вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2026 р. Справа № 910/13227/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025
у справі № 910/13227/24 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16"
про визнання незаконним рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ; апелянт; скаржник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" (надалі - відповідач; ОСББ "Деміївська 16"; ОСББ) про визнання незаконним рішення, прийнятого на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" проведених 18 липня 2024 року, згідно протоколу який складено 20 серпня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16", оформлене протоколом 20.08.2024, прийняте з порушенням Статуту ОСББ "Деміївська 16" та порушує майнові та немайнові права позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13227/24.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 в позові відмовлено повністю.
За висновками місцевого господарського суду позивач не довів, яким чином оскаржуване рішення порушує його право або інтерес та не зазначив, яким чином задоволення позовних вимог призведе до поновлення прав і законних інтересів, за захистом яких він звернувся з відповідним позовом до суду, і яких саме.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що за результатами дослідження листків опитувальників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які були підставою для ухвалення рішень оформлених протоколом загальних зборів відповідача, проведених 18 липня 2024 року, який складено 20 серпня 2024 року, було встановлено, що значна частина даних листків не повинна була бути врахована під час встановлення результатів голосування. А саме згідно досліджених листків, було встановлено, що листки опитувальники на загальну кількість квадратних метрів 832,3, оформлені не у відповідності до чинного законодавства та у них відсутні дати проведення опитування. Також частина листків опитувальників на загальну кількість квадратних метрів - 1764,8, складені після закінчення граничного терміну для проведення опитування, встановленого Статутом відповідача та у відповідності до чинного законодавства, а також листок опитувальник на загальну кількість квадратних метрів - 914,8 ТОВ "Грансервіс". Листки ж опитувальники співвласника квартири АДРЕСА_1 , власника комори 7/27 під'їзду 2, власника комори 102/39 під'їзду 2, не були надані відповідачем. Однак, судом першої інстанції у рішенні не здійснювалось перерахунку голосів проведеного опитування, а відмовлено у задоволенні позову з мотивів не доведення позивачем порушених прав та інтересів прийнятими на загальних зборах рішеннями, а також нівелювання встановлених порушень прийнятим рішенням ОСББ.
Скаржник стверджує про порушення його прав як співвласника, внаслідок, перш за все, порушення порядку проведення письмового опитування та відсутності кворуму при прийнятті рішень за результатами письмового опитування в строки визначені Статутом відповідача. Як наслідок, прийняття рішень, що впливають на обов'язок позивача здійснення внесення платежів розмір яких визначався оскаржуваними рішеннями, та розпорядження коштами позивача сплаченими за 2023-2024 роки, а також вплив рішень на майно позивача, у тому числі квартири та місць загального користування, співвласником яких є позивач. Тобто порушено майнові права позивача, як власника нерухомого майна, що розташовано в будинку, щодо управління якого прийняті оскаржувані рішення.
Щодо незаконності рішення в частині зарахування голосів співвласників відповідача згідно листків опитувальників, які не відповідають вимогам чинного законодавства
Позивач звертає увагу, що листки письмового опитування з питань порядку денного, які містяться в матеріалах справи (аркуші електронного додатку 76, 82, 129, 188, 198, 242, 259, 273, 365, 368, 427, 504), не відповідають вимогам ч. 22 ст. 10 ЗУ № 417-VIII, а саме не містять дату проведення опитування. Таким чином, голосування відбулося не у відповідності до вимог Статуту відповідача та чинного законодавства України.
У межах вказаного позивач зазначає, що в процесі розгляду справи, представником відповідача заявлялось клопотання про повторне долучення листків опитувальників, які були раніше подані без дат проведення опитування із внесенням до них дат, які не відповідають датам їх проведення. Дана обставина вказує на недопустимість даних листків опитувальників, як належних, допустимих та достовірних доказів щодо встановлення результатів прийняття рішень оформлених протоколом загальних зборів відповідача, проведених 18 липня 2024 року, який складено 20 серпня 2024 року. Однак, суд першої інстанції всупереч норм процесуального права, зарахував листки опитування, які не відповідають вимогам чинного законодавства, як належні докази, що вказує на упередженість суду та порушення принципів законності та змагальності сторін у справі під час ухвалення оскаржуваного рішення.
В частині відсутності кворуму прийняття рішення та не здійснення підрахунку голосів співвласників відповідача
Апелянтом вказується, що оскільки визначеної Статутом кількості голосів співвласників, які були присутні на загальних зборах (5 осіб, голоси яких дорівнюють 253,85 м2), було недостатньо для прийняття рішень з порядку денного, серед співвласників проводилося письмове опитування. Результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначалися одночасно за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які були присутні на зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування (140 осіб, голоси яких дорівнюють 10 550,55 м2). Однак, частина листків письмового опитування заповнені поза межами строку проведення письмового опитування, визначеного Статутом відповідача, що, на його думку, не відповідає нормам чинного законодавства.
Так, ОСОБА_1 акцентує, що за результатами дослідження листків опитувальників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які були підставою для ухвалення рішень, оформлених протоколом загальних зборів відповідача, проведених 18 липня 2024 року, який складено 20 серпня 2024 року було встановлено, що значна частина даних листків не повинна була бути врахована під час встановлення результатів голосування. Аркуші додатку: 76, 82, 129, 188, 198, 242, 259, 273, 365, 368, 427, 504 вказують, що листки опитувальники на загальну кількість квадратних метрів - 832,3, оформлені не у відповідності до чинного законодавства та у них відсутні дати проведення опитування, що вказує на неможливість їх врахування під час встановлення результатів опитування; 32, 47, 65, 69, 122 156, 181, 195, 215, 238, 288, 299, 305, 319, 333, 357, 361, 391, 430, 433, 493, 512 вказують, що листки опитувальники на загальну кількість квадратних метрів - 1764,8, складені після закінчення граничного терміну для проведення опитування, встановленого Статутом відповідача та у відповідності до чинного законодавства вказує на неможливість їх врахування під час встановлення результатів опитування; листки опитувальники співвласника квартири АДРЕСА_1 , власника комори 7/27 під'їзду 2, власника комори 102/39 під'їзду 2, не були надані відповідачем, що вказує на неможливість їх врахування під час встановлення результатів опитування; окремий додаток - листок опитувальник співвласника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ТОВ "Грансервіс" вказує, що листок опитувальник на загальну кількість квадратних метрів - 914,8, складений після закінчення граничного терміну для проведення опитування, встановленого Статутом відповідача та у відповідності до чинного законодавства, вказує на неможливість його врахування під час встановлення результатів опитування. При дослідженні листків опитувальників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та підрахунку голосів було встановлено, що рішення 2-7 не набрали достатньої кількості голосів, а саме: 1. Рішення про затвердження звіту правління ОСББ діяльності в період 2023-2024 років набрало 7128,3 голосів, що складає 43,11%. 2. Рішення про затвердження звіту ревізійної комісії про роботу ОСББ за 2023 рік набрало 7128,3 голосів, що складає 43,11%. 3. Рішення про затвердження кошторису об'єднання на 2024-2025 роки набрало 5733,4 голосів, що складає 34,67%. 4. Рішення про затвердження розміру внеску на утримання паркінгу набрало 6085,5 голосів, що складає 36,8%. 5. Рішення про затвердження одноразового внеску на придбання та встановлення вхідних дверей у 2 під'їзді та технічних дверей до входу в будинок набрало 5305,7 голосів, що складає 32,09%. 6. Рішення про участь у Програмі «ГрінДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності» на встановлення у будинок обладнання - гібридних інверторів, акумуляторів та сонячних панелей набрало 5952,8 голосів, що складає 35,99%.
Отже, як вважає скаржник, голосування та підрахунок голосів здійснені з суттєвими порушеннями. З документів, що складені за результатами проведення загальних зборів ОСББ вбачається, що питання порядку денного не набрали достатню кількість голосів для того, щоб рішення вважались прийнятими.
Підсумовуючи наведене ОСОБА_1 висновується, що жодне з оспорюваних рішень, оформлених протоколом загальних зборів відповідача, проведених 18 липня 2024 року, який складено 20 серпня 2024 року, не було прийнято з дотриманням порядку визначення кількості голосів співвласників, встановленого Закону України "Про ОСББ", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Статутом, оскільки за прийняття цих рішень проголосувало менше половини від загальної кількості співвласників будинку, голоси яких пропорційні до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, а тому вони є неприйнятими та як наслідок підлягають визнанню недійсними.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, апеляційна скарга в справі № 910/13227/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 призначено на 24.09.2025.
На адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно аргументів ОСББ, позивач не навів ґрунтовних доводів щодо того, як конкретно кожне зі спірних рішень загальних зборів відповідача порушило його певні законні права або інтереси. Крім того позивач не обґрунтував, що обраний ним спосіб захисту відповідно до предмету позову є ефективним засобом захисту або поновить порушені права останнього.
Відповідач підкреслює, що єдиним доводом позивача є те, що одним із восьми спірних рішень було підвищення тарифу на обслуговування будинку та прибудинкової території на 2,52 грн. за 1 кв. м. (з 12,62 грн. до 15,14 грн. за 1 кв. м.), який сам по собі, вочевидь, не є достатнім доказом того, що ця обставина значно погіршила матеріальне становище позивача, який, між іншим, участі у загальних зборах і письмовому опитуванні не приймав, чим фактично відмовився від свого права своєчасно висловити власну позицію щодо цього питання шляхом голосування на рівні з іншими учасниками ОСББ у встановлений Законом та Статутом спосіб. До того ж, необхідно враховувати, що підвищення тарифу було обумовлено реальними фактами загального підвищення в Україні цін на енергоносії, підвищенням мінімальної заробітної плати, внаслідок чого комунальні обслуговуючі компанії також підняли свої тарифи. Водночас жодних доказів того, що тариф 15,14 грн. за 1 кв. м. є необґрунтованим, позивачем до матеріалів справи не надано. При цьому, відповідач зазначає, що всупереч твердженню представника ОСОБА_1 щодо незгоди останньої з новим тарифом у розмірі 15,14 грн. за 1 кв. м, згідно матеріалів справи навпаки було продемонстровано згоду із цим тарифом безпосередньо своїми діями позивача. Зокрема, справною сплатою рахунків на оплату по квартирі АДРЕСА_2 за серпень-жовтень (додаток - 14 до відзиву на позовну заяву), що належним чином підтверджено відповідачем наданими до справи квитанціями про здійснення зазначених оплат (додаток - 15 до відзиву на позовну заяву) та зведенням по взаєморозрахункам за приміщення (кв. АДРЕСА_2 ) за період: 01.08.2024 - 12.11.2024 (додаток - 16 до відзиву на позовну заяву).
На думку ОСББ, позивачем не доведено факту реального порушення відповідачем його конкретних прав або охоронюваних законом інтересів, шляхом прийняття спірних рішень як у сукупності, так й кожним із них окремо. Також не доведено, що обраний позивачем спосіб захисту відповідно до предмету позову є ефективним засобом їх захисту або поновлення, що є самостійною підставою для відмови судом у задоволенні позову.
Під час перебування справи на розгляді в суді апеляційної інстанції ОСББ подавалось клопотання про здійснення апеляційного розгляду справи № 910/13227/24 у закритому судовому засіданні. Клопотання мотивоване тим, що оскільки матеріали справи, зокрема, додатки №№ 4, 9 - 12 до відзиву, а також інші докази, які були подані відповідачем до справи (листки письмового опитування загальних зборів, довіреності, зведені відомості, тощо) містять відомості щодо співвласників будинку АДРЕСА_3 , а саме: ПІБ, РНОКПП, адреси проживання (номери квартир) та нежитлових приміщень, номери телефонів та адреси електронної пошти, що становлять базу персональних даних фізичних осіб, які охороняються на підставі положень Закону України «Про захист персональних даних», з метою створення умов для захисту (нерозголошення) персональних даних фізичних осіб - співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку № 16, розташованому по вул. Деміївській у м. Києві, наявні підстав для здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 03.11.2025 колегією суддів протокольною ухвалою відмолено у задоволенні відповідного клопотання відповідача з огляду на те, що відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 8 ГПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Так, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши клопотання про закритий судовий розгляд справи, дійшов висновку, що наведені у ньому обставини не є достатніми та аргументованими для вжиття судом відповідних заходів процесуального реагування.
Колегія суддів зазначає, що розгляд справи відкладався, а в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник апелянта в судовому засіданні 23.02.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.06.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16", яке відповідно до пункту 1.1 Статуту ОСББ "Деміївська 16" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Позивач є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується інформацією з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомою майна щодо об'єкта нерухомою майна (номер інформаційної довідки: 341996125).
18.07.2024 відбулися Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16", на яких прийняті рішення, оформлені протоколом (дата формування протоколу 20.08.2024).
