Справа № 307/4223/25
Іменем України
05 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Михалків Богдан Степанович, на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року про залишення без розгляду заяви, постановлену головуючою суддею Соймою М.М. у справі за заявою ОСОБА_1 , де заінтересованими є особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітня ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_3 та законний представник неповнолітніх ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітня ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_3 , законний представник неповнолітніх ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заяву мотивує тим, що вона є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є водієм протитанкового відділення другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.09.2025 за місцем несення служби 29.07.2025 був перерваний зв'язок з сержантом ОСОБА_3 в районі населеного пункту Григорівка, Бахмутського району, Донецької області, Україна, знайти і евакуювати військовослужбовця не вдалося, за фактом зникнення проведено службове розслідування військовою частиною, знайти військовослужбовця станом на 28.10.2025 не вдалося, є надія, що він знаходиться у полоні. Також на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшло сповіщення від командира ВЧ НОМЕР_1 про зникнення безвісті військовослужбовця від 03.08.2025.
Зазначає, що в ОСОБА_3 , крім неї, є також двоє дітей: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно мати військовослужбовця та його двоє дітей отримали право на виплату грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісті, як особи першої черги, за відсутності особистого розпорядження військовослужбовця, однак, помилка у написанні прізвища ОСОБА_3 ставить під сумнів родинні відносини між ним та його матір'ю ОСОБА_1 і двома його неповнолітніми дітьми: донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прізвище у яких зазначено « ОСОБА_5 ».
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року заяву залишено без розгляду.
Суд вказав, що встановлення факту у даній справі вплине на кількість осіб, які мають право на отримання виплат грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісті, тобто встановлення факту пов'язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження, що фактично унеможливлює розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження.
Оскільки в даному випадку вбачається спір про право, а саме у зв'язку із запереченнями ІНФОРМАЦІЯ_9 то дану справу слід розглядати в порядку загального позовного провадження.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Михалків Б.С., подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Тячівського районного суду для продовження розгляду.
Вважає, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Залучений у справу ІНФОРМАЦІЯ_10 вказує на позасудовий порядок внесення змін у актовий запис про народження чи зміну прізвища особи, який усуває необхідність звернення особи із відповідної заявою до суду, а не про наявний спір між сторонами та необхідність розгляду такої справи у позовному провадженні.
Однак, такий порядок передбачає звернення особисто особи, яка має намір змінити прізвище до компетентних державних органів (органів ДРАЦС, Державної міграційної служби) із заявою про зміни тих чи інших даних у прізвищі особи (зміна актового запису, зміни паспорта громадянина України).
На переконання скаржниці, важливим при вирішенні даного питання, є саме позиція військової частини, де проходить службу зниклий безвісті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є водієм протитанкового відділення другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_11 , Державної Прикордонної Служби України, та саме її повинен був враховувати суд при розгляді даної справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно паспорта громадянина України виданого Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області зазначено прізвище сина заявниці як « ОСОБА_5 ».
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.02.1971 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 уклали шлюб 13.02.1971.
Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно виконкомом Бедевлянської сільської ради серії НОМЕР_3 від 25.05.2018 ОСОБА_7 (брат зниклого безвісти) є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.05.1979 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 та батьками такого зазначені ОСОБА_6 і ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 22.10.2005 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 уклали шлюб 22.10.2005 про що в книзі реєстрації шлюбів 22.10.2005 внесено відповідний актовий запис за №13. Прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
З доданих свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 вбачається, що батьками дітей записані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_11 повідомлено про відсутність зв'язку з сержантом ОСОБА_3 в районі населеного пункту Григорівка, Бахмутського району, Донецької області, Україна, знайти і евакуювати військовослужбовця не вдалося, за фактом зникнення проведено службове розслідування військовою частиною, знайти військовослужбовця станом на 28.10.2025 не вдалося, є надія, що він знаходиться у полоні.
Вищезазначене також підтверджується сповіщеннями про зникнення сержанта ОСОБА_3 в районі населеного пункту Григорівка, Бахмутського району, Донецької області, Україна.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.06.2025 у справі №307/1813/25 шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 розірвано.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошового забезпечення у зв'язку із зникненням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки заявниці не вдалось підтвердити родинні відносини через розбіжності у прізвищі « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ».
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції вважав, Суд вказав, що встановлення факту пов'язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження. Оскільки в даному випадку вбачається спір про право, а саме у зв'язку із запереченнями ІНФОРМАЦІЯ_9 то дану справу слід розглядати в порядку загального позовного провадження.
Проте, із такими висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата неодноразово у своїй практиці повертала справи, передані для відступу від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які суперечили іншим, хронологічно більш раннім висновкам Великої Палати, з настановою про обов'язковість врахування саме висновків Великої Палати.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі N233/2021/19 (провадження N 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав фізичних осіб.
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, відповідно від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі N 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі N 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі N 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі N 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі N 641/5187/20.
Реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням походження дитини, а також присвоєнням їй прізвища, імені, по батькові та засвідчується свідоцтвом про народження.
Право на ім'я, встановлене статтею 294 ЦК України, є невід'ємним немайновим особистим цивільним правом фізичної особи.
Відповідно до ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо перекручення імені здійснене у медіа, воно має бути виправлене у тому ж медіа.
Вимога заявниці у даній справі пов'язана із встановленням факту родинних відносин із зниклим безвісти сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у зв'язку з перекрученням його прізвища.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Суд першої інстанції не перевірив між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти задоволення заяви, місцевий суд не врахував, що спір про призначення грошової допомоги між такими особами відсутній.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково залишив без розгляду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин зниклого безвісти ОСОБА_3 , як сина ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, яку відповідно до ст. 379 ЦПК України слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 367, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Михалків Богдан Степанович, задовольнити.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2025 року про залишення без розгляду заяви, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 16 березня 2026 року.
Головуючий:
Судді: