06 березня 2026 року
м. Київ
справа № 209/2263/21
провадження № 61-13171св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська
від 29 травня 2024 року у складі судді Лобарчук О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М., Свистунової О. В.,
у цивільній справі
за позовом керівника Кам?янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради (далі - позивач)
до
відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідачка)
треті особи: Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об'єднання», Товарна Біржа «Європейська» (далі - треті особи)
про повернення нежитлових приміщень
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У червні 2021 року позивачзвернувся до суду з позовом до відповідачки за участю третіх осіб про повернення нежитлових приміщень.
2. Представник Кам'янської міської ради заперечував проти позову поданого прокуратурою.
Представник відповідачки заперечувала проти позовних вимог.
Представник Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання»(далі - КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання») надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їх участі.
Представник Товарної Біржи «Європейська» (далі - ТБ «Європейська»)
у наданій до суду заяві просив проводити розгляд справи без їх участі.
3. Суд першої інстанції позов у позові відмовив, і його позицію підтримав суд апеляційної інстанції.
4. Перший заступник Дніпропетровської обласної прокуратури Миргородська О. М. оскаржила судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навела
у касаційній скарзі.
5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),
у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
- КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» створене рішенням Дніпродзержинської міської ради в 1999 році для обслуговування житлового фонду комунальної власності міста, на балансі якого знаходились будівлі та споруди, які передані фондом комунальної власності для використання
у виробничих цілях;
- рішенням Кам'янської міської ради від 26 червня 2013 року № 825-37/VІ припинено юридичну особу КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» та створено ліквідаційну комісію, яку зобов'язано розглянути вимоги кредиторів та здійснити відповідні заходи, пов'язані з ліквідацією;
- рішенням Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на його балансі, зокрема, нежитлові приміщення № 1, площею 91,3 кв. м, та № 2, площею 184,4 кв. м, на АДРЕСА_1 (далі - спірне нерухоме майно); зобов'язано ліквідаційну комісію КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради;
- спірне нерухоме майно реалізовувалось в процедурі ліквідації комунального підприємства;
- оскільки спірне нерухоме майно відноситься до об'єктів малої приватизації, тому Кам'янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації, така приватизація могла бути здійсненна виключно органами приватизації, створеними вказаною радою, яким КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» не є;
- отже Кам'янська міська рада обрала незаконний спосіб та не уповноважений відповідно до закону орган на відчуження комунального майна внаслідок чого відповідне рішення міської ради суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси територіальної громади та
є незаконним;
- рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ вже вичерпало свою дію, тому визнання його незаконним та скасування не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не
є ефективним способом захисту права міської ради;
- на виконання рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ та на підставі Договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23 грудня 2015 року, укладеного між КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» та ТБ «Європейська», останньою 05 квітня 2018 року проведено аукціон з продажу комунального майна та з переможцем аукціону, відповідачкою, 05 квітня 2018 року було укладено договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 та № 0504/18/4;
- враховуючи, що ці договори купівлі-продажу майна підлягли нотаріальному посвідченню, однак відповідачкою такого посвідчення не здійснено, вони є нікчемними в силу закону;
- оскільки договори купівлі-продажу майна є нікчемними, та такими що не породжують жодних правових наслідків, крім їх недійсності, право власності у відповідачки на спірне нерухоме майно не виникло та не підлягало державній реєстрації;
- незважаючи на це, 13 червня 2018 року державним реєстратором Скороход О. О. на підставі цих договорів купівлі-продажу здійснено реєстрацію права приватної власності за відповідачкою на спірне нерухоме майно;
- враховуючи, що обов'язковою умовою правочину, наданого відповідачкою для реєстрації права власності на нерухоме майно, було нотаріальне посвідчення таких договорів, державний реєстратор мав пересвідчитись у виконані цієї умови та в разі її відсутності прийняти рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії.
7. Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- застосувати наслідки недійсного правочину, шляхом повернення спірних нежитлових приміщень від відповідачки на користь територіальної громади м. Кам'янське в особі Кам'янської міської ради.
ІII. Короткий зміст судових рішень
8. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська
від 29 травня 2024 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року, у позові відмовлено.
