Справа № 372/3652/25 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2460/2026 Доповідач: ОСОБА_2
11 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі
суддів: ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12025116230000193 від 06.06.2025 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2025 року,
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2025 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ямпіль Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 06.08.2024 Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік,
засуджено за ч. 3 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;
на підставі ч. 1 ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 06.08.2024 року та остаточно призначено ОСОБА_7 за сукупністю вироків покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Відповідно до вироку, ОСОБА_7 06 серпня 2024 року засуджено Обухівським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік з покладенням на нього відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти орган пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації; виконати заходи, передбачені апробаційною програмою «Попередження вживання психоактивної речовини».
16 вересня 2024 року до Обухівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області надійшло розпорядження про виконання вироку Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 , який 06 вересня 2024 року набрав законної сили, у зв'язку з чим засуджений ОСОБА_7 17.09.2024 поставлений на облік до Обухівського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» м. Києві та Київській області, як особа, засуджена до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
17.09.2024 засудженого ОСОБА_7 працівником Обухівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області під розписку ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та зобов'язано з'являтись на реєстрацію до Обухівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, призначивши днями явки перший вівторок кожного місяця.
Крім того, 17.09.2024 засудженого ОСОБА_7 попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
03.12.2024 засуджений ОСОБА_7 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з'явився у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.
10.12.2024 до засудженого ОСОБА_7 відповідно до статті 493 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.
04.02.2025 засуджений ОСОБА_7 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, повторно не з'явився у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.
11.02.2025 до засудженого ОСОБА_7 відповідно до статті 493 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.
06.05.2025 засуджений ОСОБА_7 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, втретє не з'явився у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.
13.05.2025 до засудженого ОСОБА_7 відповідно до статті 493 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.
Не з'явившись у вищезазначені дні, а саме 03.12.2024, 04.02.2025 та 06.05.2025, до уповноваженого органу з питань пробації - Обухівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, засуджений ОСОБА_7 допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність його вини та правильність кваліфікації його дій, вказав про незаконність оскаржуваного вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його відношення до вчиненого, а також відсутність скарг на нього за місцем проживання, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Просив оскаржуваний вирок змінити в частині призначеного покарання та застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали та просили її задовольнити; пояснення прокурора, яказаперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ст. 381, 382 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Вирок в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 389 КК України учасниками судового провадження не оспорюється. Підстав для виходу за межі апеляційних скарг в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про суворість призначеного йому покарання та необхідність застосування до призначеного йому покарання положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 75 КК України умовами звільнення особи від відбування покарання є:
рішення суду про призначення покарання в виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
переконання суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, яке базується на даних про тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та інших обставинах справи.
Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні покарання, у тому числі у виді обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, сукупність даних про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, адже зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство), тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, з яких вбачається те, що ОСОБА_7 , будучи 06 серпня 2024 року засудженим Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, та будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, тобто достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з'явився у призначені дні до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини, таким чином допустивши ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, за яке і був засуджений оскаржуваним вироком, що свідчить про те, що обвинувачений, будучи засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, належних висновків щодо своєї протиправної поведінки не зробив та на шлях виправлення не став, а тому колегія суддів приходить до переконання щодо обґрунтованості висновків суду про неможливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, адже лише реальне покарання зможе запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та вплинути на обвинуваченого. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування положень ст. 75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 389 КК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не містить обґрунтованих доводів про наявність обставин, які свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання та дають суду можливість застосувати положення ст. 75 КК України.
Зокрема, посилання обвинуваченого на те, що суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його відношення до вчиненого, а також відсутність скарг на нього за місцем проживання, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, колегія суддів не сприймає, оскільки з оскаржуваного вироку вбачається, що наведені обставини були враховані судом в повній мірі та як наслідок визнано щире каяття як обставину, яка пом'якшує покарання винного. При цьому, посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на наявністьактивного сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, яка пом'якшує покарання, колегія суддів вважає необґрунтованим, адже як вбачається з мотивувальної частини вироку вказана обставина не визнана судом першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України як обставина, що пом'якшує покарання. Не вбачає підстав для визнання активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, яка пом'якшує покарання, і колегія суддів, адже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого був визнаний винним ОСОБА_7 за оскаржуваним вироком, було розкрито працівниками поліції, жодних дій, спрямованих на повідомлення обвинуваченим ОСОБА_7 органу досудового розслідування таких обставин вчинення кримінального правопорушення, які б не були встановлені ними, матеріали кримінального провадження не містять.
Долучені в процесі апеляційного розгляду характеризуючі ОСОБА_7 документи, з яких вбачається, що він з 27.11.2025 року працевлаштований на посаді продавця-консультанта в ФОП ОСОБА_9 , де характеризується позитивно, має на утриманні доньку - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.07.2023 року має статус учасника бойових дій, проходив реабілітацію в ГО «Фенікс+», де також проявив себе позитивно та дисципліновано, наразі хоч і позитивно характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 , однак самі по собі, без урахування конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, не можуть свідчити про наявність таких обставин, які безумовно приводять колегію суддів до переконання про можливість застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, тоді як умисне та злісне ухилення обвинуваченого від відбування покарання, яке не було пов'язане з позбавленням волі і вимагало від обвинуваченого мінімальних зусиль щодо виконання протягом 1 року покладених на нього обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти орган пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації; виконати заходи, передбачені апробаційною програмою «Попередження вживання психоактивної речовини», свідчить про неможливість виконання ОСОБА_7 обов'язків, які покладаються на нього, а отже його виправлення, на думку колегії суддів, неможливе без відбування реального покарання.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість апеляційної скарги обвинуваченого та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи викладене, вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегією суддів не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне вказаний вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2025 рокущодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4