Справа № 333/2782/26
Провадження № 1-кс/333/1142/26
Іменем України
17 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
13.03.2026 року старший дізнавач СД ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 03.03.2026 року до ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення про те, 21.02.2026 року на р. Дніпро, в районі 7-го човникового причалу, який розташовано на території Космічного району м. Запоріжжя виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював вилов риби на вудку, а саме 48 екземплярів риби «плітка», чим спричинив шкоду довкіллю на суму 75 072,00 грн. (ЄО № 7624 від 03.03.2026 року).
03.03.2026 року за вказаним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087040000044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Так, 21.02.2026 року головним державним інспектором Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, № 001195 від 21.02.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у якого вилучено наступне майно: вудка зимова з опломбувальним пристроєм № 0009035;
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 12.03.2025 року старшим дізнавачем СД ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_3 на території управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного та продовольчих програм у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя вул. Чубанова, буд. 235, проведено огляд, під час якого тимчасово вилучено: вудка зимова з опломбувальним пристроєм № 0009035, яку упаковано до спец пакету № NPU6206402.
Постановою старшого дізнавача СД ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_3 вудку зимову з опломбувальним пристроєм № 0009035 визнано речовими доказами, місцем зберігання яких визначено кімнату зберігання речових доказів ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 40.
Посилаючись на те, що вилучені предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та являються знаряддям та предметом кримінального правопорушення, слідчий просить накласти арешт на вищевказані речі.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, слідчий надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 03.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України (кримінальне провадження № 12026087040000044).
Клопотання слідчого про арешт майна погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 . У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Аналіз змісту ст. 168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 цього Кодексу, обшуку, огляду.
Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення ошуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.
Припинення статусу тимчасово вилученого майна передбачено лише шляхом накладені арешту або його повернення.
Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасово вилученого майна, а саме: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України; 4) у разі скасування арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше робочого дня після вилучення майна, в порядку з ч. 5 ст. 171 КПК України.
21.02.2026 року головним державним інспектором Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, № 001195 від 21.02.2026 року відносно ОСОБА_5 , у якого вилучено вудку зимову з опломбувальним пристроєм № 0009035. Відповідно до постанови слідчого від 12.03.2026 року вказаний предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадження № 12026087040000044.
Визначені у клопотанні слідчого речі, відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки зазначені матеріальні об'єкти мають значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадження як речові докази, що можуть бути використані як докази факту і обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а також існують підстави вважати, що вони являються знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди.
Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 179 цього Кодексу): 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
З урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 167, 170-173, 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого дізнавача СД відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучено 12.03.2026 року в ході огляду на території управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного та продовольчих програм у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя вул. Чубанова, 235, а саме: вудку зимову з опломбувальним пристроєм № 0009035, яка упакована до спец пакету № NPU6206402.
Заборонити використання та розпоряджання арештованим майном, яке під час проведення досудового розслідування буде зберігатись на території відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 40.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1