пр.Волі, 54а, м.Луцьк, 43010. тел./факс 72-41-10
"17" січня 2011 р.
Справа № 08/50-38.
за позовом Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву, м. Луцьк
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липляни Ківерцівського району
про стягнення 59265 грн.
Суддя: Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Суть спору: державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" 59265 грн. заборгованості по оплаті відпущених в березні 2010 року товарно-матеріальних цінностей (борошна вищого ґатунку, висівок пшеничних), а також наданих відповідачу у вказаний період послуг по відвантаженню товару.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою від 27.12.2010р. у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду та заявленим відповідачем клопотанням розгляд справи відкладався. Ухвалою суду від 10.01.2011р. розгляд справи відкладався повторно з підстав невиконання відповідачем вимог суду, неподанням витребуваних судом документів та ненаправленням в судове засідання повноважного представника.
В судовому засіданні 10.01.2011р. представник позивача, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" обов'язок відшкодування ДП "Луцький КХП №2" понесених останнім у зв'язку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу). В обґрунтування пред'явленого до відповідача позову представник позивача посилався на відпуск ДП "Луцький КХП №2" товариству "Волинь-зерно-продукт" товарів і надання послуг по їх відвантаженню загальною вартістю 59265 грн., приймання товару та робіт відповідачем і непроведення останнім при цьому належних розрахунків спрямованих на їх оплату, виникнення у зв'язку з цим відповідної заборгованості.
В судове засідання 17.01.2011р. представник позивача не з'явився.
Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (ухвала від 10.01.2011р. про відкладення розгляду справи направлялась на юридичну адресу відповідача: Ківерцівський район, с. Липляни, вул. Червоноармійська, 22, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу (з 16.12.2010р.) для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, , господарський суд,-
Державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву, м. Луцьк у період з 10 по 25 березня 2010 року було відпущено товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липляни Ківерцівського району товарно-матеріальних цінностей (борошна вищого ґатунку, висівок пшеничних) та надано послуг по їх відвантаженню, а зазначеним товариством отримано товарів та відповідних послуг на загальну суму 59265 грн.
Викладене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником позивача в судовому засіданні 10 січня 201 року оригіналами товарно-транспортних накладних на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом №003191 від 10.03.2010р. на суму 3291 грн., №003280 від 16.03.2010р. на суму 3340 грн., №003285 від 16.03.2010р. на суму 25047 грн., №003297 від 16.03.2010р. на суму 2292,50 грн. та №000183 від 25.03.2010р. на суму 25294,50 грн., а також виписаними товариством "Волинь-зерно-продукт" для отримання від позивача товарів та послуг на ім'я Дудки Євгена Степановича довіреностями №722 від 10.03.2010р. та б/н від 22.03.2010р. (а.с. 11-17).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" взяті на себе зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених останнім товарів та наданих послуг по їх відвантаженню не виконало, вартість останніх не оплатило у зв'язку з чим заборгувало державному підприємству "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" 59265 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених в березні місяці 2010 року товарно-матеріальних цінностей та наданих послуг.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
15 жовтня 2010 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" було направлено претензію за №19-юр від 07.10.2010р. (а.с. 21) з вимогою проведення товариством належних розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей та погашення існуючої заборгованості. Доказами направлення зазначеної претензії, а також її отримання товариством-відповідачем виступають долучені до матеріалів справи (а.с. 18-20) фіскальний чек відділення зв'язку від 15.10.2010р. №0398, опис вкладення у цінний лист від 15.10.2010р., повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.
Зазначену претензію у визначений ст. 530 ЦК України строк було залишено ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" без відповіді та належного реагування. Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В даному випадку судом встановлено, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі товарно-транспортних накладних на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей та надання послуг по їх відвантаженню, отримання останніх товариством "Волинь-зерно-продукт" та непроведення при цьому у встановлені строки всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку, що пред'явлені ДП "Луцький КХП №2" позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 59265 грн. підставні та підлягають до відповідного задоволення.
Сума заборгованості 59265 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована та заперечена відповідачем на час розгляду господарським судом справи по суті.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в повному об'ємі за рахунок ТзОВ "Волинь-зерно-продукт".
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (Ківерцівський район, с. Липляни, вул. Червоноармійська, 22, р/р 260072131 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 31496816) на користь державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного Комітету України з державного матеріального резерву (м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, р/р 26005015923 в КБ "Західінкомбанк" м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 00953065) 59265 грн. заборгованості, 592,65 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
17.01.11