16 березня 2026 року
м. Київ
справа №200/51/25
провадження № К/990/7991/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, третя особа - Відокремлений підрозділ шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
22 лютого 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 23 лютого 2026 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в частині не складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» на виконання запиту клініки професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва» за № 2/59 від 19 січня 2024 року на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі хронічного професійного захворювання (отруєння);
- зобов'язати Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці розглянути та виконати запит клініки професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва» за № 2/59 від 19 січня 2024 року, скласти інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 на ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», як на працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання, згідно з додатком 14 на підставі даних отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 20 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо нескладання інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 , який працював на Відокремленому підрозділі «Шахта Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією: горноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті.
Зобов'язав Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 року №337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 , який працював на Відокремленому підрозділі «Шахта Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння).
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці оскаржило їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом першої та апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 200/51/25 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, третя особа - Відокремлений підрозділ шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська