"28" грудня 2010 р.
Справа № 06/184-38.1
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Дем'як В.М. розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"
про стягнення 4 504,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сорокіна А.К. -юрисконсульт (довіреність №19/26-217 від 22.01.2010р.)
від відповідача: не прибув
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст.20,22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.
В судовому засіданні 28.12.2010р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач - Відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії ВАТ "Волиньобленерго" звернувся із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" про стягнення 4 504,69 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, з них 74,76 грн. пені та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем подано копію договору № 534-0002-000 від 03.05.2007р. про постачання електричної енергії; копія розрахунку за електричну енергію (додаток №2 до договору № 534-0002-000 від 03.05.2007р.); копію порядку зняття показників засобів обліку електричної енергії (додаток №3 до договору № 534-0002-000 від 03.05.2007р.); копію переліків об'єктів і точок обліку споживача (додаток №3.1 до договору № 534-0002-000 від 03.05.2007р.); копії розрахунків за активну електроенергію № №534-2/11-АЕ, 534-2/11-Л від 25.11.2009р.; копію обсягу постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу № 534-0002-000 від 03.05.2007р. підписану сторонами 22.12.2008р.; копію акта про обсяг переданої споживачу (субспоживачу) електричної енергії протягом розрахунокого періоду від 25.10.2009р. до 25.11.2009р. підписаного сторонами 25.11.2009р.; копії розрахунків за активну електроенергію № №534-2/04-АЕ, 534-2/04-Л від 26.04.2010р.; копію обсягу постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу № 534-0002-000 від 03.05.2007р. підписану сторонами 20.11.2009р.; копію акта про обсяг переданої споживачу (субспоживачу) електричної енергії протягом розрахунокого періоду від 25.03.2010р. до 25.04.2010р. підписаного сторонами 26.04.2010р.; копії розрахунків за активну електроенергію №534-2/12-АЕ від 24.12.2009р., № 534-2/01-РЕ від 25.01.2010р.
Відповідач вимог ухвали суду від 26.11.2010р.не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не прибув, представника в судове засідання не направив, позову не оспорив, хоча належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа за №4301029570811 бухгалтером Целіковською В.Є. 02.12.2010р.
Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 28.12.2010р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасника процесу, суд,-
встановив:
03.05.2007 року між Нововолинською філією ВАТ „Волиньобленерго" (Постачальник електричної енергії) та ТзОВ «Ковельрембуд»(Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 534-0002-000 (далі - Договір).
Відповідно до п.п.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п.2.2. Договору Споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 „Порядок розрахунків" та №3 „Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Обсяги постачання електричної енергії споживачу встановлюються додатком №1 Договору.
Згідно п. 8.1 договору оплата електроенергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 «Правил розрахунків»
Споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати Постачальнику її вартості різниці спожитої та договірної величини в розмірі, встановленому ст.26 Закону України „Про електроенергетику".
Відповідно до ст.26 Закону України „Про електроенергетику" споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п.6.14 Правил користування електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії. У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом (ч. 1 п.б. 17 ПКЕЕ).
В листопаді 2009 року відповідачем було спожито 13660 кВт.год. Відповідно до Додатку № 1 до договору за 2009 рік на листопад встановлена договірна величина в межах 8000 кВт.год. Перевищення становить 5660 кВт.год.
Таким чином, внаслідок перевищення договірної величини споживання електричної енергії в листопаді 2009 р. споживачу було нараховану двократну вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії у вищевказаний період та виставлено рахунок за перевищення договірних величин на суму 4121,39 грн.
В квітні 2010 року відповідачем було спожито 1400 кВт.год. Відповідно до Додатку № 1 до договору за 2010 рік на квітень встановлена договірна величина в межах 1000 кВт.год. Перевищення становить 400 кВт.год.
Таким чином, внаслідок перевищення договірної величини споживання електричної енергії в квітні 2010 р. споживачу було нараховану двократну вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії у вищевказаний період та виставлено рахунок за перевищення договірних величин на суму 308,54 грн.
Споживач зобов'язання по сплаті підвищеної вартості різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії не виконав, рахунки не оплатив, тому станом на 01.11.2010 р. у відповідача існує заборгованість в розмірі 4 429,93 грн.
Перевищуючи договірну величину споживання, відповідач порушив і ст.275 ГК України в якій сказано що, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
На адресу відповідача направлено претензію №267 від 15.06.2010р. щодо оплати заборгованості за перевищення договірної величин споживання електроенергії на суму 4 429,93 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.
Взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій в спірний період визначалися нормами Закону України „Про електроенергетику”, Постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002р. № 475 „Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам” та укладеною між сторонами цивільно-правовою угодою.
Постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002р. № 475 „Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам” внесено зміни до Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999р. № 441 , шляхом викладення цього Порядку в новій редакції.
Згідно з цим Порядком встановлено правила проведення регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання.
Відповідно до абз.2 п.11, п.13 Порядку постачання електричної енергії за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97 від 16.10.1997 року споживачі, у випадку споживання електричної енергії за розрахунковий період понад договірну величину, сплачують електропостачальній організації підвищену вартість різниці фактично спожитої і договірної величини за середньозваженим тарифом.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона зобов'язується надавати другій стороні енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 4 429,93 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії підставна.
Разом з тим, як слідує з постанови Вищого господарського суду України у справі №9/244/08 від 05.03.2009р., згідно з положеннями ч.5 ст.26, ст.27 Закону України "Про електроенергетику", двократна вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електроенергії за своєю правовою природою є штрафною санкцією.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів , передбачених п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до розрахунку позивача (а.с.34) споживачу нараховано пеню в розмірі 74,76 грн. за період з 30.11. 2009 року по 14.12.2010 року.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не подано належних та допустимих доказів щодо спростування наявності даної заборгованості.
Враховуючи те, що сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, пеня нарахована у відповідності до п. 4.2.1 договорів та в межах строку передбаченого ч. 6 ст.232 ГК України, суд вважає вимогу позивача підставною та задовольняє позов.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити в сумі 4 429,93 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (45000, м. Ковель, вул.. театральна, 37А, р/р №2600503351 у ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741, ЗКПО 30739485) на користь Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії ВАТ "Волиньобленерго" (45700, м. Нововолинськ, пр. Березовий, 5 р/р 2600323012658 в філії Волинського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, ЗПКО 00131512) 4 504,69 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, з них 74,76 грн. пені, а також 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М.Дем'як