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Партики І.В..
Керуючись ст. 7, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 1, ст. 2 та ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
відмовити у задоволенні заяви адвоката Петренко Катерини Леонідівни про відвід судді Львівського апеляційного суду Партики Ірини Володимирівни у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.