Справа №523/5233/26
Провадження №1-кс/523/3109/26
13 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026160000000175 від 12.03.2026 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, -
13.03.2026 року до Пересипського районного суду міста Одеси звернувся старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ..
Слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що 24.02.2022 року о 05-00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У зв'язку з вказаними обставинами, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку по теперішній час.
Після початку широкомасштабного військового вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України в ході збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, розвідувальні органи Російської Федерації посилили підривну діяльність проти України, одним з напрямків якої обрали - вчинення терористичних актів шляхом вчинення з використанням саморобних вибухових пристроїв вибухів, які створюють небезпеку для життя і здоров'я людини і заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, привернення уваги громадськості до політичних і ідеологічних поглядів вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації щодо знищення державності і суверенітету України, створення хибного інформаційного приводу для російських пропагандистських медіа-ресурсів щодо нібито діяльності на території м. Одеси і Одеської області "російського підпілля" з проросійськи налаштованих політично і ідеологічно громадян України, створення серед населення України суспільної думки по неприйняттю державності України, протидії співробітникам органів військового управління та іншим представникам Сил оборони України.
На виконання затвердженої вищим військово-політичним керівництвом російської федерації політики ведення підривної діяльності проти України, не пізніше 12.03.2026, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, розробив і почав реалізовувати план вчинення терористичного акту із застосуванням зброї, який мав призвести до загибелі командира загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 .
Реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на ведення підривної діяльності проти України шляхом вчинення на території України терористичних актів, не пізніше 12.03.2026 вказана невстановлена особа при не встановлених обставинах познайомився з громадянином України ОСОБА_6 та звернувся до нього із пропозицією вчинити на території м. Одеси терористичний акт шляхом застосування зброї.
На вказану пропозицію ОСОБА_6 відповів згодою, тим самим, вступивши з вказаною невстановленою особою у злочинну змову, направлену на вчинення терористичного акту із застосуванням зброї.
При цьому, невстановлена особа повідомила ОСОБА_6 що до його функціональної ролі у вчиненні терористичного акту входитиме вчинення на території міста Одеса терористичного акту - вбивства командира загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 із вогнепальної зброї, яку ОСОБА_6 придбав за невстановленими слідством обставинами.
Надалі, ОСОБА_6 , продовжували діяти за вказівками вказаної невстановленої особи реалізуючи свій злочинний умисел, 12.03.2026 у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 10 год. 25 хв., прибувши до м. Одеса, з метою подальшого використання у невстановленому місці взяв заздалегідь отриманий за невстановленими обставинами автомат «АК-74» з глушником та бойові приписи до нього в кількості 49 патронів, для вчинення терористичного акту, який мав призвести до загибелі командира загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 .
В подальшому, отримавши за невстановлених обставин від невстановленої особи усі необхідні інструкції, ОСОБА_6 перебуваючи на території м. Одеса, заздалегідь взявши із собою знаряддя для вчинення терористичного акту - зброю, у вигляді автомату «АК-74» № НОМЕР_1 з глушником та 49 патронами, маючи умисел на вчинення терористичного акту шляхом вбивства із застосуванням зброї і переслідуючи протиправну мету порушення громадської безпеки, залякування населення, привернення уваги громадськості до політичних і ідеологічних поглядів вищого військово-політичного керівництва російської федерації щодо знищення державності і суверенітету України, створення хибного інформаційного приводу для російських пропагандистських медіа-ресурсів щодо нібито діяльності на території м. Одеси і Одеської області «російського підпілля» з проросійсько налаштованих політично і ідеологічно громадян України, створення серед населення України суспільної думки по неприйняттю державності України, протидії співробітникам органів військового управління та іншим представникам Сил оборони України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення громадської безпеки від проявів тероризму, загибелі людей, настання інших тяжких наслідків, на електричному мопеді «Crosser» направилися за адресою: м. Одеса, вул. Георгія Липського, біля будинку № 135 де, завідомо для ОСОБА_6 мав перебувати командир загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 (за інформацією від невстановленої особи) та відносно якого, ОСОБА_6 за попередньою змовою із вказаною невстановленою особою, запланували вчинити терористичний акт, шляхом застосування зброї, що мав призвести до загибелі ОСОБА_8 .
В подальшому, не пізніше 10 год. 25 хв. 12.03.2026 ОСОБА_6 , знаходячись біля будинку № 135 по вул. Георгія Липського в м. Одеса, завершуючи спільні протиправні дії по вчиненню терористичного акту шляхом вбивства, дочекався появи командира загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 біля вказаної адреси та маючи при собі заздалегідь підготовану споряджену зброю «АК-74» № НОМЕР_1 , вчинив замах на життя командира загону ССО ЗСУ ОСОБА_8 , із застосуванням вищевказаної зброї, але злочинний умисел ОСОБА_6 направлений на вчинення терористичного акту із застосуванням зброї - убивства ОСОБА_8 не був доведений ними до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 був затриманий співробітниками Управління Служби безпеки України в Одеській області.
12.03.2026, о 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.
У зв'язку з наведеними фактичними обставинами, 13.03.2026 ОСОБА_6 оголошено про підозру та вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На даний час встановлюються свідки, які можуть дати конкретні покази відносно підозрюваного, однак досудове розслідування відносно нього лише розпочато та проводиться збір доказової бази, у зв'язку з чим він має виконувати процесуальні обов'язки, які мають забезпечити об'єктивне та всебічне досудове розслідування в найкоротші строки.
ОСОБА_6 вчинив злочини в умовах агресії російської федерації та здійснив умисні дії направленні на вчинення терористичного акту, а саме злочин який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей, суспільства, у зв'язку з чим відносно нього не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Також, вказані обставини не дозволяють застосувати відносно підозрюваного запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки. Крім цього, у разі визнання підозрюваного винним, йому загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що надає підстави вважати, що він, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити здійснювати злочинну діяльність, чим може зашкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, необхідно прийняти до уваги, що підвищена суспільна небезпека злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , полягає в тому, що в Україні введено воєнний стан в умовах агресії російської федерації, а останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення: - терористичний акт, за ознаками: не закінчений замах на терористичний акт, тобто застосування зброї, який створював небезпеку для життя і здоров'я людини та настання з метою порушення громадської безпеки, залякування населення та привернення уваги громадськості до певних поглядів винного (терориста), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість злочинів у вчиненні яких він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.
Також може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та будучи обізнаною про хід досудового розслідування може незаконно впливати на зазначених свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показань/висновків, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.
Зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України є ризиками і підставою до обрання підозрюваного запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, згідно ч. 5 ст. 176 КПК України неможливо.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою.
Відповідно до положення ст. 183 КПК України - під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
У зв'язку з вказаними обставинами, орган досудового розслідування просить суд при ухваленні рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважає мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків та повідомленої підозри, а також на неправильну кваліфікацію. Крім того, додав, що наразі підозрюваний проходить лікування, у зв'язку із чим просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав думку захисника, а також просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді застави у зв'язку із тим, що він є військовослужбовцем і йому потрібно повернутись до служби у місто Запоріжжя. ОСОБА_6 пояснив, що у нього був трофейний автомат, який він хотів продати за 1200 доларів, а коли прийшов покупець, то його затримали співробітники слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області. Також додав, що він має проблеми здоров'ям, а саме: остеохондроз 2 ступеню та проблеми з серцем.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026160000000175 від 12.03.2026, за підозрою ОСОБА_6 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.03.2026; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . від 12.03.2026; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 12.03.2026; іншими матеріалами досудового розслідування.
На даному початковому етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_6 має певне відношення до вказаного злочину.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за № 22026160000000175 від 12.03.2026 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість злочинів у вчиненні яких він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, оскільки в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та будучи обізнаним про хід досудового розслідування може незаконно впливати на зазначених свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показань/висновків.
Існування ризику п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, передбаченого ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено, у зв'язку із тим, що прокурором не доведено.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але прокурором доведено, що з урахуванням обставин по справі, а також того, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років, що вказує на відсутність підстав для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
З приводу наявності у підозрюваного хронічних захворювань, слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не надано жодного медичного висновку або заключення, які могли б підтвердити наявність проблем зі здоров'ям у ОСОБА_6 ..
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість ризиків слідчий суддя доходить висновку про відхилення таких аргументів з огляду на те, що станом на даний момент досудове розслідування не закінчено, повний обсяг слідчих дій не проведено і ризики такі як: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків є об'єктивним та не спростовується наведеними аргументами. У зв'язку з цим доводи сторони захисту суд вважає такими, що не підтверджені належними доказами та не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «Осипенко проти України»). Уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «S.B.C. v. the UK» п.п. 23-24).
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов'язує слідчого суддю, суд визначити розмір застави застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проте, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026160000000175 від 12.03.2026 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10.05.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 16.03.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1