Справа №752/28436/25Головуючий у І інстанції: Коваль В.О.
Провадження №33/824/1303/2026
25лютого 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18грудня 2025 року,
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18грудня2025рокуОСОБА_3визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Не погоджуючись зданим рішенням суду, ОСОБА_3 подавапеляційну скаргу,в якій просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07лютого 2025 року скасувати, а провадження відносно нього закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП.
За доводами апелянта,при розгляді даної справи судом не враховано, що після дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4 пройшов огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, за результатами якого встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за ст.124 КУпАП було складено з порушенням вимог інструкції, а саме пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, протокол був складений 12.11.2025 року, в той час як сама подія мала місце 31.10.2025 року.
Також звертає увагу на те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з камер спостереження вбачається, що пішохід вже майже дійшов до лінії, що розділяє транспортні потоки. При цьому, водій автомобіля«SkodaOctavia» ОСОБА_4 , який рухався в крайній лівій смузі, не мав наміру гальмувати ні перед пішохідним переходом, ні перед встановленим на дорозі обмежувачем швидкості.
Стверджує, що як вбачається з відеозапису, відстань між керованим ним автомобілем та автомобілем під керуванням ОСОБА_4 була достатньою для того, аби останній зміг вчасно зреагувати та загальмувати, якби не та обставина, що ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника Овдій Т.В.на підтримку поданої апеляційної скарги,представника ОСОБА_5 який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,проаналізувавши апеляційні доводи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно оскаржуваної ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 31.10.2025 року о 19 год.54 хв., керуючи автомобілем «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючисьпо вул. Брожка, 38в м.Києві, в порушення вимог п.п.10.1, 10.3, 12.9г ПДРперед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався та безпідставно різко загальмував. Внаслідок цього відбулося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічного пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Свій висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтував наявними у матеріалах справидоказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення,доданими до нього матеріалами,поясненнями потерпілого та свідків.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянула справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно та об'єктивно дослідила обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано дійшла висновку про порушенняводієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1, 10.3 та 12.9 «г» Правил дорожнього руху, а саме: недотримання вимог правил дорожнього руху щодо безпечного маневрування, що перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України передбачено, щоперед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У пункті 10.3 Правил дорожнього руху України зазначається, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Пунктом 12.9г Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Із наявного в матеріалах провадження та дослідженого судом відеозапису з камер відеоспостереження вбачається, що водій ОСОБА_3 ,керуючи автомобілем «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Брожка, 38 в місті Києві,в порушення вимог п.п.10.1, 10.3, 12.9г ПДР перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним,здійснивши перестроювався на ліву смугу руху, не надав при цьому дорогу автомобілю «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій же смузі, та в подальшому безпідставно різко загальмував, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічного пошкодження
Не спростовується винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і апеляційними доводами про те, що потерпілий ОСОБА_4 на час керування перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина сама по собі не свідчить про те, що факт керування ОСОБА_4 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо доводів апелянта про порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення, то такий факт дійсно має місце, що було викликано необхідністю виправлення механічної помилки у протоколі та внесення уточнень. Проте даний факт не є істотним порушенням законодавства про адміністративну відповідальність, що виключає відповідальність ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інші доводи ОСОБА_3 , наведені у апеляційній скарзі, не знаходять свого об'єктивного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону, на що посилається апелянт у поданій скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18грудня 2025 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз