Єдиний унікальний №332/3340/25 Головуючий в 1 інст.Сапунцов В.Д.
Провадження №33/807/263/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
30 січня 2026 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), - адвоката Фоменка С.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Фоменка С.І. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу від 18 червня 2025 року серії ЕПР1 №365938, 18 червня 2025 року о 19-57 год. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Лізи Чайкіної, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився. Про відповідальність попереджено. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Фоменко С.І. просять скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначають, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та перебування під час такого керування у стані сп'яніння.
Доводи сторони захисту про те, що керування транспортним засобом ОСОБА_1 було вчинено на вимогу поліцейського, належним чином судом першої інстанції не оцінені.
Суд першої інстанції навпаки в оскаржуваній постанові безпідставно зазначив про те, що ОСОБА_1 не надано суду доказів, що в цей день транспортним засобом керувала інша особа, тобто такою мотивацією суд фактично перекладає на особу тягар доведеності своєї невинуватості, що суперечить вимогам Конституції України, загальним засадам кримінального та адміністративного права.
Не надана належна оцінка судом першої інстанції свідченням ОСОБА_1 стосовно неповідомлення поліцейського, яка саме певна особа керувала транспортним засобом, оскільки така особа перебуває (-ла) у розшуку у зв'язку із вчиненням дій, пов'язаних із СЗЧ, та ОСОБА_1 не міг про це повідомити поліцейського.
Отже, сторона захисту вважає, що під час розгляду справи судом не було встановлено, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, керування транспортним засобом здійснено на вимогу поліцейського, отже оскаржувана постанова є необ'єктивною.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, захисник - останнього - адвокат Фоменко С.І. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, підтвердив про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , про узгодженість цього питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Фоменка С.І., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №365938 від 18 червня 2025 року, з якого убачається, що 18 червня 2025 року о 19-57 год. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Лізи Чайкіної, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився. Про відповідальність попереджено. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП;
- у довідці про відсутність повторності у ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28 березня 2025 року;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого щодо ОСОБА_1 проведений огляд у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, на місці зупинки транспортного засобу проходити огляд на стан сп'яніння та від підпису в зазначеному акті ОСОБА_1 відмовився;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 червня 2025 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Стуброва В., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху 18 червня 2025 року о 19:57 годині м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Лізи Чайкіної (Мирослава Симчича) біля будинку 56, під час патрулювання на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 .
Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, про відповідальність попереджений. На водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №365938 за ч.1 ст.130 КУпАП (порушення п.2.5 ПДР України), від керування транспортним аосбом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 , видано тимчасовий дозвіл НОМЕР_5 .
Подія зафіксована на нагрудну бодікамеру Motorola Solutions VB400 471860,474984.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив таке.
Транспортним засобом (автомобілем марки «Ланос») 18 червня 2025 року він не керував, а був пасажиром. Керував цим транспортним засобом його знайомий. Так, зупинившись біля 19 години 18 червня 2025 року біля зупинки громадського транспорту по вулиці М. Симчича (Лізи Чайкіної), 56, знайомив відлучився до магазину, а він ( ОСОБА_1 ) пересів на водійське місце, двигун транспортного засобу в цей час працював. В цей час до транспортного засобу підійшли працівники поліції, які вказали йому про те, що транспортний засіб припаркований з порушенням ПДР, а саме припаркований біля пішохідного переходу, та запропонували йому перепаркувати транспортний засіб в інше найближче дозволене місце. Виконуючи таку вказівку працівників поліції, він здійснив рух автомобілем на невеличку відстань, після чого працівники поліції йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, від якого він відмовився, бо вважав, що він не керував транспортним засобом, тобто не є водієм у розумінні ПДР.
Захисником - адвокатом Фоменком С.І. до суду було надано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яке обґрунтовано відсутністю доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже й відсутністю у працівників поліції законних підстав для огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніня. Вважає, що вимогою перепаркувати автомобіль працівники поліції самі спровокували та примусили ОСОБА_1 здійснити рух автомобілем, що не може вважатись керуванням автомобілем у розумінні приписів законодавства.
При апеляційному розгляді справи захисник - адвокат Фоменко С.І. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи сторони захисту про те, що керування транспортним засобом ОСОБА_1 було вчинено на вимогу поліцейського, що належним чином судом першої інстанції не оцінено, не є слушними.
Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису, який був відтворений при апеляційному розгляді, убачається рух транспортного, який зупинився на крайній правій смузі дороги, ближче передньою правою частиною автомобіля до бордюру, недалеко від пішохідного переходу. Жодної особи, яка б виходила з місця водія з цього транспортного засобу, не зафіксовано.
Надалі, зафіксовано, що до цього ж транспортного засобу підійшли працівники поліції, які вели розмову з водієм цього транспортного засобу, та, з огляду на дії водія, попросили останнього перепаркуватися та поставити транспортний засіб без порушень ПДР.
Тобто, вказаний транспортний засіб здійснював рух ще до того, як до нього підійшли працівники поліції.
Доводи сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був водієм, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи.
З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_3 був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом зазначеного транспортного засобу.
Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування саме ним транспортним засобом, а навпаки поводив себе як водій цього транспортного засобу, та додатково зазначив, що він чекає дружну, яка пішла купувати посуд.
Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_3 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Більш того, перебування на місці події іншого чоловіка, який за версією сторони захисту і керував автомобілем, є непереконливою та об'єктивно нічим не підтверджується. Згідно з відеозаписом, при оформленні адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції про те, що автомобілем керував не він, а інша особа. При цьому, працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, повідомив працівникам поліції, що випив пива. Доводи захисника про те,що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд в медичному закладі, спростовуються вказаним відеозаписом, яким зафіксовано, що останньому було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, проте, ОСОБА_1 зазначив, що немає на це часу та бажання.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Як зазначено вище, відмова ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зафіксована, зокрема і відеозаписом.
При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував того факту, що йому працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, проте від проходження огляду він відмовився. Такі свої дії ОСОБА_1 пояснив тим, що він не керував транспортним засобом, що, в свою чергу суперечить матеріалам справи.
Таким чином, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції переклав тягар доведення невинуватості на самого ОСОБА_1 не є слушними з підстав, наведених вище.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника-адвоката Фоменка С.І. залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 332/3340/25