Справа № 752/3883/26
Провадження № 2/752/7795/26
17.03.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення грошових коштів
в провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/3883/26 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення грошових коштів.
Розгляд вказаної справи проводиться за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначене на 01.04.2026.
06.03.2026 позивач ОСОБА_1 . за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Чекулаєва С.О.
Заява про відвід передана судді на розгляд 17.03.2026.
В обґрунтування заяви про відвід позивач зазначив, що 06.02.2026 позивачами було подано до Голосіївського районного суду міста Києва позовну заяву, заяву про забезпечення позову, заяву про забезпечення доказів та заяву про витребування доказів. Разом із позовною заявою та повним пакетом додатків 06.02.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва було також передано електронний носій (CD-диск), який містив процесуальні документи у форматі Word.
Водночас, окремі заяви, а саме про забезпечення позову та про забезпечення доказів були втрачені та не були розглянуті невідкладно. В подальшому, в матеріалах справи з'явилися два протоколи передачі матеріалів справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2026.
Позивач вказує, що 27.02.2026 суддя Чекулаєв С.О. постановив ухвалу про відмову у забезпеченні позову, в якій вказав, що заява про забезпечення позову надійшла до суду 26.02.2026, що не відповідає дійсності.
Також позивач вказує на те, що постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову головуючий суддя не дослідив всіх наданих доказів, які були додані до заяви та проігнорував ризики відчуження майна, а тому ухвала суду від 27.02.2026 є незаконною.
14.03.2026 ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подав до суду заяву про подання додаткових обставин, розширення та уточнення доводів заяви про відвід судді від 06.03.2026, а також про долучення додаткових доказів, в якій позивач вказує на ризики невжиття заходів для забезпечення позву.
Позивач вказує, що викладені в ухвалі від 27.02.2026 відомості про надходження заяви лише 26.02.2026 не можуть бути сприйняті як випадкова неточність, є такими, що змінюють процесуальну картину руху справи і тому є однією з улючових підстав в неупередженості судді.
Додатковою підставою для відводу судді позивач вказує не вирішення суддею заяви про забезпечення доказів.
Розглянувши подану заяву про відвід суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд зазначає, що підготовче судове засідання призначене на 01.04.2026, а тому питання про відвід головуючого судді вирішується відповідно до частини третьою статті 40 ЦПК.
Відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Щодо підстав для відводу, які викладені у заяві позивача суд зазначає наступне.
06.02.2026 до Голосіївського районного суду м. Києва звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 головуючим суддею у справі визначенний суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєв С.О.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026 відкрито провадження у вказані цивільній справі, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 01.04.2026.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2026 судді Чекулаєву С.О. була розподілена заява позивачів про забезпечення позову.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Таким чином, суддя Чекулаєв С.О. здійснив невідкладний розгляд та вирішення заяви позивачів про забезпечення позову.
Дата «26.02.2026» вказана в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026 є датою надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, зазначення в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026, що «26.02.2026 до суду від позивачів надійшла спільна заява про забезпечення позову» необхідно розуміти, що вказана заява надійшла до головуючого судді, який діє від імені суду, а не як безпосередньо до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва.
Враховуючи викладене, твердження ОСОБА_1 про те, що в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026 викладена недостовірна інформація є безпідставними.
Стосовно розгляду заява про забезпечення позову, суд зазначає, що згідно частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, всі докази, якими заявник обгрунтовує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову повинні бути додані безпосередньо до заяви про забезпечення позову.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, як не досліджується і докази, які надані до позовної заяви, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог та належності, допустимості, достовірності і достатності доданих до позову доказів є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Водночас, до заяви про забезпечення позову, позивачі не додали жодних доказів того, що майно, на яке просять накладсти арешт, перебуває у власності відповідача, що було однією з підста для відмови у задоволенні відповідної заяви.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2026 судді Чекулаєву С.О. була розподілена заява позивача 2 про забезпечення доказів.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2026 заява про забезпечення доказів задоволенна.
Враховуючи викладене, твердження ОСОБА_1 про те, що судом не вирішена заява про забезпечення доказів не відповідає дійсності.
Інші обставини викладені у заяві про відвід, зокрема щодо суперечностей у датах реєстрації документів, а також ті що стосуються незгоди позивача із ухваленим судом процесуальним рішенням не є підставою для відводу головуючого судді.
Таким чином, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід обставини, що на його думку можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність судді Чекулаєва С.О. при розгляді цивільної справи є безпідставними та такими, що грунтуються виключно на припущеннях позивача.
Розглянувши питання про відвід судді Чекулаєва С.О. в порядку, визначеному частиною третьою статті 40 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чекулаєва Сергія Олександровича від розгляду цивільної справи № 752/3883/26 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення грошових коштів - відмовити.
Заяву про відвід судді передати на розгляд іншому судді Голосіївського районного суду міста Києва, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв