вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/20/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Будіндустріяресурс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД"
про стягнення 44 181,47 грн. заборгованості
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники:
від позивача Логвіс В.Ю.
від відповідача не з'явився
Суть спору:
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ПП "Будіндустріяресурс" до ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу товару №305/1 від 10.04.2020 у розмірі 44 181,47 грн, з яких 28 165,05 грн - основна заборгованість, 5 633,01 грн - 20% штрафу, 8 250,88 грн - інфляційні втрати, 2 132,53 грн - 3% річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу товару №305/1 від 10.04.2020, за умовами якого покупцю було передано товар. В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, допустив прострочення заборгованості у розмірі 28 165,05 грн.
Позивач, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, відповідно до п.6.3. Договору та ст. 625 ЦК України нарахував 5 633,01 грн - 20% штрафу, 8 250,88 грн - інфляційні втрати, 2 132,53 грн - 3% річних, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі
14.01.2026 позов ПП "Будіндустріяресурс" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 19.01.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на "17" лютого 2026 р. на 10:40 год.
Ухвалою від 17.02.2026 розгляд справи відкладено на 17.03.2026 на 11:20 год.
17.03.2026 від ПП "Будіндустріяресурс" надійшли додаткові докази та пояснення.
У судове засідання 17.03.2026 представник відповідача не з'явився. Суд вживав заходи щодо повідомлення учасника про розгляд справи. Проте ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" на адресу, вказану позивачем у позовній заяві: 35442, Рівненська обл, Гощанський район, село Бугрин, вул.Князя Острозького, буд. 12. Конверт з ухвалою повернувся суду з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній". На аналогічну адресу позивачем була надіслана позовна заява з додатками, про що свідчить наявний у справі опис вкладення у лист від 14.01.2026.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновник товариства відповідача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Судом надіслана ухвала про відкладення розгляду справи від 17.02.2026 на адресу засновника товариства.
ОСОБА_1 тримав ухвалу 23.02.2026, про що свідчить поштове повідомлення R068063759868.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.
У судовому засіданні 17.03.2026 представник позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити.
Суд дослідив докази у справі.
Суд оголосив перерву до 13:10 год. для виготовлення скороченого рішення.
17.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
10.04.2020 між ПП "Будіндустріяресурс" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" (надалі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товару №305/1 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язується впродовж дії даного Договору постачати і передавати в обумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві продукцію, окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що погоджується Сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних, а Покупець зобов'язується приймати вказаний Товар (товари) та своєчасно здійснювати оплату вартості товару, які після підписання Сторонами мають юридичну силу, є Додатком до даного Договору та становлять його невід'ємну частину.
Згідно п.1.2. Договору перехід права власності на поставлені товари та всі ризики випадкового знищення, випадкового пошкодження, втрати товару, переходить до Покупця в момент прийняття-передачі Товару від Продавця (реревізника), що оформляється у порядку визначеному законодавством (підписання видаткових накладних, актів приймання-передачі, тощо).
За п.2.1.1. Поставка Товару на суму не менш ніж 5000 грн здійснюватися транспортом та за рахунок ПРОДАВЦЯ на склад ПОКУПЦЯ, що знаходиться за місцезнаходженням Покупця (якщо інше призначення не вказано Покупцем лід час погодження Сторонами замовлення Товару) та на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС -2010 року).
Пунктом 2.1.2. передбачено у разі якщо вартість партії товару не перевищує суми зазначеної в п.2.1.1 цього Договору, поставка здійснюється за рахунок Покупця - перевезення сплачено до місця вказаного Покупцем на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС - 2010 року).
Відповідно до п.2.1.3. Поставка Товару може здійснюватися шляхом самовивозу на умовах EXW (згідно правил ІНКОТЕРМС - 2010 року).
Згідно до п.2.2. Асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки Товару у визначаються усним Замовленням від Покупця за урахуванням Товару на складі Продавця в коленому конкретному випадку та погоджується з Продавцем.
За п.2.3., на підставі погодженого Сторонами Замовлення, Продавцем формує для Покупця рахунок-фактуру на оплату для кожної конкретної поставки Товару.
Сторони погодили, що оплата партії Товару здійснюється на умовах попередньої оплати. Якщо поставка Товару відбувається без здійснення Покупцем попередньої оплати Товару, Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості Товару протягом 30 днів з моменту поставки Товару. Сторонами може бути визначено іншу умову оплати за домовленістю сторін (п.3.3. Договору)
Пунктом 3.4., 3.5. передбачено, що Договору оплата здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури Продавця. Сторони домовились, що датою виконання грошового зобов'язання Покупця (оплата за поставлений товар) вважається дата зарахування повної (сто відсотків) грошових коштів на рахунок Продавця, який вказаний у рахунку-фактурі.
Відповідно до п.5.1. Договору Продавець несе відповідальність за збереження Товару, його кількість та якість до моменту передачі Товару представнику Покупця.
Згідно до п.5.2. Договору претензії по виявленню некомплектності, асортименту, кількості зовнішніх дефектів (недоліків) приймаються тільки в момент прийому-передачі Товару від Продавця до Покупця. Після прийняття Товару Покупцем, претензії із зазначеними недоліками Продавцем не приймаються
Пунктом п.6.3 встановлено, що при простроченні оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості до моменту виконання зобов'язань по оплаті.
За прострочку платежу більш як 30 днів штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми простроченого платежу ст. 625 ЦКУ.
Згідно п.7.1. всі спори, що можуть виникнути при виконанні цього Договору, будуть розглядатись шляхом - переговорів між Сторонами. При неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, Сторони передають їх на розгляд до відповідного господарського суду згідно з правилами підсудності, встановленими чинним законодавством України.
Відповідно до п.7.2. у всьому іншому, що не передбачено цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.
На виконання умов Договору, Продавцем для Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" було поставлено Товар загальною вартістю 35 588,24 грн відповідно до замовлень Покупця, згідно видаткових накладних:
- №16468 від 19.08.2022 на суму 8 583,28 грн;
- №16641 від 22.08.2022 на суму 403,20 грн;
- №16728 від 23.08.2022 на суму 233,59 грн;
- №16816 від 23.08.2022 на суму 148,28 грн;
- №19874 від 26.09.2022 на суму 2 915,00 грн;
- №21327 від 11.10.2022 на суму 1 682,95 грн;
- №21423 від 12.10.2022 на суму 490,55 грн;
- №21739 від 17.10.2022 на суму 908,86 грн;
- №23086 від 02.11.2022 на суму 4 240,80 грн;
- №24056 від 11.11.2022 на суму 555,79 грн;
- №24146 від 14.11.2022 на суму 9 571,01 грн;
- №24830 від 22.11.2022 на суму 1 950,00 грн;
- №27178 від 01.11.2023 на суму 3 904,93 грн.
За видатковою накладною №16468 від 19.08.2022 на суму 8 583,28 грн Покупцем здійснено частковий платіж в сумі 7 423,22 грн.
Відповідно до Акта звірки взаєморозрахунків між ПП "Будіндустріяресурс" та ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" за період з 01.08.2022 по 09.12.2025, зафіксовано наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 165,02 грн.
23.12.2025 ПП "Будіндустріяресурс" надіслало ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" претензію про погашення заборгованості №70.
Відповідач ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" претензію отримав, проте залишив без реакції.
Враховуючи, що відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, позивач, відповідно до п.6.3. Договору та ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача, крім 28 165,05 грн - основної заборгованість, нараховані також 5 633,01 грн - 20% штрафу, 8 250,88 грн - інфляційні втрати, 2 132,53 грн - 3% річних.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 ЦК України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч.1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено з матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами грунтуються на умовах Договору купівлі-продажу товару №305/1 від 10.04.2020, на підставі якого ПП "Будіндустріяресурс", як продавець, за період з 19.08.2022 по 01.11.2023 поставило на користь ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД", як покупця, товару на 35 588,24 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними. У свою чергу поставлений товар ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" оплатило частково на суму 7 423,22 грн.
Виходячи із п.3.3. Договору обов'язок оплати Товару виникав у відповідача на протязі 30 днів після кожної поставки і вважається таким, що станом на день розгляду справи - настав.
Таким чином, ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" допустило заборгованість у розмірі 28 165,05 грн, яка підлягає до стягнення з відповідача, а позов в цій частині - задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивачем заявлено до стягнення 5 633,01 грн - 20% штрафу, 8 250,88 грн - інфляційні втрати, 2 132,53 грн - 3% річних.
За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.
Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом п.6.3. Договору встановлено за прострочку платежу більш як 30 днів штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми простроченого платежу.
На підставі п.6.3. Договору, позивачем нараховано за прострочення сплати основного зобов'язання більш як на 30 днів 5 633,01 грн штрафу у 20%-ому розмірі. Розрахунок є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. Останні є арифметично вірними в заявлений позивачем період (01.09.2022 по 17.12.2026, по кожній видатковій накладній окремо), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню:
- 8 250,88 грн - інфляційні втрати;
- 2 132,53 грн - 3% річних.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При цьому згідно ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Висновки суду.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову - стягнення з ТОВ "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" на користь ПП "Будіндустріяресурс" заборгованість за Договором купівлі-продажу товару №305/1 від 10.04.2020 у розмірі 44 181,47 грн, з яких 28 165,05 грн - основна заборгованість, 5 633,01 грн - 20% штрафу, 8 250,88 грн - інфляційні втрати, 2 132,53 грн - 3% річних.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн, що підтверджується квитанцією №4593 від 13.01.2026, який підлягє відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі.
Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закону) визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону).
Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених ПП "Будіндустріяресурс" витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн товариством надано:
- Договір про надання правової допомоги №252/1 від 15.12.2025, укладений між ПП "Будіндустріяресурс" і Адвокатським об'єднанням "Волошин і партнери", згідно умов якого Адвокатське об'єднання зобов'язалось надати клієнту правову допомогу із стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару №305/1 від 10.04.2020, а клієнт - оплатити надання правової допомоги. Пунктом 4.1. Договору визначено, що розмір винагороди (гонорар) Адвокатського об'єднання за надання правових послуг, які передбачені цим Договором визначаються за домовленістю сторін в розмірі 16 000 грн До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
- акт виконаних робіт по наданню послуг від 16.01.2026 на 16 000,00 грн з детальним описом робіт: 1. Консультація адвоката та аналіз документів - 2 000,00 грн; 2. Витрати на збір доказів - 3 000,00 грн; 3. Складення претензії про стягнення заборгованості - 3 000,00 грн; 4. Витрати, пов'язані з розглядом справи: 1) підготовка позовної заяви до суду, опрацювання судової практики, законодавства, яке стосується предмета позову, тощо - 5 000,00 грн; 2) представництво інтересів в Господарському суді Рівненської області - 3 000,00 грн.
- рахунок-фактуру від 01 січня 2026 №02 на 16 000,00 грн;
- платіжну інструкцію від 15.01.2026 №4610 про оплату 16 000,00 грн.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону)
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України надано право іншій стороні справи клопотати перед судом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вказуючи в якості підстави такого клопотання недотримання вимог ч.4 цієї ст. Кодексу.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи
Відповідна правова позиція висловлена у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Таким чином, за відсутності заперечень відповідача, суд задовольняє вимогу позивача про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн - пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" (вул. Острозького, 12, с. Бугрин, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35442, код ЄДРПОУ 43482733) на користь Приватного підприємства "Будіндустріяресурс" (вул. Біла, 16Д, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33001, код ЄДРПОУ 32038585) :
- 28 165 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят п'ять) грн 02 коп. - основного боргу;
- 5 633 (п'ять тисяч шістсот тридцять три) грн 01 коп. - 20% штрафу;
- 8 250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн 88 коп. - інфляційних втрат;
- 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн 53 коп. - 3% річних;
- 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. - витрат по сплаті судового збору;
- 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2026 року.
Суддя Бережнюк В.В.