від "22" грудня 2010 р. по справі № 05/87/24-92
< Текст >
за позовом Приватної фірми “Ранал”, м.Луцьк
до відповідача Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк”, м.Київ
про визнання договору поруки №SR-SME А00/055/2008 від 22.05.2008р. недійсним.
Суддя Бондарєв С. В.
від позивача: Каліщук В.П. -довіреність від 30.06.2010р.
від відповідача: Кузів О.І. -довіреність від 17.07.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватна фірма “Ранал” - звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк”про визнання договору поруки №SR-SME А00/055/2008 від 22.05.2008р. недійсним, оскільки колишній директор ПФ “Ранал” не мав повноважень приймати рішення про укладення спірного договору, вийшов за межі своїх повноважень, обмеження щодо яких встановлені законом, чим порушив приписи ч. 2 ст. 98 ЦК України, жодні рішення щодо укладення спірного договору засновником (власником) ПФ “Ранал”не приймало.
В заяві від 28.09.2009р. №28/1 позивач змінив підставу позовних вимог, зазначив, що підпис на договорі поруки № SR-SME А00/055/2008 від 22.05.2008р. від імені Поручителя (ПФ “Ранал”) вчинений не директором позивача -ОСОБА_1, який діяв від його імені на час існування спірних правовідносин. Зазначене, на його думку, підтверджується оригіналами документів, які підписувались уповноваженою особою від імені фірми на час укладення спірного договору поруки -ОСОБА_1, з візуального огляду вбачається відмінність у виконанні підпису. Дане твердження підтверджується і висновком експертизи №462 від 17.03.2010р. Львівського науково -дослідного інституту судових експертиз, призначеної судом, в якому зазначено, що підпис на договорі від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжніх підписів.
В заяві від 21.09.2009р. на ім'я суду ОСОБА_1, який виконував повноваження керівника ПФ “Ранал”у період з 22.05.2006р. по 26.05.2008р., стверджує, що підпис на договорі поруки № SR-SME А00/055/2008від 22.05.2008р., укладеного з ЗАТ “ОТП Банк” проставлений не ним.
Тому спірний договір поруки підписаний невідомою особою, відтак останній не може вважатися таким, що створив права та обов'язки для ПФ “Ранал” і необхідно визнати недійсним.
Відповідач в судовому засіданні, у відзиві від 08.07.2008р. позов заперечив, вказав, що повноваження директора ПФ «Ранал»підтверджується рішенням засновника від 22.05.2006р. про призначення ОСОБА_1 на посаду директора та контрактом від 22.05.2006р.; згідно п. 5.2 статуту Приватної фірми «Ранал»директор фірми одноосібно укладає договори та угоди від імені фірми; позивачем для укладення договору поруки надано протокол зборів учасників від 16.05.2008р. про прийняття рішення виступити фінансовим поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_2, який є і одноособовим засновником ПФ «Ранал».
В судовому засіданні представник відповідача звернувся з усним клопотанням про призначення повторної судової експертизи.
Представник позивача проти клопотання заперечив.
Клопотання представника відповідача до задоволення не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
22.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством “ОТП Банк” (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №СМ-SМЕ А00/055/2008.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством “ОТП Банк” та Приватною фірмою «Ранал»було укладено договір поруки від 22.05.2008р.
Згідно зі статтями 92,143 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Як вбачається з рішення №2 від 22.05.2006р. засновника Приватної фірми «Ранал»ОСОБА_2 «Про зміни в керівному складі фірми»на посаду директора призначено ОСОБА_1 з 22.05.2006р., про що ОСОБА_1 видано наказ №26/Р від 22.05.20006р.
Відповідно до п. 5.1 Статуту Приватної фірми «Ранал»управління справами фірми здійснює директор, який наймається по трудовому договору або контракту.
Згідно п. 5.2 Статуту директор фірми самостійно вирішує будь-які питання діяльності фірми, а саме:
- виступає від імені фірми перед третіми особами;
- одноосібно укладає договори, угоди, контракти (в т.ч. зовнішньоекономічні);
- визначає перспективу розвитку фірми;
- встановлює штати;
- у відповідності з законодавством встановлює форми і розміри оплати прці працівників;
- видає накази;
- здійснює будь-які інші функції по управлінню справи фірми, що не суперечить чинному законодавству та статуту.
Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до частини 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Дієздатність юридичних осіб може обмежуватися законом (наприклад, юридичних осіб, утворених об'єднаннями громадян, політичними партіями) або засновниками юридичних осіб відповідно до установчих документів. Відсутність в учасника правочину достатньої дієздатності може перешкодити настанню за правочином очікуваного правового результату, в тому числі призвести до визнання його недійсним.
Частиною 1 статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).
Як вбачається з висновку Львівського науково -дослідного інституту судових експертиз №462 від 17.03.2010р., підпис від імені ОСОБА_1, в договорі поруки від 22.05.2008р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжніх підписів. Тобто на момент укладання спірного договору особа, яка підписала його, була неуповноваженою на ці дії, тобто договір від імені позивача був укладений фізичною особою, яка не мала згідно з п. 2 ст. 203 ЦК необхідного обсягу цивільної дієздатності представника юридичної особи.
В заяві від 21.09.2009р. на ім'я суду ОСОБА_1, який виконував повноваження керівника ПФ «Ранал»у період з 22.05.2006р. по 26.05.2008р., також зазначив, що підпис на договорі поруки № SR-SМE А00/055/2008 від 22.05.2008р. проставлений не ним.
Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні, доведені матцріалами справи і підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Крім того, судом встановлено, що згідно абзацу 1 статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк” є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна". Банк був створений у формі акціонерного товариства закритого типу на підставі договору про створення та діяльність акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна" від 13.11.1997 року та рішення Установчих зборів Банку від 28.11.1997р. та зареєстрований Національним банком України 02.03.1998р. (реєстраційний номер 273). Згідно з рішенням позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 09.10.2006р. банк змінив свою назву з Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна" на Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк"
Тому суд ухвалив в результаті процесуального правонаступництва замінити Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»на правонаступника Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 85,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.
Керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 217, 236, 241, 1054, Цивільного кодексу України , ст.ст. 25, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд
1. В результаті процесуального правонаступництва замінити Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»на правонаступника Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».
2. Визнати недійсним договір поруки №SR-SМE A00/055/2008 від 22.05.2008р., укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»та Приватною фірмою «Ранал».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ, вул..Жилянська, 43, (код 21685166) на користь Приватної фірми «Ранал», м.Луцьк, вул..Шевченка, 22 (код 25090205) - 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Бондарєв С.В.
Дата виготовлення
повного тексту
рішення 27.12.2010р.
Суддя Бондарєвим Сергієм Васильовичем