До порядку денного вказаних Загальних зборів включено 8 питань наступного змісту:
1. Обрання голови та секретаря загальних зборів.
2. Звіт правління про діяльність ОСББ.
3. Звіт ревізійної комісії про роботу ОСББ за 2023 рік.
4. Затвердження кошторису об'єднання на 2024-2025 р.р.
5. Затвердження розміру внеску на утримання паркінгу.
6. Заміна вхідних дверей у 2 під'їзді та технічних дверей до входу в будинок.
7. Участь в Програмі "ГрінДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності" на встановлення в будинок обладнання - гібридні інвертори, акумулятори та сонячні панелі.
8. Укладення з Банком (фінансовою установою), договору про надання кредиту (відкриття кредитної лінії) з метою придбання обладнання для впровадження заходів з енергоефективності.
Загальні збори ОСББ, призначені на 18.07.2024, вирішено проводити збори шляхом письмового опитування.
Матеріали справи містять копію реєстру користувачів онлайн сервісом (додатком) "ДАХ", що забезпечує організацію процесів з управління та комунікації ОСББ та реєстру власників речових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_3 , що отримали повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ 18.07.2024.
За результатами загальних зборів були прийняті наступні рішення:
по 1-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах) "за" 4 (чотири) співвласника, що складає 82,69% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 1 (один) співвласник, що складає 17,31% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах): обрано Голову Загальних зборів Ходакову Ю.І. та секретаря Загальних зборів Проніна В. ;
по 2-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах): "за" - 142 (сто сорок два) співвласника, що складає 63,91% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 3 (три) співвласника, що складає 1,43% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах). Затверджено звіт правління ОСББ діяльності в період з 2023-2024 р.р.;
по 3-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах): "за" - 141 (сто сорок один) співвласників, що складає 63,67% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 4 (чотири) співвласників, що складає 1,67% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах. Затверджено звіт ревізійної комісії про роботу ОСББ за 2023 рік;
по 4-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників які присутні на загальних зборах): "за" - 110 (сто десять) співвласників, що складає 50,74% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 35 (тридцять п'ять) співвласників, що складає 14,59% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах. Затверджено кошторис ОСББ в запропонованій Правлінням та ревізійною комісією редакції із внеском 15,14 грн щомісячно за 1 кв.м. з 01.08.2024; Дозволено Правлінню здійснювати перерозподіл коштів в межах затвердженого кошторису. Кошторис вважається чинним до прийняття загальними зборами наступного кошторису; Дозволено Правлінню без додаткового погодження з загальними зборами фінансувати за рахунок резервного та ремонтного фонду всі види робіт з запобігання збитків, ліквідації наслідків аварій, усунення недоліків конструкції будинку та території: Оплата внесків і платежів в ОСББ за поточний місяць здійснюється до 25 числа наступного місяця;
по 5-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах): "за" - 119 (сто дев'ятнадцять) співвласників, що складає 54,82% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 26 (двадцять шість) співвласників, що складає 10,52% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах. Затверджено розмір внеску на утримання паркінгу у розмірі 500 грн щомісячно з одного паркомісця. Нарахування електроенергії згідно показань загальнобудинкового лічильника паркінгу, пропорційно на 32 паркомісця, що знаходяться у власності. Встановлено строк сплати внеску - до 25 числа наступного за розрахунковим місяцем;
по 6-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах): "за" - 111 (сто одинадцять) співвласників, що складає 50,44% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 34 (тридцять чотири) співвласників, що складає 14,9% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах. Затверджено одноразовий внесок на придбання та встановлення вхідних дверей у 2 під'їзді та 6 технічних дверей до входу в будинок. Для мешканців 1 під'їзду в розмірі 21,52 грн. з 1 м2 від загальної площі квартири та/або нежитлового приміщення, Для мешканців 2 під'їзду в розмірі 31,72 грн. з 1 м2 від загальної площі квартири та/або нежитлового приміщення, що перебуває у власності співвласника. Встановлено, що одноразовий цільовий внесок на придбання дверей сплачується співвласниками до 30 вересня 2024 року;
по 7-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників, які присутні на загальних зборах): "за" -111 (сто одинадцять) співвласників, що складає 50,97% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 34 (тридцять чотири) співвласників, що складає 14,37% співвласників/представників присутніх на загальних зборах. Прийнято рішення про здійснення необхідних ремонтних (будівельних) робіт для встановлення сонячної електростанції (СЕС) в будинку ОСББ "Деміївська 16" за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, буд. 16. Вирішено взяти участь у Програмі "ГрінДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності" з метою отримання гранту на часткове відшкодування вартості вказаного вище обладнання та інших матеріалів/робіт/послуг в порядку, на умовах та в межах, що будуть визначені Програмою "ГрінДІМ". Вирішено погодитись на Умови Грантового договору, що є невід'ємною частиною Програми "ГрінДІМ" та приєднатись до них. Вирішено надати повноваження голові Правління ОСББ на вчинення всіх дій, необхідних для встановлення вказаного вище обладнання та участі в програмі "ГрінДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності";
по 8-му питанню - рішення не прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників які присутні на загальних зборах): "за" - 74 (сімдесят чотири) співвласника, що складає 36,18% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах; "проти" - 71 (сімдесят один) співвласник, що складає 29,16% співвласників/представників, присутніх на загальних зборах.
За результатами проведення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" 18.07.2024 прийнято рішення, оформлене протоколом, складеним 20.08.2024.
Вважаючи спірне рішення таким, що прийнято без дотриманням порядку визначення кількості голосів співвласників, встановленого Законами України "Про ОСББ", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Статутом, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував зазначивши про безпідставність позовних вимог. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказував, що створив всі необхідні умови та зробив все можливе для завчасного та належного інформування всіх співвласників, зокрема за допомогою сучасних засобів електронної комунікації, як щодо проведення загальних зборів 18.07.2024, так і щодо проведення відповідного письмового опитування. Оскільки винесені на загальні збори 18.07.2024 питання були надзвичайно важливим для життєзабезпечення будинку, особливо у передзимовий період, правління відповідача, яке діє на громадських засадах виключно задля задоволення потреб будинку, ухвалило рішення про продовження відповідного письмового опитування до 20 серпня 2024 року, тобто в межах 45 денного строку, встановленого у системному зв'язку з ч. 3 ст. 10 Закону про ОСББ в редакції Закону від 10.11.2023.
З огляду на вказані обставини цієї справи, колегією суддів зазначається таке.
У статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III) містяться наступні терміни: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Аналогічне визначення терміну співвласника міститься також у статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (надалі - Закон № 417-VIII).
За статтею 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Статтею 10 Закону № 2866-III визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, обрання членів правління об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
Згідно пункту 4.5 Статуту ОСББ Загальні збори скликаються і проводяться Правлінням Об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох Співвласників.
Загальні збори скликаються Правлінням не рідше одного разу на рік.
Також Загальні збори можуть бути скликані: за ініціативою не менш ніж десятьох Співвласників (при цьому ініціатори Загальних зборів подають до Правління списки Співвласників з власними підписами з вимогою про скликання Загальних зборів та запропонованим проектом порядку денного); за ініціативою зборів Представників; - за вимогою Ревізійної комісії Об'єднання, яка подає в Правління своє рішення щодо скликання Загальних зборів.
Правління (ініціатор проведення Загальних зборів) не менше ніж за 14 днів до дати проведення Загальних зборів вручає кожному Співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить Співвласнику в Будинку, або на адресу електронної пошти, попередньо повідомлену Співвласником Загальним зборам чи Правлінню, письмове повідомлення про проведення Загальних зборів.
Повідомлення також розміщується у місцях загального користування, зокрема на вхідних дверях під'їзду, дошці оголошень та сторінці Об'єднання у соціальних мережах у разі її наявності, може оприлюднюватись у засобах масової інформації або на інтернет-сайті Об'єднання у разі його наявності. У повідомленні про проведення Загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються Загальні збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Ініціатор проведення Загальних зборів надає Співвласникам можливість до початку Загальних зборів ознайомитися з порядком денним та документами, що пропонуються до розгляду на Загальних зборах, та внести свої пропозиції. Такі документи можуть надаватися в електронному або паперовому вигляді.
Час і місце проведення Загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників Загальних зборів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 2866-ІІІ загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
У статті 6 Закону № 2866-ІІІ зазначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19 виснував, що Статут є локальним нормативним актом, тоді як Закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать Закону, слід керуватися саме нормами Закону. Такі ж правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11 квітня 2024 року в cправі № 904/2607/23.
Вказані вище норми Законів про повідомлення про проведення зборів викладені у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 № 3270-IX, який набрав чинності 10.11.2023. При цьому згідно Прикінцевих та Перехідних положень до вказаного Закону об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, слід забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив повідомлення співвласників, у тому числі й позивача (п. 75), про проведення 18.07.2024 загальних зборів співвласників, доказом чого є список згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 04.07.2024, список № 7336, список № 7337 з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Київ-03039.
У той ж час, у голосуванні на Загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 5 (п'ять) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об'єднання загальною площею 253,85 м.кв.
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 140 (сто сорок) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об'єднання загальною площею 10 550,55 м.кв.
Разом у голосуванні на загальних зборах та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 145 (сто сорок п'ять) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку Об'єднання загальною площею 10 804,4 м.кв.
Згідно з частиною 14 статті 10 Закону № 2866-ІІІ рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Тоді як частиною 13 статті 6 Закону № 2866-ІІІ встановлено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.
Пунктом 4.6 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" передбачено, що у Загальних зборах мають право брати участь усі Співвласники. Інтереси Співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, за наявності діючої довіреності, договору доручення тощо, який у такому разі має право голосувати від імені такого Співвласника. Загальні збори веде Голова зборів, який обирається більшістю присутніх Співвласників або їх представників.
У п. 4.7 Статуту зазначено, що кожний Співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири та/або нежитлового приміщення Співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у Будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень Будинку, кожен Співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення на Загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, яке може бути проведено також і в електронній формі на підставі Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", шляхом направлення з офіційної електронної поштової адреси Об'єднання на електронні поштові адреси Співвласників листків для голосування в електронній формі, що заповнюються такими Співвласниками з обов'язковим накладанням на них кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та подальшим їх надісланням на офіційну електронну поштову адресу Об'єднання.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували Співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів Співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів Співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, про реконструкцію та капітальний ремонт Будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості голосів Співвласників.
Рішення Загальних зборів, прийняте за результатами голосування, викладається письмово з додаванням до нього листків для голосування, що засвідчуються особистим підписом кожного, хто проголосував і був особисто присутнім на Загальних зборах, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). До рішення Загальних зборів також додаються електронні копії листків для голосування, заповнені та підписані КЕП тих Співвласників, які проголосували в електронній формі, а оригінали відповідних електронних документів зберігаються на електронному носії Об'єднання (п. 4.8 Статуту ОСББ).
У п. 4.9 Статуту ОСББ передбачено, якщо в результаті проведення Загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 4.8 цієї статті, ініціатором зборів проводиться письмове та/або електронне опитування серед Співвласників, які не голосували на Загальних зборах.
Таке опитування Співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Порядок проведення письмового та/або електронного опитування Співвласників встановлюється Правлінням.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані Співвласниками під час проведення Загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 4.10).
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (частина 16 статті 10 Закону № 2866-ІІІ).
За приписами статті 10 Закону № 417-VIII якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.
Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.
Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.
Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.
Листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач подавав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати документи щодо отримання результатів голосування співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (ОСББ "Деміївська 16"), які прийняли участь у загальних зборах особисто та/або через представників співвласників; документи (листок письмового опитування співвласника) щодо отримання результатів голосування співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (ОСББ "Деміївська 16"), який не голосував на зборах, які проведено 18 липня 2024 року; документи (листки письмового опитування), щодо отримання результатів голосування співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (ОСББ "Деміївська 16"), які прийняли участь у загальних зборах в порядку письмового опитування.
Від відповідача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів. Зокрема, на виконання вимог місцевого господарського суду, викладених в ухвалі про витребування доказів, відповідачем було надано результати опитування за підсумками голосування співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , на зборах, що відбулися 18.07.2024.
Також 21.01.2025 та 27.01.2025 від відповідача надійшли клопотання про приєднання додаткових доказів та поновлення строку для їх подання.
28.01.2025 судом 1-ої інстанції постановлено ухвалу про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про приєднання додаткових доказів.
Поряд із цим, 28.03.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення, до яких додано докази (листки опитування).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 подані Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" 28.03.2025 докази залишено без розгляду.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги долучені місцевим господарським судом подані відповідачем документи під час підготовчого провадження, завданням якого є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (ст. 177 ГПК України), враховуючи поновлення судом попередньої інстанції пропущеного відповідачем процесуального строку на подання клопотання про приєднання додаткових доказів, колегією суддів критично оцінюються твердження апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при долученні до матеріалів відповідних листків опитування.
Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19, за частиною першою статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Наявність вказівки на особливості законодавчого регулювання порядку проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень не означає того, що зі створенням ОСББ на правовідносини з управління спільним майном багатоквартирного будинку вже не поширюються приписи Закону № 417-VIII, адже за таких обставин співвласники багатоквартирних будинків не перестають бути учасниками відносин зі здійснення права власності у багатоквартирному будинку.
Колегія суддів, в межах питання письмового опитування з питань порядку денного, враховує, що оскільки Закон має більшу юридичну силу, то зважаючи на приписи статті 10 Закону № 417-VIII, опитування відбулось з дотриманням 45 денного строку, визначеного Законом.
Крім того, згідно протоколу засідання правління ОСББ від 01.08.2024 строк письмового опитування було продовжено до 20.08.2024. Відповідний протокол є чинним.
З вказаного, судова колегія вважає вмотивованими висновки суду 1-ої інстанції про помилковість доводів позивача про те, що письмове опитування мало бути проведено протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів, а термін опитування мав бути проведений до 02 серпня 2024 року, і що протокол датовано 20.08.2024 (з урахуванням результатів опитування за підсумками голосування співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , на зборах, що відбулися 18.07.2024).
З цих же мотивів колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині закінчення граничного терміну для проведення опитування, встановленого Статутом ОСББ та у відповідності до чинного законодавства.
Згідно з частиною 15 статті 10 Закону № 417-VIII рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.
Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Враховуючи наведене, колегія зазначає, що вимог стосовно строків оформлення протоколу Загальних зборів ОСББ законодавство України, яке регулює правовідносини між співвласниками та ОСББ щодо проведення Загальних зборів ОСББ, не містить.
На це при вирішення спору, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд першої інстанції.
З урахуванням доводів апеляційної скарги, колегією суддів акцентується, що позивач наголошує на певних процедурних порушеннях при прийнятті ОСББ спірного рішення.
Судова колегія зазначає, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Принцип пропорційності втілюється через справедливу рівновагу (баланс) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами зацікавленої сторони - в даному випадку позивача.
ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Зазначені правові висновки викладені Верховний Судом у постановах: від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 16.08.2023 у cправі № 904/1711/22, від 10.07.2024 у cправі № 924/1225/21, від 05.02.2025 у cправі № 924/1270/23, від 14.01.2026 у cправі № 925/1351/24, та враховуються судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21).
З огляду на зазначене судова колегія висновується, що позивач, наголошуючи на окремих процедурних порушеннях, належним чином не обґрунтував/вказав, чим прийняті на загальних зборах рішення заважають ОСОБА_1 (як співвласнику багатоквартирного будинку) по суті та чим порушено її реальні права та інтереси.
В цьому контексті колегія суддів бере до уваги й те, що стверджуючи про порушення своїх майнових прав, позивач не надав доказів, які б підтверджували про необґрунтованість підвищення тарифу на обслуговування будинку та прибудинкової території, інших питань кошторису і внеску, що розглядались на порядку денному спірних загальних зборів, тоді як відповідні розрахунки становили додатки до протоколу від 20.08.2024.
Враховуючи вказане, на переконання судової колегії вмотивованими є висновки місцевого господарського суду про те, що позивач не довів, яким чином оскаржуване рішення ОСББ порушує його право або інтерес та не зазначив, яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення прав і законних інтересів, за захистом яких позивач звернувся з відповідних позовом до суду, і яких саме.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія висновується, що відсутніми є правові підстави для задоволення позову.
Аналогічних правомірних висновків дійшов й суд 1-ої інстанції.
У свою чергу, зважаючи на зазначені у цій постанові висновки по суті спору, судовою колегією критично оцінюються доводи апелянта про наявність підстав для визнання незаконними, прийнятих на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Деміївська 16" проведених 18 липня 2024 року рішень, згідно протоколу який складено 20 серпня 2024 року.
Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.
В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів у цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ОСОБА_1.).
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/13227/24 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.03.2026.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков