Справа № 11-сс/824/2096/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/544/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
10 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянула у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.03.2026 включно щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисники обвинуваченого подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання або продовжити строк тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, яка підлягає скасуванню.
Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, яка базується виключно на припущеннях. Крім того, в діяннях ОСОБА_9 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого злочину, передбаченого диспозицією ст. 111-2 КК України.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.
Окрім цього, на думку захисника, слідчим суддею неправомірно не визначено розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі за аналогічних доводів та підстав просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково, продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Враховуючи поважність пропуску захисником подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді у встановлений законом строк, у зв'язку із можливістю ознайомитись з текстом оскаржуваної ухвали лише 03.02.2026, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження захиснику має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Я вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України, надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000001139 від 06.11.2025 року.
Вказане клопотання мотивоване тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025000000001139 від 06.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
06.01.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 22025000000001139 від 06.11.2025 за ч. 1 ст. 111-2 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Станом на 08.01.2026 відомості про призначене судом підготовче судове засідання щодо розгляду вказаного обвинувального акту відсутні.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року задоволено вказане клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 13.03.2026 включно.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п?ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_9 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що слідчий у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив, тому доводи апеляційних скарг про необґрунтованість повідомленої підозри є безпідставними.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тому посилання захисників про відсутність у провадженні ризиків, є такими, що не відповідають дійсності.
Крім того, згідно ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України.
Враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим слідчий суддя правомірно не визначив розмір застави у даному провадженні, відтак доводи апеляційних скарг в цій частині також не заслуговують на увагу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування щодо ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року, якою задоволено клопотання прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законі Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.03.2026 включно відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4