16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 120/14968/25
адміністративне провадження № К/990/52286/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Свентух В.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М.,Сапальової Т.В., Шидловського В.Б.)
у справі № 120/14968/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФ України у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії ГУ ПФ України у Вінницькій області щодо недоплати частини поточної пенсії з березня 2021 по вересень 2024 (включно);
- зобов'язати відповідача виплатити нараховану але недоплачену за цей період частину пенсії одним платежем у сумі 378578,81 грн з коштів, з яких виплачується основна пенсія.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2021 згідно з "Порядком призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
3. Рішення в адміністративній справі №120/4483/21-а набрало законної сили 17.08.2022.
4. В результаті щомісячної недоплати пенсії виникла накопичена за період з березня 2021 по вересень 2024 заборгованість у сумі 378578,81 грн, тому позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, відмовив у відкритті провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КАС України.
6. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а.
Позовні вимоги стосуються виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має право в порядку статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник покликається на порушенням судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. ст. 170, 382, 383 КАС України, без урахування висновків щодо її правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 600/298/25-а (про те, що існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого ст. 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання попереднього рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить суті інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов'язки сторін були чітко визначені).
9. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2026 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1, абз. 6 ч. 4 ст. 328 КАС України.
10. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає про те, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів випливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом судового провадження.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
12. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
13. Відповідно до ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: 1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб'єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії; зобов'язати відповідача виплачувати пенсію у розмірі, встановленому протоколом Управління щодо призначення/перерахунку пенсії від 11.11.2020 в сумі 24311,97 грн станом на 01.03.2020, що відповідає рішенню суду від 07.08.2020 у справі № 120/2767/20; стягнути одним платежем з відповідача невиплачену з 01.03.2021 частину пенсії з урахуванням виплачених сум.
15. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2021 згідно з "Порядком призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМ України від 09.08.2005 №713) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
16. На виконання рішення суду у справі №120/4483/21-а від 08.07.2021 Пенсійним фондом перераховано пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2021 та донараховано кошти у розмірі суми 378 578,81 грн.
17. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що внаслідок щомісячної недоплати пенсії за період з березня 2021 року по вересень 2024 року утворилася заборгованість у сумі 378 578,81 грн, при цьому визначений органом Пенсійного фонду розмір заборгованості позивачем не оскаржується. Отже, спір між сторонами не стосується правильності обчислення пенсії або наявності права на відповідну виплату, а фактично зводиться до питання виконання судового рішення.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
20. Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
21. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
24. Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
25. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
26. Частинами другою та третьою статті 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
27. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
28. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
29. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
30. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
31. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
32. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 420/7631/22, від 02.12.2025 у справі № 640/19433/20, від 17.12.2025 у справі №440/9160/25.
34. Колегія суддів бере до уваги, що питання нарахування і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв'язку з перерахунками пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4483/21-а від 08.07.2021, перебуває в нерозривному зв'язку з предметом спору в зазначеній справі (дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача) і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень у вказаній справі.
35. За таких обставин колегія суддів констатує що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити частину пенсії одним платежем у розмірі суми 378578,81 грн, нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4483/21-а від 08.07.2021, відповідно, стосуються саме порядку виконання судових рішень в зазначеній справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку, визначеному статтями 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв'язку з чим суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в цій справі.
36. Оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (щодо нарахування та виплату позивачу, без обмеження максимальним розміром, пенсії з урахуванням вже виплачених сум) і між тими самим сторонами, наявні підстави для відмови у відкритті провадження.
37. Крім того, Суд зазначає, що висновки, викладені у постанові від 01.10.2025 у справі №600/298/25-а, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки фактичні та правові обставини зазначеної справи є відмінними.
38. У справі № 600/298/25-а судовим рішенням (справа №600/5396/21-а), на виконання якого заявлено вимогу, не було встановлено обов'язку суб'єкта владних повноважень щодо виплати грошових сум, а відповідача було зобов'язано лише призначити пенсію з визначеної дати. У зв'язку з цим право на фактичне отримання нарахованої заборгованості виникло у позивача після виконання судового рішення в частині призначення пенсії, що зумовило виникнення нових правовідносин з іншим предметом та підставами позову.
39. Натомість у справі, що розглядається, судовим рішенням (справа №120/4483/21-а) було зобов'язано суб'єкта владних повноважень здійснити як нарахування, так і виплату пенсійних сум, а тому невиплата нарахованої заборгованості є формою невиконання судового рішення, а не самостійним порушенням.
40. Таким чином, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №120/14968/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко