Справа №442/955/26
Провадження №2/442/775/2026
17 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Медведика Л.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, в особі представника Томилко О.Б., через систему «Електронний Суд» звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.03.2025 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено договір кредитної лінії №296093524 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору відповідач отримав кредитні гроші (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10300,00 грн. Відповідно до кредитного договору відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Кінцева дата повернення кредиту відповідно до розділу 8 п.7 Договору - 01.04.2030.
Відповідно до розділу 11 Договору п. 11.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє впродовж 5 років, або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У п.7.3 Договору визначена кінцева дата повернення кредиту. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Відповідно до п.11.2. позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач, зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконував у зв'язку з чим, відповідно до п.9.1.1.7. Договору, ТОВ «Таліон Плюс» було достроково розірвано кредитний договір, шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення.
З 01.11.2025 припинилося право позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитом, передбачених договором.
10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/39, відповідно до умов якого та згідно з Реєстром прав вимоги, до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідачем заборгованість не сплачена і становить 31 396,22 грн., яка складається з: суми заборгованості по кредиту у розмірі 10 299,76 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 21 096,46 грн. Дану суму позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою від 19.02.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 17.03.2026, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
Представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 02.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №296093524 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові, шляхом переказу на рахунок грошові кошти на загальну суму ( з врахуванням усіх траншів) 10300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронну комерцію», цей договір є укладеним в електронній формі. Шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-телекомунікаційній системі з використанням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зокрема, Закон України «Про електронну комерцію» (стаття 3) визначає одноразовий ідентифікатор як алфавітно-цифрову послідовність, яка надсилається особі, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. При цьому, використання такого ідентифікатора, згідно з частиною 6 статті 12 цього ж Закону, прирівнюється за правовими наслідками до підписання договору у письмовій формі. Це означає, що електронний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, є обов'язковим для сторін і має ту ж юридичну силу, що й договір, підписаний власноручним підписом.
Таким чином, у даному випадку, оскільки договір був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану ним електронну адресу, це свідчить про волевиявлення відповідача на укладення правочину. Сам факт отримання та використання такого ідентифікатора підтверджує його згоду з умовами договору та зобов'язаннями, що з нього випливають.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.
10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/39, відповідно до умов якого та згідно з Реєстром прав вимоги, до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» наділено правом вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 в розмірі 31 396,22 грн., яка складається з: суми заборгованості по кредиту у розмірі 10 299,76 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 21096,46 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором кредитної лінії заборгованість не погашена.
Тому суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови укладеного ним кредитного договору.
Беручи до уваги, що відповідач в добровільному порядку взяті на себе зобов?язання за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 не виконує, право вимоги за яким згідно договору факторингу набув позивач, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак, суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні за одне судове засідання, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Крім того, відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №296093524 від 02.03.2025 у розмірі 31 396,22 (тридцять одну тисячу триста дев'яносто шість) гривень 22 копійки та 5662 (п'ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: Чернігівська область, місто Чернігів, вул. Жабинського, 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Медведик Л.О.