09 березня 2026 р.Справа № 619/3836/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №619/3836/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області
про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі УПСЗН Дергачівської РДА), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність та неправомірні дії УПСЗН Дергачівської РДА щодо відмови у призначенні субсидії на відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: споживання електричної енергії та електроенергії на приготування їжі та підігрів води (із-за відсутності гарячого водопостачання), а також субсидії готівкою на придбання твердого пічного побутового палива для опалення житла;
- скасувати повідомлення про призначення субсидії за №08-29/6624 від 18.07.2019;
- зобов'язати УПСЗН Дергачівської РДА призначити ОСОБА_1 субсидію в повному обсязі на відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: споживання електричної енергії та електроенергії на приготування їжі та підігрів води (із-за відсутності гарячого водопостачання), а також субсидії готівкою на придбання твердого пічного побутового палива для опалення житла за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дергачівського районного суду від 01.10.2019 адміністративну справу №619/3836/19 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Скасовано рішення Комісії по розгляду питань з надання житлових субсидій та пільг особам, які мають право на пільги у формі протоколу №11 про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 від 03.04.2019.
Зобов'язано УПСЗН Дергачівської РДА повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 про призначення житлової субсидії з урахуванням висновків суду по даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №612/3836/19 набрало законної сили 11.08.2020 та 21.09.2020 видано виконавчий лист.
Згідно з копією Витягу з протоколу №21 від 17.06.2020, Комісією з питань призначення населенню житлових субсидій, надання пільг та державної соціальної допомоги в Дергачівському району Дергачівської районної державної адміністрації на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №612/3836/19 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.04.2019 та вирішено залишити вже призначену субсидію на СГТП, беручи до розрахунку дружині заявника ОСОБА_2 два прожиткових мінімуми для працездатних осіб. В рішенні також зазначено, що матеріалах особової справи, а саме в документах по останньому зверненню не вбачається, що родина перебуває в складних життєвих обставинах.
23.10.2020 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №63349728 з примусового виконання вищевказаного рішення суду.
30.09.2021 державним виконавцем відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63349728.
Вказана постанова оскаржена Кислим Ю.О. до суду та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №520/4689/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мельник Т.О. по закінченню виконавчого провадження без виконання рішення суду та ухваленню постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2021. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП №63349728 від 30.09.2021 та поновити виконавче провадження.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №520/4689/22 набрало законної сили 23.08.2022 та 31.10.2022 видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.07.2023 відкрито виконавче провадження №72154716 з примусового виконання вищевказаного рішення суду та постановою про скасування процесуального документу від 04.07.2023 ВП №63349728, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2021 при примусовому виконанні виконавчого листа №612/3836/19, виданого 21.09.2020 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 про призначення житлової субсидії з урахуванням висновків суду по даній справі.
29.09.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63349728, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) Закону України "Про виконавче провадження".
Підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №63349728 у постанові зазначено: «Рішення суду виконано у повному обсязі».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №520/37233/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. по закінченню виконавчого провадження без виконання рішення суду та ухваленню постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 29.09.2023.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження BП №63349728 від 29.09.2023 та поновити виконавче провадження по даній справі.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. від 05.02.2024 ВП №63349728, на виконання рішення суду від 18.01.2024 у справі №520/37233/23, відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №619/3836/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом 21.09.2020.
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №619/3836/19, згідно ст. 382 КАС України, прийняти міри по виконанню рішення суду та вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказано, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №619/3836/19 зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської РДА Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 про призначення житлової субсидії з урахуванням висновків суду по даній справі. В мотивованій частині рішення вказано, що заява ОСОБА_1 від 13.02.2019 про призначення житлової субсидії повинна бути розглянута з урахуванням майнового стану сім'ї заявника та виходячи з конкретних обставин, що склались. Однак, до цього часу рішення суду фактично не виконано.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі №619/3836/19 прийнято до розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №619/3836/19 - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та норм процесуального права, просив скасувати цю ухвалу повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження апелянта про невиконання рішень у справі №619/3836/19.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням передачі повноважень з нарахування та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг від органів соціального захисту населення до органів Пенсійного фонду України з 01.12.2022, станом на день розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду судом не встановлено не виконання без поважних причин УПСЗН Дергачівської РДА рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №619/3836/19, а також не надано належних та допустимих доказів наявності об'єктивних підстав вважати, що за відсутності судового контролю рішення суду залишиться невиконаним в рамках відкритого виконавчого провадження №63349728.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.06.2018 по справі №800/592/17 визначилась, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й задоволене судом вже після ухвалення рішення у справі.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
Питання, пов'язані зі здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382-383 КАС України.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Вказане є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист №619/3836/19, виданий Харківським окружним адміністративним судом 21.09.2020, перебуває на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження №63349728.
Колегія суддів зазначає, що повнота та правомірність виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, яким на час звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю, виходячи з положень статей 18, 63 Закону України "Про виконавче провадження", не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання рішення суду у справі №619/3836/19, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним.
На час розгляду справи суду не надані докази невиконання або неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №619/3836/19 за результатом виконавчих дій в рамках відкритого виконавчого провадження №63349728.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №520/37233/23 встановлено факт того, що державний виконавець має здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.
Також колегія суддів враховує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України" з 01.12.2022 питання нарахування та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг перейшло від органів соціального захисту населення до органів Пенсійного фонду України.
Справи одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скріпленого газу, накопичених за останні п'ять років, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041, передані від управлінь соціального захисту населення Харківської області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Разом із тим, судом встановлено, що подання державного виконавця або заява стягувача про заміну сторони виконавчого провадження №63349728 до суду не надходила.
При розгляді цієї заяви, суди першої та апеляційної інстанції враховували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2020 у справі №611/26/17, відповідно до якої правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Для застосування такого процесуального заходу як судовий контроль мають бути наявні відповідні правові умови. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з урахуванням передачі повноважень з нарахування та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг від органів соціального захисту населення до органів Пенсійного фонду України з 01.12.2022, станом на день розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду судом не встановлено не виконання без поважних причин Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі №619/3836/19, а також не надано належних та допустимих доказів наявності об'єктивних підстав вважати, що за відсутності судового контролю рішення суду залишиться невиконаним в рамках відкритого виконавчого провадження №63349728.
З огляду на вказане, вимоги апеляційної скарги, як і заяви про встановлення судового контролю, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, вимоги апеляційної скарги, як і заяви про встановлення судового контролю, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що окрема ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення поставленого питання, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 249, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року по справі №619/3836/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 16.03.2026.