Справа № 712/17332/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марцішевська О.М.
17 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Златіна С.В.,
суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.,
при секретарі: Сосницька В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (без фіксації судового процесу), апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
19 грудня 2025 року адвокат Накоп'юк Ярослав Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № R248247 від 10 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України).
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано постанову № R248247 від 10.12.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КпАП України і надіслано справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу судових витрат щодо витрат на правничу допомогу.
Також подане клопотання про поновлення процесуального строку для зверненення до суду.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 26 лютого 2026 року поновлено адвокату Накоп'юку Ярославу Володимировичу процесуальний строк для подання позивачем доказів на оплату правничої допомоги, а у задоволенні заяви адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 712/17332/25 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що враховуючи положення статті 139 КАС України та практику Європейського суду з прав людини, відсутні підстави для стягнення на користь позивача заявлених ним сум щодо судових витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог.
Не погоджуючись з ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 26 лютого 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрати, понесених у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджений належними доказами. Звернення до суду за захистом порушеного права у разі недотримання суб'єктом владних повноважень вимог статті 279-9 КпАП України при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не може бути розцінено як зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами та/або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача, а є законним способом захисту.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2026 року об 11:40 год.
14 березня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича, надійшло клопотання, в якому останній просив:
- забезпечити участь представника позивача адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича у судових засіданнях у справі №712/17332/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сервіс ВКЗ;
- у разі неможливості забезпечити розгляд справи в режимі відеоконференції та/або перебування представника позивача в іншій відеоконференції розгляд справи здійснити без участі сторони позивача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено судове засідання у справі №712/17332/25 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія звертає увагу, що з незалежних від Шостого апеляційного адміністративного суду причин, підсистема ВКЗ не працювала (https://ics.gov.ua/ics/news/novyny/1990644/), у зв'язку з чим, з урахуванням абзацу третього прохальної частини клопотання апелянта (від 14 березня 2026 року) та того, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, прийнята судом першої інстанції на підставі вимог частини 4 статті 252 КАС України.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено види судових витрат, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Згідно з частинами першою і другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина 2).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини 4, 5).
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Верховний Суд в постанові від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19 сформулював правовий висновок щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого, додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід'ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі. Означені у частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто, у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі "додаткового рішення" або "додаткової постанови" з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення. Постановлення за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення і висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат судового рішення у формі ухвали є порушенням норм статті 252 КАС України.
У подальшому зазначену правову позицію підтримала і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19, а також Верховний Суд в постановах від 28 листопада 2022 року у справі № 340/8998/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 340/9016/21, від 19 листопада 2024 року у справі № 340/8613/23, але не виключно.
У цій справі після ухвалення судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи по суті, представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат, які не були вирішені під час прийняття рішення судом першої інстанції.
При цьому вирішуючи вказану заяву, суд фактично погодився з наявністю підстав для вирішення питання про судові витрати з огляду на те, що воно не було вирішено у рішенні суду за результатами розгляду справи по суті, та навів свої мотиви обґрунтованості викладених у заяві позивача вимог, проте, замість додаткової постанови постановив з цього питання ухвалу про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.
Однак колегія суддів, з урахуванням сталої правової позиції Верховного Суду з наведеного питання, вважає, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності / відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі "додаткового рішення" або "додаткової постанови" з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.
Таким чином, постановлення за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат судового рішення у формі ухвали є порушенням норм статті 252 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на виявлені під час апеляційного перегляду процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не може ухвалити нове рішення у цій справі, оскільки відповідно до статті 320 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями ухвалити додаткову постанову як невід'ємну частину рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.02.2026 року у цій справі.
Так, відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі не відповідає, тому відповідно до частини другої статті 320 КАС України підлягає скасуванню з огляду на порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення у передбачений законом спосіб фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно доводи представника позивача, викладені у апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду в розрізі процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, а тому справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд в частині вирішення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2025 року у справі № 160/18641/24.
За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки суд апеляційної інстанції не ухвалив остаточного рішення за результатами апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 26 лютого 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №160/18641/24 - скасувати.
Адміністративну справу №160/18641/24 направити до Соснівського районного суду міста Черкаси для продовження розгляду в частині вирішення заяви адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст судового рішення виготовлено 17 березня 2026 року.