16 березня 2026 року м. Київ справа №320/19989/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд (з урахуванням зміни предмету позову шляхом доповнення новою позовною вимогою):
- визнати протиправною та скасувати постанову про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби, яка оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №19/010 від 14.01.2025 (вих. №261 від 14.01.2025);
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних» в частині, яка стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов військово-лікарську комісію, а також про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є придатним до військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовий облік військовозобов'язаних.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що 14.01.2025 приблизно о 08 год. 25 хв. його було доставлено до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що протягом перебування у ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач жоден з документів не підписував, йому не було надано жоден документ на руки і він не проходив військово-лікарську комісію. Позивач не міг фізично пройти військово-лікарську комісію, оскільки не покидав будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться у іншому місті за адресою: АДРЕСА_2 (у будівлі Ірпінської міської поліклініки). Також працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 не допустили адвоката позивача на територію цього ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також проявлялось у фізичному перешкоджанні. Згодом позивача було доставлено до навчального центру. Позивач пояснив, що 15.01.2025 позивач через додаток «Резерв+» отримав військово-обліковий документ у форматі pdf, в якому було вказано, що позивач взятий на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою ВЛК є 14.01.2025 і останнього визнано придатним до військової служби. Позивач наголошує, що ВЛК не проходив, військову присягу не приймав, військову форму не отримував, до жодної з військових частин не зарахований і йому не нараховується грошове забезпечення військовослужбовця, а тому він не є військовослужбовцем. Побоюючись за власне життя і здоров'я, беручи до уваги антигуманне відношення представників ІНФОРМАЦІЯ_1 до позивача, останній не залишився для продовження військової служби. Позивач зазначив, що працевлаштований у БО «БФ «СТАЛЕВИЙ ДІМ», яке віднесено до критичної інфраструктури та станом на дату призову роботодавець розпочинав процедуру бронювання. Проте, відповідач, на думку позивача, порушив право позивача на отримання бронювання. В наступному, позивач був знятий з військового обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 як такий, що призваний на військову службу до лав ЗСУ. Зважаючи також на численні порушення процедури мобілізації позивача відповідачем, у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні підстави зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних. Вищенаведені обставини свідчать про грубе порушення відповідачем порядку мобілізації і, таким чином, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних» в частині призову позивача є протиправним і підлягає скасуванню судом.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/19989/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду від 28.04.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
До зазначеної заяви долучено докази сплати судового збору.
Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду, усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
27.05.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 про забезпечення позову, частково задоволено заяву ОСОБА_1 шляхом:
зупинення дії Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних» в частині, яка стосується ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
11.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (копії листа Міністерства оборони України за вих. №220/25/14641 від 07.02.2025), яке задоволено судом.
14.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, що полягала у доповненні позовних вимог додатковою позовною вимогою, а саме: «визнати протиправною та скасувати постанову про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби, яка оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №19/010 від 14.01.2025 (вих. №261 від 14.01.2025)». До заяви долучені докази сплати судового збору за додаткову немайнову вимогу. Дана заява прийнята судом.
15.06.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про витребування доказів з пропущенням строку на подання клопотання про витребування доказів, яке відхилено судом як необґрунтоване.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
У матеріалах справи наявний відзив відповідача, відповідно до якого останній не погоджується з адміністративним позовом, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач пояснив, що станом на момент призову на військову службу - 14.01.2025 позивач не був заброньованим та не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому підлягав мобілізації на загальних підставах. Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював призов позивача на військову службу, на виконання вимог ч. 3 п. 81 Порядку №560, позивач був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.01.2025 як військовозобов'язаний, а інформація про це була внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед його направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. 14.01.2025 позивача було направлено на ВЛК, де він пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби, у тому числі до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті, на підтвердження чого було видано Довідку №261 від 14.01.2025. В подальшому, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано наказ №29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних», яким було призвано позивача на військову службу. Як зазначив відповідач, відповідно до Поіменного списку №8/226 від 14.01.2025 позивача було відправлено у складі військової команди з ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 , доставлено до військової частини НОМЕР_2 та прийнято військовою частиною НОМЕР_2 , що підтверджується гербовою печаткою військової частини НОМЕР_2 на Поіменному списку №8/226 від 14.01.2025. Також відповідач звернув увагу суду, через декілька днів після прибуття до військової частини НОМЕР_2 , позивач самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та до цього часу на військову службу не повернувся та військову службу не проходить.
Одночасно з відзивом відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, яке відхилено судом.
В матеріалах справи наявна відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує свою правову позицію, викладену у позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно військово-облікового документу «Резерв+» станом на 12.09.2024 позивач перебував у статусі військовозобов'язаного на обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Супровідним листом №28/01-25 від 13.01.2025 БО «БФ «Сталевий Дім», код ЄДРПОУ 45597722 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 про зміну облікових даних позивача та надав списки персонального військового обліку, згідно яких надані дані військовозобов'язаного ОСОБА_2 , юриста БО «БФ «Сталевий Дім».
Згідно військово-облікового документу «Резерв+» станом на 15.01.2025 позивач перебував у статусі військовозобов'язаного на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того у «Резерв+» наявна відмітка про порушення позивачем правил військового обліку.
Згідно військово-облікового документу «Резерв+» станом на 19.01.2025 позивач перебував у статусі «не військовозобов'язаний»; підстава зняття/виключення «військовослужбовці»; постанова ВЛК: «придатний»; дата ВЛК: 14.01.2025. Крім того у «Резерв+» наявна відмітка про порушення позивачем правил військового обліку.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №19/010 від 14.01.2025 (вих. №261), згідно протоколу №010 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача було визнано придатним до військової служби в ДШВ, морської піхоти.
Відповідно до Наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних»: «Нижчепойменованих осіб солдатського, сержантського складу запасу вважати призваними під час мобілізації: 1.1 ІНФОРМАЦІЯ_1 : до військової частини НОМЕР_2 відповідно до поіменованого списку осіб від 15.01.2025 №8/226: солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2., НОМЕР_4, ІПН НОМЕР_3 ».
Представник позивача адвокатським запитом LD-33/01-25 від 20.01.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, чи перебуває позивач на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ; чи було проведено ІНФОРМАЦІЯ_6 медичний огляд позивача на стан придатності до військової служби; чи було внесено до картки обстеження та медичного огляду висновки про придатність або непридатність позивача до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду; чи було передано особову справу позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 та на якій підставі.
У листі за вих. № 5/677 від 27.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 відповів , що призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку та, що позивач відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 15.01.2025 знятий з військового обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 як такий, що призваний на військову службу до лав ЗСУ. Інформація вказана у запиті у ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутня».
Представником позивача було подано адвокатський запит за вих. № LD-34/01-25 від 20.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання наступної інформації: « 1. Чи перебуває позивач на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2. Чи було проведено ІНФОРМАЦІЯ_1 медичний огляд позивача на стан придатності до військової служби; 3. Чи було внесено до картки обстеження та медичного огляду висновки про придатність або непридатність позивача до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду; 4. Повідомити чи було передано особову справу позивача з ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та на якій підставі».
У листі за вих. № 7/481 від 29.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповів, що: «Згідно з обліковими даними гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Військовозобов'язаний ОСОБА_1 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 до в/ч НОМЕР_2 15.01.2025 відповідно до Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №29 від 15.01.2025».
Представник позивача також скерував адвокатський запит за вих. № LD-54/01-25 від 30.01.2025 до Міністерства оборони України (оскільки адреса в/ч НОМЕР_2 відсутня у відкритих джерелах) про надання копій наступних документів: наказу командира в/ч НОМЕР_2 про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини; військового квитка, оформленого на позивача; обліково-послужної картки, оформленої на позивача; довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я, оформленої на позивача; картки обстеження та медичного огляду, оформленої на позивача.
У листах вих. № 812/3991 від 06.02.2025 та № 812/4633 від 10.02.2025 військова частина НОМЕР_2 повідомила, що відповідно до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , громадянин ОСОБА_1 , як військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 не обліковувався, дані про нього відсутні».
Представником позивача було подано адвокатський запит за вих. № LD-166/03-25 від 14.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вищенаведеному адвокатському запиті позивач просив ІНФОРМАЦІЯ_1 надати копії військового квитка, обліково-послужної картки, довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я, картки обстеження та медичного огляду, оформлених на позивача.
Відповідь на зазначений вище адвокатський запит у матеріалах справи відсутня.
ОСОБА_1 18.04.2025 також звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_11 про надання інформації щодо перебування документів позивача у адресата.
Позивач також 18.04.2025 звернувся до Ірпінської центральної міської лікарні як до установи, у якій функціонує ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про надання копії довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я, а також картку обстеження та медичного огляду, оформлених на позивача.
Згідно відповіді Ірпінської центральної міської лікарні №966 від 23.04.2025, лікарі КНП «ІЦМЛ» ІМР КО залучені до складу позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 та приймають участь у проведенні медичних оглядів, проте усі документи з приводу проведення таких оглядів перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 , куди рекомендовано позивачу звернутись безпосередньо.
Відповідно до поіменованого списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_1 і відправлені у складі команди №8/226 від 14.01.2025, команда разом із солдатом ОСОБА_1 направлялась у розпорядження командира НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 .
Міністерство оборони листом №220/25/14641 від 07.02.2025 повідомив представника позивача, що за результатами опрацювання адвокатського запиту, БО «БФ «Сталевий Дім» повідомлена листом Міноборони від 22.01.2025 №220/1153 стосовно визначення БО «БФ «Сталевий Дім» критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26.12.2024 №247/дск.
Вважаючи свої права порушеними протиправним призовом на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XIIвід 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. (ч.3 ст.1 Закон №2232-XII).
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За приписами частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. (ч. 2ст. 2 Закону №2232-ХІІ).
Згідно із ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період
За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XIIвід 06.12.1991 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»№64/2022 від 24.02.2022 р. (затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію»№69/2022 від 24.02.2022 (затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.
Згідно з абзацами 1, 2 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 (далі Закон №3543-ХІІ) (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані, окрім іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). (абз. 1 ч. 5ст. 22 Закону №3543-ХІІ).
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, належить до військової служби за призовом.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно абазу 9 п.81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі по тексту також - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Згідно тверджень позивача, останній був незаконно мобілізований, оскільки БО «БФ «СТАЛЕВИЙ ДІМ» було розпочато процедуру бронювання позивача. Однак, у зв'язку із незаконним затриманням та примусовою доставкою позивача до навчального центру, а також подальшим незаконним виключенням позивача з військового обліку військовозобов'язаних, процедура бронювання позивача була вимушено призупинена БО «БФ «СТАЛЕВИЙ ДІМ».
Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону №3543-XII порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Пунктом 3 Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі Порядок №76), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 визначено, що бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку №76, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що під час мобілізації він мав право на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону №3543-XII на підставі бронювання, відповідно не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Суд зауважує, що наявність у позивача права на відстрочку не є безумовним свідченням того, що таке право ним буде реалізовано. Крім того, законодавством передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не особи, які мають можливість розпочинати процедуру бронювання.
Представник позивача неодноразово при направленні адвокатських запитів до різних органів, у тому числі до Міністерства оборони України зазначала, що позивач є заброньованим. У той час, як будь-яких доказів наявності у позивача відстрочки станом на час його призову у матеріалах справи немає.
Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Судом встановлено, що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував у статусі військовозобов'язаного, який ВЛК від 14.01.2025 визнаний придатним до військової служби.
Матеріалами справи не підтверджено вчинення ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржуваних дій та протиправності призову позивача на військову службу по мобілізації, як такого, що не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я чи з інших законодавчо встановлених підстав. А тому, відповідач виніс Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №29 від 15.01.2025 «Про призов військовозобов'язаних», яким позивача призвано для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 .
У матеріалах справи також відсутні докази звернення позивача або його представника до правоохоронних органів щодо погроз застосування фізичної сили та психологічного тиску.
Суд повторно звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», (зі змінами згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024), на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Щодо позовних вимог позивача визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовий облік військовозобов'язаних, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.84 Порядку №560, відомості про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та записуються до облікових документів резервіста (військовозобов'язаного) не пізніше, ніж протягом наступного дня після відправки військових команд до військових частин (установ) або у день отримання витягу із наказу командира військової частини про призов та зарахування до списків військової частини резервіста або військовозобов'язаного.
А тому відомості про призов позивача на військову службу після відправки військової команди до військової частини були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як того вимагає зазначена вище норма п. 84 Порядку №560.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
Тому, після здійснення призову позивача 15.01.2025, як результат, його було знято з військового обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із набуттям ним статусу військовослужбовця.
Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи Поіменного списку №8/226 від 14.01.2025 позивача було відправлено у складі військової команди з ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону Закон №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Як зазначено відповідачем та самим позивачем, останній у день відправлення до військової частини самовільно залишив АДРЕСА_3 , у якому знаходиться військова частина НОМЕР_2 до моменту його зарахування до списків особового складу військової частини та до цього часу на військову службу не повернувся та військову службу не проходить.
При вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 про те, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування наказу №29 від 15.01.2025, визнання протиправними дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних та похідної вимоги від останньої - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних, немає.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби, яка оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №19/010 від 14.01.2025 (вих. №261 від 14.01.2025) першочергово слід зазначити, що позивачем не було заявлено вимог до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зауважує, що у відповідності до постанови від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 Верховний Суд зазначив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (постанова Верховного Суду від 26.02.2025 по справі № 240/13173/22 ).
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Незгода позивача із висновком ВЛК зводиться до суб'єктивної оцінки та пояснень позивача без долучення позивачем належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України у разі наявності у нього сумніву щодо правильності складеного комісією висновку про визнання позивача придатним до військової служби у воєнний час, відповідно до Положення № 402. Крім того, позивач не ініціював процедуру повторного проходження ним ВЛК чи скасування постанови ВЛК у зв'язку із невірно встановленим діагнозом ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 до ВЛК вищого рівня.
Також судом встановлено та підтверджується даними військово-облікового документу «Резерв+», що станом на 12.09.2024 у позивача були відсутні дані про проходження ним військово-лікарської комісії.
14.01.2025 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби, у тому числі до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, морській піхоті, про що свідчить Довідка №261 від 14.01.2025.
Відповідно до п.77 Порядку 560, Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше, ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У зв'язку з викладеним, рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.01.2025 року щодо придатності позивача до проходження військової служби було внесено відповідачем до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Дане свідчить про те, що відповідач діяв у межах своїх повноважень.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач, будучи військовозобов'язаним, підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а тому судом не встановлено порушення порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією. Оскільки, позивач був призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов'язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак обставини наявності підстав для бронювання та подальшого отримання відстрочки не є підставою для звільнення з військової служби, з огляду на що, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову.
Решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведених обставин у сукупності, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.