16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 227/4090/21
провадження № 61-1914ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Ступак О. В.,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про витребування з чужого незаконного володіння та повернення земельної ділянки і скасування державної реєстрації договору оренди,
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі позовом, в якому просила витребувати з чужого незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) земельну ділянку, площею 5,1500 га, розташовану на території Криворізької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422084400:09:000:0421, на користь ОСОБА_2 , що належить їй на праві власності згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2009 року; скасувати відомості про державну реєстрацію щодо права оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 05 квітня 2018 року, який було зареєстровано у Добропільській районній державній адміністрації, номер запису 25681125.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, позов задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,1500 га, розташовану на території Криворізької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422084400:09:000:0421, на користь ОСОБА_2 , що належить їй на праві власності згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2009 року.
Скасовано відомості про державну реєстрацію щодо права оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 05 квітня 2018 року, який було зареєстровано у Добропільській районній державній адміністрації, номер запису 25681125.
Здійснено розподіл судових витрат.
25 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2026 року стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2026 року (провадження № 61-16475ск25) касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року повернуто заявнику.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2026 року, витребувано із суду першої інстанції справу № 227/4090/21.
02 березня 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки повторно направлена до Верховного Суду 25 лютого 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявниця вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки вперше касаційна скарга була подання у межах тридцяти денного строку з дня ухвалення постанови апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, а саме 25 грудня 2025 року, повторно касаційна скарга подана у межах розумного строку з дня її повернення Верховним Судом на підставі ухвали від 04 лютого 2026 року.
Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, вважаємо за можливе його поновити.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 02 червня 2021 року в справі № 351/1317/18, від 02 листопада 2022 року в справі № 922/3166/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Оскільки клопотання про зупинення дії судових рішень попередніх інстанцій не містить обґрунтованих доводів та міркувань необхідності такої процесуальної дії, заявником не підтверджено ризики для нього не зупинення виконання дії рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 227/4090/21.
Відмовити в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 03 квітня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
О. В. Ступак