16 березня 2026 року м. Київ справа №320/4524/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Голосіївського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.
В обґрунтування вимог позову вказано, що 27.02.2023 Голосіївською ВЛК м. Києва проведено медичний огляд позивача, в результаті якого його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64-А, 52-Г, 54-Г гр. ІІІ (наказ МОУ 2008 р. №402), що підтверджується довідкою ВЛК та відповідними відмітками у військово-облікових документах. Цей правовий статус означає, що позивач не є військовозобов'язаним та не підлягає взяттю на військовий облік, оскільки особа, виключена з обліку, перестає бути суб'єктом військового обов'язку у розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Незважаючи на це, у мобільному застосунку «Резерв+» відображено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто в додатку не міститься інформації щодо виключення позивача з військового обліку, а в його статусі відображається інформація - «На обліку», категорія обліку: « ОСОБА_2 ». У зв'язку із встановленими розбіжностями в інтересах позивача ОСОБА_3 на підставі довіреності було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою провести перевірку та внести зміни у системі «Резерв+» та «Оберіг», що підтверджують факт виключення позивача з військового обліку. Адвокатом позивача був відправлений адвокатський запит до відповідача, у відповідь на який останній повідомив, що виправити дані у Реєстрі неможливо, оскільки постанова ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби не була затверджена штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. На відправлену позивачем заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 жодної відповіді позивач не отримав, недостовірні відомості виправленні не були, а тому він змушений звертатись з цього приводу до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/4524/26 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 адміністративну справу №320/4524/26 прийнято до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2023 №1178, відповідно до якої ОСОБА_1 , за наслідками проведеного медичного огляду визнаний: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-А, 52-Г, 54-Г графи ІІІ Розкладу хвороб».
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 позивач 21.02.2023 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно вказаного тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , 27.02.2023 позивач був виключений з військового обліку, причина виключення: через хворобу; підстава для виключення з військового обліку: пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 тимчасового посвідчення: «Військове звання»: Молодший лейтенант; Склад: офіцерський; Профіль: командний; Військово-облікова спеціальність: 310101.
Поряд з цим суд встановив, що згідно відомостей Військово-облікового документу «Резерв+» станом на 08.01.2026, позивач:
звання: молодший лейтенант; НОМЕР_2 Фінансове забезпечення і економіка бойової та господарської діяльності військ (сил), є військовозобов'язаним;
перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
постанова ВЛК: інформація відсутня.
Позивач в особі представника за довіреністю звернувся 19.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою усунення невідповідності даних у системах «Резерв+» та «Оберіг» та проведення перевірки і внесення змін у системи «Резерв+» та «Оберіг», що підтверджують факт виключення його з військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом №11914 від 13.11.2025 повідомив, що для приведення у відповідність даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки саме ВЛК вказаного ІНФОРМАЦІЯ_1 визнала ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
13.11.2025 адвокатом позивача було направлено адвокатський запит №5/25 від 13.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про приведення відповідачем у відповідність даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
У відповідь на даний адвокатський запит відповідач листом № 14/117 від 08.01.2026 повідомив, що «виключення з військового обліку громадян без відповідних підтверджуючих документів, на підставі постанов позаштатних військово-лікарських комісій при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ВЛК), які були винесені протягом 2022-2023 років та не внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також постанов ВЛК про непридатність військовозобов'язаних до військової служби, які не були затверджені штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово- лікарської експертизи, не виявляється можливим.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами до яких належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) та ВЛК регіону. Таким чином, за відсутності затвердженої штатною ВЛК постанови про непридатність громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , до військової служби, ввірений орган військового управління позбавлений можливості внесення будь-яких змін щодо результатів медичного огляду».
11.01.2026 позивачем було подано заяву про виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідача з метою виключення позивача з військового обліку. Вказана заява була подана представником позивача з супровідним листом шляхом направлення АТ «Укрпошта». Поштове відправлення відповідач отримав 16.01.2026, про що свідчить скин-шот перевірки статусу відстеження поштового відправлення 0829200291012.
Відповідь відповідача на дану заяву в матеріалах справи відсутня.
Вважаючи свої права порушеними повторним взяттям на військовий облік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (ч.2).
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5).
За правилами ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - в редакції на дату проходження позивачем ВЛК 27.02.2023, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до цього п. 3 ч. 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на момент виникнення спірних відносин, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 15 Порядку № 1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»:
взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, підрозділом Служби зовнішньої розвідки.
У разі звернення призовника, військовозобов'язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.
У разі коли відомості про призовника, військовозобов'язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлюються Міноборони.
Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.05.2024 Порядок № 1487 доповнений пунктом 15-1, згідно якому до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 20 Порядку № 1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів - військовий квиток.
Після (в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 563) п. 20 Порядку № 1487 передбачено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
За правилами п.22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції з урахуванням змін, внесених Законом №3549-IX від 16.01.2024, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: п. 17-1 - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Згідно Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (Наказ втратив чинність 22.08.2024 на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024), до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку (п.2 Розділу ІІІ Порядку).
Згідно п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ІНФОРМАЦІЯ_1, військовими частинами.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру (п.9 розділу ІІІ Порядку № 94).
Таким чином, встановлене законодавцем право призовника, військовозобов'язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру пов'язано з обов'язком органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомостей Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Строки розгляду мотивованої заяви призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виправлення недостовірних відомостей з Реєстру на законодавчому рівні не встановлені.
У той же час, відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, яка набрала чинності 18.05.2024 і діяла на час звернення позивача із заявою від 27.03.2025, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Відповідно д п.3 вказаного Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, виходячи з положень п. 4 Порядку № 559 подана заява повинна була розглянута відповідачем протягом п'яти робочих днів з дня її реєстрації.
Відповідно до п. 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (у редакції на момент проходження позивачем ВЛК), Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Діагноз та постанови ВЛК записуються:
в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу (пп. в абз. 2 п. 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення №402).
Відповідно до п. 22.5. глави 22 розділу ІІ Положення №402, Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно п. 22.6. глави 22 розділу ІІ Положення №402, свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:
б) у воєнний час:
на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Суд зазначає, що підставою для звернення до суду позивач визначає обставину повторного відображення його у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів як особи, що перебуває на військовому обліку, попри наявність довідки військово-лікарської комісії від 27.02.2023.
Разом із тим, на переконання суду, надана позивачем довідка військово-лікарської комісії сама по собі не може беззаперечно підтверджувати факт остаточного встановлення для позивача статусу особи, непридатної до військової служби з виключенням з військового обліку, з огляду на таке.
Відповідно до норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, під час дії особливого періоду постанови військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо непридатності військовозобов'язаних до військової служби оформлюються свідоцтвами про хворобу, які підлягають обов'язковому направленню на затвердження до штатної військово-лікарської комісії відповідного рівня.
Таким чином, рішення районної ВЛК щодо встановлення непридатності до військової служби не є остаточним, а набуває юридичної сили лише після перевірки та затвердження штатною військово-лікарською комісією.
Досліджена судом довідка ВЛК від 27.02.2023, на яку посилається позивач, не містить жодних відомостей про її затвердження штатною військово-лікарською комісією, що прямо передбачено вимогами Положення №402.
Зазначений у довідці ВЛК медичний діагноз, який викладений рукописним текстом та не є достатньо розбірливим, не дає можливості встановити точний зміст відповідного захворювання, його характер та ступінь тяжкості.
Крім того, суд у межах цієї справи не наділений повноваженнями здійснювати медичну оцінку стану здоров'я позивача або підміняти собою компетентні військово-лікарські комісії, однак зазначене вище у сукупності вказує на суперечливість поданих позивачем доказів.
Суд вправі перевірити законність висновків ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття таких, оскільки не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Даний висновок суду узгоджується із сформованою усталеною правовою позицією Верховного Суду у справах: від 12.06.2022 у справі № 810/5009/18, від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а, від 12.02.2021 у справі №810/5009/18, від 29.06.2023 у справі №400/4967/22.
За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити, чи відповідає зазначене захворювання положенням Розкладу хвороб та чи могло воно бути підставою для застосування статей 64-А, 52-Г, 54-Г графи ІІІ.
Крім того, у матеріалах справи відсутнє свідоцтво про хворобу, яке відповідно до вимог зазначеного Положення №402 є основним документом, що підтверджує прийняття постанови ВЛК про непридатність до військової служби.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що надана позивачем довідка ВЛК, за відсутності інших належних та достатніх доказів, не може розглядатися як належний та достатній доказ остаточного встановлення для нього статусу особи, непридатної до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки при видачі довідки не було дотримано порядок затвердження рішення ВЛК комісією вищого рівня.
Окремо слід зазначити, що згідно з даними військово-облікового документа, сформованого у мобільному застосунку «Резерв+», позивач значиться як військовозобов'язаний, є офіцером, має звання «молодший лейтенант» та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будь-яка інформація щодо наявності рішень ВЛК стосовно позивача у електронному військово-обліковому документі відсутня.
При цьому, відповідач у відповіді на адвокатський запит № 14/117 від 08.01.2026 наголосив на відсутності затвердження довідки ВЛК від 27.02.2023 №1178 штатною ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності. Водночас, позивачем не заперечується, що вказана довідка ВЛК не затверджена штатною ВЛК, а також відсутнє Свідоцтво про хворобу, яке має бути оформлене за результатами огляду.
Відтак, станом на сьогодні існує процедура перевірки постанов ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 про непридатність до військової служби військовозобов'язаних.
Таким чином, наявні у справі відомості свідчать про відсутність належного підтвердження того, що позивач дійсно набув правового статусу особи, виключеної з військового обліку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів наявності правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо взяття його на військовий облік та не надав належних доказів того, що він є особою, виключеною з військового обліку у встановленому законом порядку.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.
З огляду на що, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведених обставин у сукупності, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.