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з таких мотивів:
- рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ
є волевиявленням власника майна на його продаж, а саме Кам'янської міської ради, отже згодою на відчуження майна, що в розумінні статей 387, 388 ЦК позбавляє можливості витребувати майно у відповідачки за умови існування згоди власника;
- майно вибуло з власності міської ради оплатно, грошові кошти отримані від реалізації майна були спрямовані до бюджету для погашення податкових боргів;
- Закон України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»), який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна, набрав чинності 07 березня 2018 року, а рішення Кам'янської міськради № 731-17/VІІ, яким було надано згоду на відчуження спірного комунального майна, прийняте 23 червня 2017 року, тому положення цього закону до спірних правовідносин у цій справі застосуванню не підлягають.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
10. У касаційній скарзі перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
11. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- оскільки, укладені 05 квітня 2018 року на товарній біржі договори купівлі-продажу, предметом яких було спірне нерухоме майно, не були нотаріально посвідченими, тому є нікчемними та відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;
- суди дійшли помилкового висновку, що нотаріально не посвідчений договір купівлі- продажу нерухомого майна є дійсним виходячи з самого факту його укладення;
- суди не звернули увагу, що відповідно до статті 345 ЦК нерухоме майно може вибувати з комунальної власності виключно у порядку приватизації, яка здійснюється у порядку, встановленому законом;
- при цьому суди, дійшовши висновку, що до спірних правовідносин не може бути застосовано норми Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», оскільки вказаний закон не набув чинності на час прийняття рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року
№ 731-17/VII, залишили поза увагою той факт, що станом на 2017 рік правовідносини приватизації комунального майна були урегульовані Законом України від 04 березня 1992 року № 2163-XII «Про приватизацію державного майна» (далі - Закон України «Про приватизацію державного майна») та Законом України 06 березня 1992 року № 2171-XII «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі - Закон України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»;
- також не відповідають вимогам закону висновки суду апеляційної інстанції про те, що нерухоме майно, передане на виконання нікчемного правочину не може бути повернене територіальній громаді м. Кам'янське
з огляду не недоведеність прокурором недобросовісності дій відповідачки;
- разом з тим, відповідачка знаючи, що майно, придбане нею на біржових торгах, є комунальним та відповідно договір щодо відчуження такого майна має бути нотаріально посвідчений, не проявила належної розумної обачності під час укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна;
- суд апеляційної інстанції проігнорував доводи прокурора про те, що вина особи може виявлятися не тільки у формі умислу, а у формі недбалості, що й має місце у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про недоведеність прокурором недобросовісності відповідачки;
- помилковим є висновок апеляційного суду про те, що оскільки сторони договорів купівлі-продажу досягли згоди з усіх його істотних умов, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (купівлю-продаж об'єкту нерухомості), та умови цього договору фактично виконані сторонами, тому нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна не може вважатися нікчемним;
- суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі
№ 204/8017/17, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17,
від 09 вересня 2022 року у справі № 904/6233/21, від 05 червня 2024 року у справі № 201/10316/19, від 09 листопада 2025 року у справі № 183/3701/16,
від 03 вересня 2024 року у справі № 907/358/20, від 13 серпня 2024 року
у справі № 910/18431/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 921/467/23,
від 09 травня 2024 року у справі № 927/939/23, від 06 лютого 2024 у справі № 910/186/21, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
в складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.
V. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
12. 26 січня 2026 року відповідачка через адвоката Буліч К. А. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу та навела такі мотиви для відмови у її задоволенні:
- прокурором не доведено в суді бездіяльність компетентного органу, а саме нездійснення ним захисту інтересів держави;
- спірні договори купівлі-продажу укладено у письмовій формі, зареєстровані на біржі відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 року № 1956-XII «Про товарні біржі» (далі - Закон України «Про товарні біржі»), волевиявлення відповідачки та продавця було вільним, щодо усіх істотних умов договору домовилися, що підтверджується письмовими доказами,
і відбулося повне виконання договорів;
- не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі, що не суперечить Закону України «Про товарні біржі»;
- угоди, укладені між відповідачкою і КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання», є біржовими операціями та мали всі складові, а саме: 1) угоди являлися собою купівлею-продаж (продавець зобов'язався передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму); 2) учасники угоди були членами біржі (підтверджується свідоцтвом члена біржі та відповіддю від 28 лютого
2024 року. Спірне нерухоме майно є предметом біржової торгівлі); 3) угода зареєстрована біржою у встановлений законом строк;
- правочини, які прокурор вважає нікчемними, не містять ознак нікчемності, тому доводи касаційної скарги в цій частині
є безпідставними;
- добросовісність відповідачки як набувача спірного майна прокурором не спростована;
- спірне майно вибуло з володіння власника міської ради за її волею і не призвело до негативного результату;
- Кам'янська міська рада і відповідачка не знаходяться в договірних чи інших зобов'язальних правовідносинах, стороною договорів купівлі-продажу спірного майна було КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання», в якого спірне майно знаходилося на балансі, і в період ліквідації було в податковій заставі;
- за рішенням колегіального органу - Кам'янської міської ради відчуження спірного нерухомого майна проводилося шляхом продажу на аукціоні, не в спосіб приватизації, оскільки це майно не входило до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизація», тому що спірне майно було в податковій заставі.
13. 28 січня 2026 року Кам'янська міська рада подаладо Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу та навела такі мотиви для відмови у її задоволенні:
- судами обґрунтовано встановлено, що сторони договорів купівлі-продажу спірних приміщень досягли згоди з усіх його істотних умов, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (купівлю-продаж об'єкту нерухомості), а умови цих договорів були фактично виконані сторонами, а саме покупець сплатив грошові кошти, а продавець передав покупцю об'єкт нерухомості, про що складено акт передачі нерухомого майна;
- нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений на біржі, за обставинами цієї справи не може вважатися нікчемним;
- доводи касаційної скарги про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»є безпідставним, оскільки цей закон набрав чинності 07 березня 2018 року, а рішення Кам'янської міської ради № 731 -17/V11, яким було надано згоду на відчуження спірного комунального майна, прийнято 23 червня 2017 року;
- права Кам'янської міської ради при продажі спірного майна не було порушено, оскільки вона від імені та в інтересах територіальної громади як власника об'єктів комунальної власності, надала згоду на відчуження спірного нерухомого майна;
- матеріалами справи підтверджується, що торги проводились у відповідності до законодавства, яке існувало на час оформлення (укладення) договорів на товарній біржі, більш того, особа, яка придбала майно, була членом товарної біржи, про що свідчить відповідні документи, які долучені сторонами до матеріалів справи та всі необхідні документи, щодо членства, проведення торгів, та приймання передачі об'єкта нерухомості після проведення торгів;
- у справах № 904/5856/21, № 904/5862/21, № 904/6233/21 судами досліджено питання щодо надання згоди міської ради на відчуження майна та встановлено, що рішення міської ради № 731-17/VII від 23 червня 2017 року є волевиявленням власника майна на його продаж, а саме Кам'янської міської ради, встановлено, що рішення міської ради 2017 року, є згодою на відчуження майна, що в розумінні статтей 387, 388 ЦК позбавляє можливості витребувати майно у відповідачки за умови існування згоди власника;
- майно вибуло з власності міської ради оплатно, грошові кошти отримані від реалізації майна були спрямовані до бюджету для погашення податкових боргів;
- враховуючи ту обставину, що КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» та міська рада проводячи реалізацію спірних приміщень, діяли у спосіб та в межах чинного на той час законодавства, прокурор звертаючись в інтересах міської ради, належним чином не довів належним чином порушення інтересів держави під час такої реалізації;
- позов прокуратури направлений на погіршення становища міської ради та не відповідає її інтересам і відновленню порушеного права, оскільки такі дії прокурора спрямовані на суттєві втрати місцевого бюджету, у зв'язку з тим, що відповідачка, яка придбала майно і є належним його набувачем, використовує його у своїй господарській діяльності, привівши його в належний стан, і на сьогодні вартість оспорюваного об'єкта в декілька разів більш вартості, за яку вона його придбала, тобто відповідачка вклала багато власних коштів, які у разі задоволення безпідставного позову прокуратури повинні будуть відшкодовуватися саме з міського бюджету;
- Закони України «Про приватизацію державного майна» і «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», на які посилається прокурор в касаційній скарзі, втратили чинність 07 березня 2018 року, тобто до проведення відчуження нерухомого майна, тому не можуть бути застосовані до цих правовідносин;
VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
14. 23 жовтня 2025 року перший заступник Дніпропетровської обласної прокуратури Миргородська О. М. в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
16. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2026 року відкрито касаційне провадження.
17. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 20 січня 2026 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року відмовлено першому заступнику Дніпропетровської обласної прокуратури Миргородській О. М.
у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні
з викликом учасників справи, справу призначено до судового розгляду.
VIІ. Фактичні обставини, встановлені судами
19. Рішенням Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське комунальне об'єднання», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське комунальне об'єднання», зокрема спірне нерухоме майно; зобов'язано ліквідаційну комісію КП «Дніпродзержинське комунальне об'єднання» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради.
20. На виконання рішення Кам'янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VІІ та на підставі договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23 грудня 2015 року, укладеного між КП «Дніпродзержинське комунальне об'єднання» та ТБ «Європейська», останньою 05 квітня 2018 року проведено аукціон з продажу комунального майна - спірних нежитлових приміщень.
21. Між КП «Дніпродзержинське комунальне об'єднання» та переможцем аукціону відповідачкою 05 квітня 2018 року укладені договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 та № 0504/18/4.
22. Відповідно до свідоцтва члена біржі відповідачка отримала членство
у ТБ «Європейська» терміном на одну добу з 05 квітня 2018 року до 06 квітня 2018 року.
23. 13 червня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О. на підставі договорів купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року здійснено реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно за відповідачкою (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 1579440712104 та 1579519112104).
VIII. Позиція Верховного Суду
24. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке
25. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя стаття 124 Конституції України).
26. Відповідно до частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
27. Частиною першою статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року
№ 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
28. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням
у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так
і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
29. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
30. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
31. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
32. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити за відповідними судовими процедурами. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
33. У частині першій статті 19 ЦПК визначено, що суди розглядають
у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21).
35. Разом з тим, у статті 1 та у частині першій статті 2 ГПК визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
36. Зокрема, у пункті 2 частини першої статті 20 ГПК встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
37. Критеріями належності справи до господарського судочинства, за загальними правилами, є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
38. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Господарським кодексом України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - ГК), іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16).
39. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб'єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
40. Разом з тим, Велика Палата Верховного Судувиснувала, що спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв'язку з його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб'єктів права приватної власності. За загальним правилом спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Тож при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся позивач. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня
2020 року у справі № 925/308/18).
41. У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом з метою захисту права власності держави на спірне нерухоме майно, яке за його твердженням вибуло з володіння територіальної громади м. Кам'янського
в особі Кам'янської міської ради на підставі нікчемних правочинів.
Як на підставу позову посилався на те, що оскільки спірне нерухоме майно належить до об'єктів малої приватизації, тому Кам'янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації (див. пункти 6-7).
42. Отже, спір у цій справі виник щодо повернення спірного нерухомого майна, яке як вважає прокурор, мало бути реалізоване шляхом продажу лише шляхом приватизації, що унеможливлює дослідження правочинів на предмет їх дійсності безвідносно до процедури приватизації, розгляд спорів щодо проведення якої належить до компетенції господарських судів.
43. З огляду на зміст спірних правовідносин, спір за позовом прокурора, який діє в інтересах держави, про повернення спірних нежитлових приміщень від відповідачки на користь територіальної громади м. Кам'янського в особі Кам'янської міської ради, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 613/735/21.
44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
45. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позовні вимоги прокурора з огляду на зміст спірних правовідносин не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, та помилково розглянули справу по суті
в порядку цивільного судочинства, а тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі, що відповідає нормам статті 414 ЦПК.
ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. Верховний Суд і цій справі висновує, що спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так
і фізичних осіб.
47. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.
48. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що оскаржені судові рішення слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, що відповідатиме статті 414 ЦПК.
Із цих підстав,
керуючись статтями 255, 400, 402, 409, 414, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська
від 29 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 17 вересня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити.
3. Роз'яснити керівнику Кам?янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
4. Протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення керівник Кам?янської окружної прокуратури Дніпропетровської області може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко