16 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/22746/25
адміністративне провадження № К/990/10717/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №380/22746/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2010 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі зменшеному) розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці у сумі 5 551,12 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення у сумі 5 551,12 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день її фактичної виплати індексації відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року 13 застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі зменшеному) розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці у сумі 5 551,12 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення у сумі 5 551,12 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/22746/25. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №380/22746/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання належних доказів надсилання апеляційної скарги позивачу та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. Також в ухвалі роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) така буде їй повернута.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №380/22746/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
09 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №380/22746/25. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Оскільки оскаржуване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, то воно не може бути оскаржене до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року необхідно відмовити.
Щодо ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Так, зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 13 січня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що відповідачем не наведено жодної підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не зазначено у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Фактично відповідачем у касаційній скарзі викладено незгоду із судовим рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга військової частини НОМЕР_2 правопорядку підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №380/22746/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №380/22746/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко