Справа № 215/820/26
1-кп/215/566/26
17 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150010004765 від 04.09.2025,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
У провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіперебуває вказане кримінальне провадження.
На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 19.03.2026.
Прокурором подано клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дане клопотання обґрунтовується тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу, зокрема, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 , позицію якого підтримав його захисник ОСОБА_5 , заперечували проти клопотання прокурора, просили відмовити у його задоволенні та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту, 21.01.2026 обвинуваченому ОСОБА_3 слідчим суддею Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.03.2026.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При розгляді клопотання прокурора суд бере до уваги те, що на даний час органами досудового розслідування ОСОБА_3 висунута обґрунтована підозра (обвинувачення).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У суду є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даному кримінальному правопорушенні.
Також ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що згідно з пред'явленим йому обвинуваченням, він вчинив, зокрема, злочини проти власності у період іспитового строку, встановленого вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024.
Окрім ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_3 та особи обвинуваченого, суд також враховує, вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність офіційного працевлаштування, наявність дружини і малолітніх дітей та місця реєстрації і проживання.
Разом з цим, зазначені дані про особу обвинуваченого, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення злочинів, у яких він обвинувачується, і це не завадило йому втриматись від протиправних діянь, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, що слугували підставою застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.
Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений під важкістю відповідальності може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні встановлено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Тому, за результатами розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за доцільне, з урахуванням усіх обставин справи та особи обвинуваченого, не визначати йому розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 травня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя