Справа № 752/25444/25
Провадження № 2/752/6284/26
17.03.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів,
в провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/25444/25 за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів.
Розгляд вказаної справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на 27.03.2026.
28.02.2026 ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Чекулаєва С.О.
У період з 02.03.2026 по 13.03.2026 суддя перебував у відпустці.
Заява про відвід передана судді на розгляд 16.03.2026.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначив, що згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2026 суддя відклав розгляд справи з 23.02.2026 на 27.03.2026 чим, на думку позивача, безпідставно розтягнув розгляд справи на п'ять місіців, замість 60 днів, передбачених частиною першою статті 275 ЦПК України.
Розглянувши подану заяву про відвід суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд встановив, що підставою для подання чергової (шостої) заяви про відвід судді є незгода ОСОБА_1 із відкладенням розгляду справи, що спричинило тривалий судовий розгляд.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2025 відкрито провадження у справі № 752/25444/25 за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів; розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; судове засідання призначене на 23.02.2026.
16.11.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову.
Суд розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову в судовому засіданні 23.02.2026.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову задоволено.
У зв'язку з необхідністю дотримання принципу змагальності та процесуального права відповідача надати свої заперечення щодо нових позовних вимог, суд відклав розгляд справи на 27.03.2026.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово, подавав до суду заяви про відвід судді, які були визнанні необгрунтованими та у задоволенні яких відмовлено.
Згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 19.02.2026 заява ОСОБА_1 про відвід судді, подана 17.02.2026, визнана зловживанням процесуальними правами та залишена без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (наприклад для відведення судді, що розглядав подібну справу між тими самими учасниками та ухвалив рішення не на користь позивача), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім цього частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що позивач не погоджуючись із відкладенням судового розгляду вважає це підставою для відводу головуючого у справі судді, про що вказано у заяві про відвід від 28.02.2026.
Водночас, відкладення судового розгляду було зумовлене поведінкою самого позивача, який звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді від 28.02.2026 є завідома безпідставною та спрямованою на перешкоджання розгляду справи.
Враховуючи неодноразові (04.01.2026, 11.01.2026, 14.01.2026, 20.01.2026, 17.02.2026) звернення ОСОБА_1 до суду із необгрунтованими заявами про відвід судді Чекулаєва С.О. від розгляду цивільної справи №752/25444/25, а також подання завідомо безпідставної заяви про відвід від 28.02.2026, суд з урахуванням обставин справи, визнає такі дії ОСОБА_1 зловживанням його процесуальними правами.
Керуючись статтями: 2, 12, 36, 39, 40, 44 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
визнати подання ОСОБА_1 заяви від 28.02.2026 про відвід судді Чекулаєва С.О. від розгляду цивільної справи № 752/25444/25 за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів зловживанням його процесуальними правами та залишити її без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв