Справа № 420/559/26
16 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , за код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку, а саме несвоєчасну виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 01.08.2021 року, яке було йому виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. у справі № 420/12300/25, тобто за період з 02 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року з врахуванням правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15- ц, та з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року, тобто не більше як за шість місяців, виходячи із його середнього грошового забезпечення, нарахованого відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , за код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку, а саме несвоєчасну виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 01.08.2021 року, яке було йому виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. у справі № 420/12300/25, тобто за період з 02 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року з врахуванням правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15- ц, та з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року, тобто не більше як за шість місяців, виходячи із його середнього грошового забезпечення, нарахованого відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представником позивача подано клопотання про витребуванні доказів, в якому просить:
зобов'язати надати до суду довідку щодо розміру середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. у справі № 420/12300/25 з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду про виправлення описки від 27.02.2026 р.
Представник позивача зазначено, що відповідачем до суду надано недостовірну інформацію щодо розміру середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 . Відповідна інформація впливає на визначення суми середнього заробітку.
Представником відповідача подано заяву, в якій вказано, що відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року по справі № 420/559/26 Регіональним управлінням Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України було опрацьовано перелік документів, в тому числі довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за останні 2 місяці перед звільненням зі служби (від 19.01.2026 № 3). До зазначеної довідки були включені всі види грошового забезпечення, на які ОСОБА_4 мав право за останні 2 місяці перед звільненням, що підтверджується іншими розрахунково-платіжними документами (особистою карткою грошового забезпечення за 2021 рік, розрахунково-платіжними та платіжними відомостями за цей же період). Право на підвищене грошове забезпечення (відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 по справі № 420/12300/25) ПЕТРОВ набув набагато пізніше, а тому видати довідку про належність йому грошового забезпечення перед звільненням з урахуванням виконання вищезазначеного рішення суду було б нелогічною помилкою, та призвело б до подання до суду некоректної інформації. Крім того, прошу звернути увагу суду, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року по справі № 420/559/26 Регіональне управлінням Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України жодним чином не було зобов'язано надавати довідку щодо розміру середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , на яку посилається представник заявника - ОСОБА_5 . Таким чином, твердження представника позивача Свідера Василя Вікторовича про надання Регіональним управлінням недостовірної інформації не відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч.7, 8 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Пунктами 1,3 ч.2 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Частиною 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
З огляду на предмет спору, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне витребувати у Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ):
довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_3 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. у справі № 420/12300/25 в розрізі сум, періодів (помісячно), видів доплат, надбавок, тощо.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями ч.ч.1 та 2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави.
Водночас у ч.3 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, 147, 149, 236 КАС України, суд
Клопотання представника позивача задовольнити частково.
Витребувати у Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ):
довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_3 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 р. у справі № 420/12300/25 в розрізі сум, періодів (помісячно), видів доплат, надбавок, тощо.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надати витребувані судом документи у строк до 30.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Провадження у справі зупинити до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження.
Суддя П.П. Марин