про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 року м. Київ № 320/10095/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до гр. ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з позовом до гр. ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмір 42 232,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Приписами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не визначено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення встановлюється місячний строк.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд підкреслює, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.10.2019 року у справі №140/721/19, від 30.09.2019 року у справі № 340/685/19, від 24.12.2019 року у справі №824/284/19-а, від 29.04.2020 року у справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року у справі №140/2024/19.
Як слідує з матеріалів справи, службовим розслідуванням від 13.11.2025 № 06.1.3/1721/25-Вн від 13.12.2025 встановлено, що у зв'язку з неприбуттям лейтенанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та не здачею ним майна НОМЕР_2 прикордонного загону, що перебувало в його тимчасовому користуванні, його винними діями завдано матеріальну шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 на суму 42232,05 грн.
Так, наказом НОМЕР_2 прикордонного загону № 6321-АГ від 18.11.2025 притягнуто до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону заступника начальника третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування лейтенанта ОСОБА_1 .
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення вищевказаних коштів №10/20490-25-вих 17.11.2025 року, а до суду з даним позовом лише 20.01.2026 (через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском місячного строку звернення, визначеного процесуальним законом, у зв'язку з чим позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України “Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Вказані обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до гр. ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.