Справа №:755/2472/26
Провадження №: 1-кс/755/602/26
"04" березня 2026 р. місто Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання слідчого-криміналіста слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) ГУ СБ України в АР Крим підполковника ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України, та додані до нього матеріали, -
за участю сторін кримінального провадження:
слідчого ОСОБА_3 ,
17 лютого 2026 року слідчий-криміналіст слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) ГУ СБ України в АР Крим підполковник ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України.
17 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було визначеного головуючого - слідчого суддю ОСОБА_1 та передано матеріали клопотання для розгляду.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчим відділом (з дислокацією у місті Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України.
Так, у період лютого-березня 2014 року, РФ, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та РФ (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14 січня 1998 року та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02 березня 1999 року), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Таким чином, з 20 лютого 2014 року РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
24 лютого 2022 року, у зв?язку з відкритим, повномасштабним військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-ІХ від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя до складу РФ, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено т.зв. судові, правоохоронні органи та органи влади і місцевого самоврядування т.зв. «Республіки Крим».
Зокрема, згідно положень законодавства РФ, а саме підпінкт 2, 3 статті 88 глави 8 т.зв. «Конституції Республіки Крим», («Місцеве самоврядування») місцеве самоврядування в Республіці Крим забезпечує відповідно до Конституції РФ, федерального закону, цієї Конституції та закону Республіки Крим самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування та розпорядження муніципальною власністю.
Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування.
Також, відповідно до статті 90 вказаного нормативного документу, органи місцевого самоврядування самостійно керують муніципальною власністю, формують, затверджують та виконують місцевий бюджет, встановлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть наділятися законом Республіки Крим окремими державними повноваженнями з передачею необхідних для їх здійснення матеріальних та фінансових коштів. Реалізація переданих повноважень підконтрольна органам державної влади Республіки Крим.
Згідно частини шостої статті 1 т.зв. «закону Республіки Крим № 15-ЗРК від 05 червня 2014 року «Про встановлення меж муніципальних утворень та статусу муніципальних утворень в Республіці Крим», муніципальне утворення місто Керч наділено статусом міського округу та його адміністративним центром визначено місто Керч, а також встановлено перелік населених пунктів, що входять до складу т.зв. «міського округу м. Керч».
Відповідно до пункту 1 статті 1 т.зв. «закону Республіки Крим № 16-ЗРК від 05 червня 2014 року «Про структуру та найменування органів місцевого самоврядування в Республіці Крим, чисельності, строках повноважень та даті проведення виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в Республіці Крим», встановлено структуру органів місцевого самоврядування у муніципальних районах, а саме:
а) представницький орган муніципального утворення, що складається з депутатів, обраних на муніципальних виборах;
б) голова муніципального утворення, який обирається представницьким органом муніципального утворення зі свого складу та виконує повноваження його голови;
в) місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення), яку очолює голова місцевої адміністрації, який призначається на посаду за контрактом, що укладається за результатами конкурсу на заміщення зазначеної посади, у відповідності з статтею 37 Федерального закону від 06 жовтня 2003 року № 131-Ф3 (про загальні принципи організації місцевого самоврядування в РФ).
Також статтею 5 вказаного нормативного документу встановлено чисельність депутатів представницьких органів міських округів та міських поселень в Республіці Крим, які обираються на муніципальних виборах, зокрема, у місті Керч - 28 депутатів.
Відповідно до статті 1 глави 1 т.зв. «Регламенту Керченської міської ради Республіки Крим», затвердженого рішенням т.зв. «Керченської міської ради» від 22 жовтня 2014 року № 21-1/14: Керченська міська рада (далі за текстом міська рада) є виборним, постійно діючим представницьким органом місцевого самоврядування, муніципального утворення міський округ Керч Республіки Крим і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції РФ, законодавства РФ, Конституції Республіки Крим, законодавства Республіки Крим, Статуту муніципального утворення міський округ Керч і даного Регламенту. Термін повноважень Міської ради - п?ять років.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 11 червня 2024 року рішенням № 1265-2/24 т.зв. «Керченської міської ради Республіки Крим» призначено вибори депутатів Керченської міської ради Республіки Крим третього скликання на 08 вересня 2024 року, яке було скеровано у «територіальну виборчу комісію міста Керч Республіки Крим».
У червні-липні 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України (далі - ТОТУ) в Автономній Республіці Крим, точне місце знаходження досудовим розслідуванням не встановлене, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами РФ, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи проросійсько налаштованою, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів місцевого самоврядування, створених на тимчасово окупованій території, добровільно виявила бажання бути обраною депутатом т.зв. «Керченської міської ради Республіки Крим».
Після чого, 03 серпня 2024 року рішенням т.зв. «Територіальної виборчої комісії міста Керч Республіки Крим» № 193/1129-2 з її згоди, була висунута, як кандидат у депутати по одномандатному виборчому округу № 13.
У подальшому, ОСОБА_5 , у період з червня 2024 року по 08 вересня 2024 року, перебуваючи на ТОТ АР Крим у місті Керч, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, здійснювала передвиборчу кампанію як кандидат у депутати т.зв. «Керченської міської ради Республіки Крим».
Відповідно до рішення «територіальної виборчої комісії міста Керч Республіки Крим» від 10 вересня 2024 року № 213/1290-2, ОСОБА_5 обрано депутатом «Керченської міської ради Республіки Крим» третього скликання.
Надалі, ОСОБА_5 , перебуваючи на ТОТ АР Крим, у місті Керч, за результатами виборів, рішенням «територіальної виборчої комісії міста Керч Республіки Крим» від 17 вересня 2024 року № 214/1292-2, зареєстрована депутатом «Керченської міської ради Республіки Крим» третього скликання, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17.
Отже, своїми діями ОСОБА_5 довела до кінця свій злочинний умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора чим сприяла та сприяє реалізації політики окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України - колабораційній діяльності, тобто в участі громадянина України у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
04 вересня 2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України.
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру їй вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 185 (8110) від 10 вересня 2025 року) та 10 вересня 2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено її захиснику.
Крім того, на виконання вимог статті 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, аналогічно було опубліковано повістки на 15 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року та 17 вересня 2025 в період часу з 09 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин про виклик до слідчого управління (з дислокацією у місті Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення за її участі інших слідчих (процесуальних) дій.
Однак, остання на виклики не з'явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 особисто не вручено, проте вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08 листопада 2017 року по 26 січня 2026 року відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено.
18 вересня 2025 року ОСОБА_5 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 10 відділу ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України у Львівській області.
25 вересня 2025 року з матеріалів кримінального провадження № 22024011000000244 від 15 жовтня 2025 року виділено матеріали стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України, в окреме провадження за № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року
Санкція частини п?ятої статті 111-1 КК України передбачає конфіскацію майна як вид додаткового покарання.
У зв'язку з викладеним виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що на праві власності належить громадянці України ОСОБА_5 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Керч, АР Крим, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Керченським МУГУ МВС України в Криму, останній належать:
- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12635044; загальною площею (кв.м): 58,2; житлова площа (кв.м): 42,8; загальна вартість нерухомого майна (грн.) 47269; технічний опис майна: квартира складається з: кімната - 18.4 кв.м, кімната -10.9 кв.м, кімната -13.5 кв.м, кухня - 5.5 кв.м, санвузол - 2.9 кв.м, коридор - 2.9 кв.м, коридор - 1.7 кв.м, шафа - 1.4 кв.м, балкон - 1.0 кв.м. В житловій кімнаті 12.7 кв.м знесена шафа - 0.8 кв.м, за рахунок цього збільшена площа жилої кімнати на 0.8 кв.м, згідно інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації», затвердженої 24 травня 2001 року № 127 ( із змінами та доповненнями) це не є самовільним; номер у книзі: 1201 в книзі: 3; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 21 лютого 2011 року; дата внесення запису: 21лютого 2011 року; форма власності: приватна; частка власності: 1/1; підстава виникнення права власності: договір дарування, Реєстр № 33, 08 лютого 2011 року, приватний нотаріус ОСОБА_6 ;
- квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 4633777; загальною площею (кв.м): 41,7; житлова площа (кв.м): 26,5; технічний опис майна: квартира АДРЕСА_3 складається з 2-х кімнат; номер у книзі: 160 в книзі: 2; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 05 лютого 2004 року; дата внесення запису: 05 лютого 2004 року; форма власності: приватна спільна часткова; частка власності: 1/3; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 14 листопада 2003 року, Виконавчий комітет міської ради.
Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, слідчий просить розглядати дане клопотання без повідомлення власника даного майна.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.
Розгляд клопотання відбувався за відсутності власника майна відповідно до вимог частини другої статті 172 КПК України.
Вислухавши думку слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом було встановлено, що 25 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України (кримінальне провадження № 22025011000000219).
Відповідно до вимог пункту сьомого частини другої статті 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог пункту першого частини другої статті 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Клопотання подано слідчим-криміналістом слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) ГУ СБ України в АР Крим підполковником ОСОБА_3 , погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 .У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог статті 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положеннями частини п?ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог частини першої статті 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Так, з клопотання вбачається, що 04 вересня 2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України.
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру їй вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 185 (8110) від 10 вересня 2025 року) та 10 вересня 2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено її захиснику.
Крім того, на виконання вимог статті 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, аналогічно було опубліковано повістки на 15 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року та 17 вересня 2025 в період часу з 09 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин про виклик до слідчого управління (з дислокацією у місті Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення за її участі інших слідчих (процесуальних) дій.
Однак, остання на виклики не з'явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 особисто не вручено, проте органом досудового розслідування вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08 листопада 2017 року по 26 січня 2026 року відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено.
18 вересня 2025 року ОСОБА_5 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 10 відділу ГВ ЗНД Управління Служби безпеки України у Львівській області.
25 вересня 2025 року з матеріалів кримінального провадження № 22024011000000244 від 15 жовтня 2025 року виділено матеріали стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України, в окреме провадження за № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року
В свою чергу, санкція частини п?ятої статті 111-1 КК України передбачає конфіскацію майна як вид додаткового покарання.
Отже, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 111-1 КК України, майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній підлягатиме конфіскації у дохід держави.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Керч, АР Крим, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Керченським МУГУ МВС України в Криму, останній належать: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12635044; загальною площею (кв.м): 58,2; житлова площа (кв.м): 42,8; загальна вартість нерухомого майна (грн.) 47269; технічний опис майна: квартира складається з: кімната - 18.4 кв.м, кімната -10.9 кв.м, кімната -13.5 кв.м, кухня - 5.5 кв.м, санвузол - 2.9 кв.м, коридор - 2.9 кв.м, коридор - 1.7 кв.м, шафа - 1.4 кв.м, балкон - 1.0 кв.м. В житловій кімнаті 12.7 кв.м знесена шафа - 0.8 кв.м, за рахунок цього збільшена площа жилої кімнати на 0.8 кв.м, згідно інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації», затвердженої 24 травня 2001 року № 127 ( із змінами та доповненнями) це не є самовільним; номер у книзі: 1201 в книзі: 3; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 21 лютого 2011 року; дата внесення запису: 21лютого 2011 року; форма власності: приватна; частка власності: 1/1; підстава виникнення права власності: договір дарування, Реєстр № 33, 08 лютого 2011 року, приватний нотаріус ОСОБА_6 ; квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 4633777; загальною площею (кв.м): 41,7; житлова площа (кв.м): 26,5; технічний опис майна: квартира АДРЕСА_3 складається з 2-х кімнат; номер у книзі: 160 в книзі: 2; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 05.02.2004; дата внесення запису: 05 лютого 2004 року; форма власності: приватна спільна часткова; частка власності: 1/3; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 14 листопада 2003 року, Виконавчий комітет міської ради.
Як вбачається з тексту поданого клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії.
Згідно з частиною десятою статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.
Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. The United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
Керуючись статтями 98, 167, 170-175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого-криміналіста слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) ГУ СБ України в АР Крим підполковника ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000219 від 25 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п?ятою статті 111-1 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно власником якого є громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Керч, АР Крим, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Керченським МУГУ МВС України в Криму, а саме на:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 12635044; загальною площею (кв.м): 58,2; житлова площа (кв.м): 42,8; загальна вартість нерухомого майна (грн.) 47269; технічний опис майна: квартира складається з: кімната - 18.4 кв.м, кімната -10.9 кв.м, кімната -13.5 кв.м, кухня - 5.5 кв.м, санвузол - 2.9 кв.м, коридор - 2.9 кв.м, коридор - 1.7 кв.м, шафа - 1.4 кв.м, балкон - 1.0 кв.м. В житловій кімнаті 12.7 кв.м знесена шафа - 0.8 кв.м, за рахунок цього збільшена площа жилої кімнати на 0.8 кв.м, згідно інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації», затвердженої 24 травня 2001 року № 127 ( із змінами та доповненнями) це не є самовільним; номер у книзі: 1201 в книзі: 3; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 21 лютого 2011 року; дата внесення запису: 21лютого 2011 року; форма власності: приватна; частка власності: 1/1; підстава виникнення права власності: договір дарування, Реєстр № 33, 08 лютого 2011 року, приватний нотаріус ОСОБА_6 ;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 4633777; загальною площею (кв.м): 41,7; житлова площа (кв.м): 26,5; технічний опис майна: квартира АДРЕСА_3 складається з 2-х кімнат; номер у книзі: 160 в книзі: 2; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 05.02.2004; дата внесення запису: 05 лютого 2004 року; форма власності: приватна спільна часткова; частка власності: 1/3; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 14 листопада 2003 року, Виконавчий комітет міської ради, шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії.
Копію ухвали вручити прокурору для виконання та опублікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора для відома власника майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1