Справа №:755/2168/26
Провадження №: 2-аз/755/23/26
"05" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відкритого на підставі оспорюваної постанови № Б/2106 від 19.01.2025.
Заява обґрунтована тим, що 22.01.2026 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови № Б/2106 від 19.01.2025.
Вказує, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти, а тому у разі невжиття заходів забезпечення позову існує вірогідність заподіяння шкоди його правам та інтересам.
Вивчивши заяву встановлено наступне.
Нормами ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положенням п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи питання можливості задоволення вимог заяви про забезпечення позову, суд приймає до уваги наступне.
Предметом спору за заявленими позовними вимогами є скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Б/2106 від 19.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як зазначає позивач, наразі Дніпровським відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження на підставі оспорюваної постанови, а тому існує вірогідність списання грошових коштів з рахунку до ухвалення судового рішення по справі.
На підтвердження викладених в заяві обґрунтувань, позивачем додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 22.01.2026 та копію постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2026 винесену в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.
В свою чергу, будь яких належних на достатніх доказів того, що на даний час Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 здійснюються заходи з примусового стягнення на підставі спірної постанови, суду не надано.
Також суд зазначає, що сам факт накладення арешту на кошти боржника не є тотожним зверненню стягнення на кошти, що на них перебувають. Наявність арешту лише блокує розпорядження коштами, однак не передбачає автоматичного списання заробітної плати чи інших соціальних виплат, що охороняються законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України,-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя