Справа № 206/6620/24
Провадження № 1-кс/206/345/26
16 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Самарського районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015130500000114 від 12.02.2015 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Юнокомунарівськ Єнакієвського району Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання якого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015130500000114 від 12.02.2015 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні СУ ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним та визнаним придатним до військової служби, 23.01.2015 особисто отримав під підпис мобілізаційне розпорядження (повістку) про необхідність прибуття 29.01.2015 до Новоайдарського РВК для відправки до військової частини, однак у визначений час до військкомату не з'явився, маючи умисел на ухилення від призову за мобілізацією.
10.03.2015 ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру, яке у зв'язку з його переховуванням надіслано поштою за місцем реєстрації. 11.03.2015 підозрюваного оголошено в розшук. Слідчий вказує, що ОСОБА_6 свідомо змінив місце проживання та 28.02.2015 перетнув державний кордон України в напрямку РФ, що підтверджується даними ДПСУ та відомостями про оформлення ним нотаріальної довіреності в м. Подольськ Московської області. Крім того, на теперішній час місце реєстрації підозрюваного (с. Муратове Щастинського району) перебуває під тимчасовою окупацією.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними доказами: копіями медичних документів, журналом обліку видачі мобілізаційних розпоряджень з підписом ОСОБА_6 , показаннями свідків та матеріалами щодо його перебування за межами України.
На думку слідчого, у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати вчиняти триваюче правопорушення. З огляду на перебування ОСОБА_6 на території держави-агресора та тривалий розшук, слідчий, посилаючись на ч. 6 ст. 193 та ч. 4 ст. 183 КПК України, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання.
Зазначила, що існує достатньо підстав вважати про наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Захисник заперечував проти клопотання, посилаючись на те, що не мав можливості поспілкуватися з клієнтом та узгодити позиції, клопотання вважає необгрунтованим, наголосив на недостатності доказів про проживання його підзахисного на тимчасово окупованій території або оголошення його в міжнародний розшук.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Луганській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015130500000114 від 12.02.2015 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
10 березня 2015 року за зазначеним вище фактом складено письмове повідомлення ОСОБА_6 про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Оскільки на той час були встановлені відомості, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства, його місцезнаходження не встановлено, то вказане повідомлення про підозру відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України надіслано поштою на зареєстровану адресу проживання ОСОБА_6 , яке 27 березня 2015 року отримано дружиною підозрюваного.
11 березня 2015 року слідчим, відповідно до ст. 281 КПК України через те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
26 лютого 2026 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та повістки про виклик останнього до слідчого СУ ГУНП в Луганської області на 12:00 год. 02.03.2026, на 12:00 год. 03.03.2026 та на 12:00 год. 04.03.2026 опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» (офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак у вищевказані дати та час ОСОБА_6 на виклики не з'явився, його точне місцезнаходження на даний час невідомо, а також жодної інформації про неможливість прибути чи наявність поважних причин для неприбуття від підозрюваного не надходило.
Проведеними розшуковими заходами місцезнаходження ОСОБА_6 на території підконтрольній державній владі України на теперішній час не встановлено, а отже останній продовжує переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин і дотепер.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
копією картки обстеження та медичного огляду, а також довідки №400 військово-лікарської комісії, згідно з якими ОСОБА_6 за станом здоров'я придатний до військової служби у Збройних силах України;
копією з журналу обліку видачі мобілізаційних розпоряджень, в якому ОСОБА_6 23 січня 2015 року особисто поставив свій підпис, тим самим підтвердивши отримання мобілізаційного розпорядження (повістки);
копією розписки про отримання мобілізаційного розпорядження (повістки), в якому ОСОБА_6 23 січня 2015 року особисто поставив свій підпис;
протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що він обіймає посаду провідного спеціаліста відділу обліку та бронювання Новоайдарського РВК. Так, у серпні 2014 року військовозобов'язаний ОСОБА_6 проходив медичний огляд (комісію) при їх військовому комісаріаті, у зв'язку з оголошеною частковою мобілізацією. За результатами медичного огляду, членами лікарської комісії прийнято рішення про те, що ОСОБА_6 придатний до проходження військової служби по мобілізації. 23 січня 2015 року військовозобов'язаного ОСОБА_6 включено до команди № НОМЕР_1 , при цьому останній отримав мобілізаційне розпорядження (повістку), відповідно до якої він повинен прибути до військкомату 29 січня 2015 року для відправки. Станом на 25.02.2015 військовозобов'язаний ОСОБА_6 за мобілізаційним розпорядженням (повістці) не прибув, на телефонні дзвінки співробітників військкомату не відповідає;
протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що він є сусідом ОСОБА_6 , місцезнаходження останнього йому невідоме;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_6 , місцезнаходження останнього їй невідоме.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років (ДО редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021), та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Крім цього слідчим-суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про існування ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини як:
вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
обізнаність підозрюваного про здійснення досудового розслідування за фактом вчиненого ним злочину та як наслідок зміна місця проживання, до 2015 року ОСОБА_6 протягом тривалого часу постійно проживав у АДРЕСА_1 , отримавши мобілізаційне розпорядження (повістку), у зазначений у ньому термін (6:30 год. 29.01.2015) до Новоайдарського РВК для подальшого проходження військової служби не прибув, покинув постійне місце проживання та 28 лютого 2015 року перетнув пункт пропуску «Просяне» (Луганська область) в бік РФ. Ці факти переконливо свідчать про те, що підозрюваний усвідомлював злочинний характер власних дій, передбачав можливість настання відповідних кримінально-правових наслідків і змінив місце проживання насамперед з метою їх уникнення, що загалом підтверджує його бажання переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_6 продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що на наразі підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, продовжує ухилятися від призову за мобілізацією, що свідчить про схильність до протиправної поведінки та невиконання обов'язків, пов'язаних з мобілізацією.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, продовжує переховуватися від органу досудового розслідування та суду, його місцезнаходження на території підконтрольній державній владі України не встановлено, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України: слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором свідчить наступне:
Відповідно до протоколів допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вони є сусідами ОСОБА_6 , який до січня 2015 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою він не з'являється, його місцезнаходження їм невідоме.
Відповідно до даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 28 лютого 2015 року ОСОБА_6 перетнув пункт пропуску «Просяне» (Луганська область) в бік російської федерації.
Крім цього, відповідно до матеріалів ЄО, зареєстрованих в ІКС «ІПНП України» ГУНП в Луганській області 21.07.2017 за №13044, до сервісного центру звернувся громадянин ОСОБА_10 , який за дорученням керує автомобілем марки «ВАЗ», моделі «21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_6 , який з 19.03.2015 перебуває в розшуку за Новоайдарським ВП ГУНП в Луганській області, як особа яка переховується від органу досудового розслідування.
У ході перевірки вказаних матеріалів було відібрано пояснення ОСОБА_10 , який пояснив, що він знайомий з подружжям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Так, останній мав у власності автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 перебуває на заробітках у м. Москва рф, він склав довіреність, якою уповноважив управляти та розпоряджатися вищевказаним автомобілем свою дружину - ОСОБА_11 , з останньою ОСОБА_10 і домовився про придбання вказаного транспортного засобу, яким користується наразі на підставі довіреності.
На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_10 надав копії зазначених ним у поясненні довіреностей.
Так, відповідно до офіційного перекладу на українську мову довіреності, посвідченої ОСОБА_13 , нотаріусом нотаріального округу міста Подольськ Московської області, ОСОБА_6 тимчасово зареєстрований за місцем перебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 29 січня 2015 року підозрюваний перетнув пункт пропуску «Гоптівка» (Харківська область) в бік РФ.
Відповідно до даних Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_6 на обліку не перебуває.
Відповідно до даних ДП «Інформаційно-обчислювальний центр» Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України», ОСОБА_6 на обліку внутрішньо переміщених осіб не перебуває.
Відповідно до перевірки реєстру актів цивільного стану, факт смерті ОСОБА_6 на території України не реєструвався.
Відповідно до матеріалів виконаного доручення, на теперішній час місцезнаходження ОСОБА_6 на території підконтрольній державній владі України не встановлено, нові реєстрації в наявних у Національної поліції обліках щодо нього відсутні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дії ОСОБА_6 за вчинення яких йому повідомлено про підозру, носять характер не тяжкого злочину, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, його переховування на непідконтрольній Україні території, що свідчить про наявність ризиків, передбаченого п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого злочину, даних про його особу, з урахуванням встановленого ризику, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.
Приймаючи до уваги вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст. 336 КК України, суд приходить до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-179,182,184,186,193,194,196 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015130500000114 від 12.02.2015 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити підозрюваного до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1