16 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/3765/25
Провадження № 11-кп/820/269/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького
апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023243000004311 від 20.12.2023 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року, -
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року клопотання прокурора задоволено.
Обвинуваченій
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Хмельницького, громадянці України, без освіти, не працюючої, не одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 03 травня 2026 року включно із визначеним ухвалою слідчого судді від 07.11.2025 розміром застави у сумі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 181680 грн та покладеними у разі її внесення обов'язками.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про зміну їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою на менш суворий відмовлено.
Своє рішення суд обґрунтовував тим, що ризики передбачені ст.177 КПК України, на підставі яких було обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшилися, а тому, обвинувачена, перебуваючи на волі, може: переховуватись від суду, незаконно впливати свідків та потерпілих, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень у яких обвинувачується ОСОБА_7 , особу обвинуваченої, суспільну небезпеку інкримінованих їй кримінальних правопорушень, та що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року та постановити нову, якою обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вказує, що ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України не доведений жодним доказом. Поведінка ОСОБА_7 свідчить про те, що вона не буде переховуватися від суду. Обвинувана з'являється на кожне судове засідання, за її неявки справа не відкладалась жодного разу. Обвинувачена приходила у судові засідання навіть коли хворіла. Після вручення їй підозри по епізодах за червень-липень 2025 року ОСОБА_7 добросовісно з'явилась на розгляд клопотання про обрання їй запобіжного заходу - тримання під вартою.
Вказані обставини доводять те, що ОСОБА_7 не буде переховуватися від суду.
ОСОБА_7 протягом тривалого часу жодного разу не зустрічалась із свідками і потерпілими, не телефонувала їм. Отже, така поведінка також свідчить про відсутність доказів і необґрунтованість ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Що стосується ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у суду можуть бути сумніви стосовно поведінки ОСОБА_7 , проте вона в судовому засіданні пообіцяла більше ніколи не вчиняти злочини.
Крім того, ОСОБА_7 має трьох малолітніх дітей, перебуває у стані вагітності терміном 6 місяців.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням браслету забезпечить перебування ОСОБА_7 за місцем проживання і порушення такого обмеження буде фіксуватися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченій ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.361 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
При цьому, до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовженого обвинуваченій ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 07.01.2026 судове провадження завершити не є можливим.
Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, особи обвинуваченої, яка не працює, не одружена, має постійне місце проживання, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень у яких обвинувачується ОСОБА_7 , а також того що на розгляді суду перебуває ще інший обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що не зменшишися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та які виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, а саме ризики: переховування від суду; незаконного впливу на свідків та потерпілих; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися при обранні та продовжені запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченої винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченої під вартою, та що більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у виді цілодобового домашнього арешту, про що в апеляційній скарзі просить захисник обвинуваченої, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не вимагає надання доказів того, що обвинувачена обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку колегії суддів у разі обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення неї дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про те, що ризики заявлені прокурором не доведені та не підтверджені доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Отже, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду та вирішенні питання про необхідність попереднього ув'язнення.
Судом надано оцінку підставам для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи, взято до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченої, її зв'язки з суспільством.
Обставини на які в апеляційній скарзі посилається адвокат ОСОБА_6 , а саме що обвинувачена має трьох малолітніх дітей, перебуває у стані вагітності, з урахуванням ступеня тяжкості та характеру кримінальних правопорушень, у яких вона обвинувачується, не є визначальними та такими, що б давали суду підставу для обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Підстав для обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 03 травня 2026 року включно із визначеним розміром застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: