П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37008/24
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
20.01.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» незаконними;
примусити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» надати запитувану інформацію;
накласти штраф на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
В обґрунтування позову зазначено, що у листопаді 2022 року позивачем направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» запити за №17/1-КС, №17/2-КС, №17/3-КС, №17/4-КС, №17/5-КС, №17/6-КС про отримання публічної інформації.
Позивач вказує, що запитувана інформація стосується основного напрямку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» у сфері надання житлово-комунальних послуг. Однак, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач публічну інформацію на запити не надав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» щодо надання неповної публічної інформації на запити про надання публічної інформації вих.№№17/1-КС, 17/2-КС, 17/3-КС, 17/4-КС від 11 листопада 2022 року.
Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» надати повну інформацію на запити ОСОБА_1 про надання публічної інформації вих.№№17/1-КС, 17/2-КС, 17/3-КС, 17/4-КС від 11 листопада 2022 року.
Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,2 гривень.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надав повну публічну інформацію за запитами позивача від 11 листопада 2022 року №17/1-КС, №17/2-КС, №17/3-КС, №17/4-КС.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що звернення із цим адміністративним позовом відбулось із пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України. В контексті наведеного, апелянт зауважує на тому, що запити про публічну інформацію подані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» у листопаді 2022 року, однак право на оскарження в адміністративному суді дій Товариства щодо надання відповідей на запити позивач реалізував лише у листопаді 2024 року. Поряд з цим, обчислення строку звернення до суду у цій категорії спорів розпочинається з моменту отримання відмови у наданні інформації, надання неповної, недостовірної інформації, або закінчення визначеного законом строку для надання відповіді на запит. Отже, посилання позивача на необізнаність про надходження відповідей на запити, а також помилкове обрання способу захисту порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним цивільним позовом, не підтверджують наявність обставин, що об'єктивно завдали перешкод у своєчасній реалізації процесуальних прав на судовий захист.
Стосовно виконання Товариством вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», то апелянт зазначає, що у розумінні цього Закону Товариство, як суб'єкт господарювання, яке включено до реєстру суб'єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, природними монополіями, є розпорядником інформації виключно стосовно умов постачання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та цін на них. Отже, суд першої інстанції помилково не врахував, що Товариство є розпорядником не щодо всієї/будь-якої публічної інформації, а лише у межах інформації, окреслених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Однак, запити №17/6-КС, №17/4-КС, №17/3-КС, №17/5-КС не стосувались інформації про умови постачання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та цін на них, тому є помилковим висновок суду про неправомірність дій Товариства під час розгляду і надання відповідей на такі запити позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, позивач вказує на дотримання строку звернення із цим адміністративним позовом, оскільки про належний спосіб захисту порушених прав він дізнався лише у листопаді 2024 року після отримання ухвали суду про відмову у відкритті провадження в цивільній справі №509/6804/24. Поряд з цим, позивач вважає помилковими доводи апелянта про те, що Товариство не є розпорядником запитуваної публічної інформації, адже до основних видів діяльності Товариства належить надання комунальних послуг, а саме водопостачання та водовідведення, електропостачання, вивіз сміття, обслуговування територій загального користування, обслуговування багатоквартирних будинків та прибудинкових територій.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» зареєстроване юридичною особою, основними видами діяльності якої згідно КВЕД є: 81.21. Загальне прибирання будинків; Інші: 42.91. Будівництво водних споруд, 81.10. Комплексне обслуговування об'єктів, 81.29. Інші види діяльності із прибирання, 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 36.00. Забір, очищення та постачання води, 37.00. Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
26.06.2020 року Одеською обласною державною адміністрацією видано Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» Ліцензію №423/од-2020 на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно відомостей веб сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (https://www.nerc.gov.ua/reyestri-nkrekp/reyestrisubyektiv-prirodnih-monopolij-nkrekp), Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» включене до реєстру суб'єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
11.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» з наступними запитами на публічну інформацію:
- №17/1-КС (вх. №01-07/16), в якому просив надати інформацію про надання послуг та робіт ТОВ «КОМУНСЕРВІС» за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Лиманка, ж/м «Совіньйон», вул. Берегова, 163, за період 2015-2022 рік;
- №17/2-КС (вх. №01-07/17), в якому просив надати інформацію про надання послуг та робіт ТОВ «КОМУНСЕРВІС» за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Лиманка, ж/м «Совіньйон», вул. Коралова, 1 за період 2015-2022 рік;
- №17/3-КС (вх. №01-07/18), в якому просив надати інформацію (копії) наявності ліцензій, дозволів на роботи з підвищеною небезпекою у підприємства ТОВ «КОМУНСЕРВІС»;
- №17/4-КС (вх. №01-07/19), в якому просив надати інформацію про вартість кВт для абонентів усіх категорій, які обслуговує ТОВ «КОМУНСЕРВІС» за період 2010-2022 рік;
- №17/5-КС (вх. №01-07/20), в якому просив надати інформацію про відсоткове співвідношення встановлених ел.лічильників (з урахуванням нічного тарифу та без урахування нічного тарифу) у абонентів, що обслуговуються ТОВ «КОМУНСЕРВІС»;
- №17/6-КС (вх. №01-07/21), в якому просив надати інформацію про кількість відключених абонентів ТОВ «КОМУНСЕРВІС» (копії актів) від електричної енергії в період дії воєнного стану з 24 лютого і до теперішнього часу.
Вказану інформацію позивач просив надіслати на електронну адресу: 309029@ukr.net, або повідомити за телефоном +380961911976, де та коли він зможе ознайомитись та/або зробити відповідні копії документів.
На запит за №17/1-КС (вх. №01-07/16) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/182 повідомило, що за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м «Совіньйон», вулиця Берегова, будинок №163, надаються послуги виключно відповідно індивідуальних договорів, які укладені зі споживачами.
На запит за №17/2-КС (вх. №01-07/17) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/183 повідомило, що за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м «Совіньйон», вулиця Коралова, будинок №1, надаються послуги виключно відповідно індивідуальних договорів, які укладені зі споживачами.
На запит за №17/3-КС (вх. №01-07/18) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/184 повідомило, що Товариство здійснює господарську діяльність на підставі Ліцензії №423/од-2020 від 26.06.2020 року, виданої Одеською обласною державною адміністрацією, з якою можна ознайомитись на нашому офіційному сайті за посиланням: http://sovinyon-kms.com.ua.
На запит за №17/4-КС (вх. №01-07/19) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/185 повідомило, що тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, затверджуються постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.02.2015 року №220, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.03.2015 року за №235/26680, з якою можна ознайомитись за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/naselennya/cini-ta-tarifi-na-elektroenergiyu-dlya-pobutovih-spozhivachiv-naselennya-v-ukrayini/tarifi-na-lektroenergiyu-z-01032017/tarifi-na-elektroenergiyu.
На запит за №17/5-КС (вх. №01-07/20) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/186 повідомило, що Товариство не здійснює діяльність у сфері статистичних досліджень.
На запит за №17/6-КС (вх. №01-07/21) ТОВ «КОМУНСЕРВІС» у листі від 16.11.2022 року №01-01/187 повідомило, що Товариство в період з 24 лютого та до теперішнього часу не здійснило жодних відключень абонентів від електричної енергії. Додатково повідомило, що відповідно Постанови Кабінету Міністрів України за №206 від 05.03.2022 року встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Відповіді на запити ТОВ «КОМУНСЕРВІС» направило позивачеві 16.11.2022 за вказаною у запитах електронною адресою: 309029@ukr.net.
Поряд з цим, у позові зазначається, що на запити про публічну інформацію відповідач не надав жодної відповіді, тому позивач вимушений звернутись до суду із цим адміністративним позовом за захистом прав та інтересів на доступ до публічної інформації.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.
Відповідно до статті 1 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 2 статті 5 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
За визначенням, наведеним у статті 19 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Також, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
У статті 20 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частинами 2, 3 статті 23 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, є публічною інформацією, відкритою інформацією та підлягає наданню, крім випадків, встановлених законом, за запитами фізичних та юридичних осіб.
Поряд з цим, запитувачу гарантовано право оскаржити до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, як відмову в задоволенні запиту на інформацію так і ненадання відповіді на запит на інформацію, надання недостовірної або неповної інформації чи несвоєчасне надання інформації.
В контексті наведеного, апеляційний суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зокрема, за визначенням, наведеним у частині 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Статтею 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (пункт 8).
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звертається із адміністративним позовом.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У частині 1 статті 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Повертаючись до обставин справи, оспорюваними у цій справі є порушення ТОВ «КОМУНСЕРВІС» вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», що виразились у не наданні на запити позивача від 11.11.2022 за №17/1-КС, №17/2-КС, №17/3-КС, №17/4-КС, №17/5-КС, №17/6-КС публічної інформації.
Наявні в матеріалах справи докази (звіти про надсилання електронних листів) свідчать, що 16.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» у листах №01-01/182, №01-01/183, №01-01/184, №01-01/185, №01-01/186, №01-01/187 надало на електронну адресу позивача (309029@ukr.net) відповіді на запити про публічну інформацію (від 11.11.2022 року за №17/1-КС, №17/2-КС, №17/3-КС, №17/4-КС, №17/5-КС, №17/6-КС).
Однак, із цим адміністративним позовом позивач звернувся 29.11.2024 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Під час судового розгляду справи, позивач зазначав про дотримання ним строку, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України. Посилався на ту обставину, що лише після прийняття Овідіопольським районним судом Одеської області ухвали від 27 листопада 2024 року у цивільній справі №509/6804/24 про відмову у відкритті провадження за аналогічним (первинним) позовом, позивач дізнався про підсудність даної справи адміністративному суду. Вирішуючи справу, суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, звернення за судовим захистом позивач реалізував 25.11.2024 року. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2024 року у цивільній справі №509/6804/24 відмовлено позивачеві у відкритті провадження за позовом про незаконність дій Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС», примушення Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» надати запитувану інформацію та накладення штрафу за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивачеві роз'яснено право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду.
Як вже зазначено вище, за судовим захистом позивач звернувся лише у листопаді 2024 року. Натомість, ні під час звернення із адміністративним позовом, ні під час судового розгляду справи позивач не обґрунтовував причини, які вплинули на порушення строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, після отримання 16.11.2022 року відповідей за запити про публічну інформацію.
На вказані обставини не звернув і суд першої інстанції, правової оцінки цим обставинам не надав.
Усуваючи допущені судом першої інстанції порушення вимог статей 123, 171 КАС України, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року встановлено ОСОБА_1 строк до 02.03.2026 року для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку.
На виконання вимог апеляційного суду, 27.02.2026 року позивач подав клопотання про визнання поважними причини пропуску строку та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування доводів та вимог клопотання зазначено, що з моменту не отримання повних відповідей на запити у листопаді 2022 року та не будучи фахівцем у галузі права, позивач вважав, що захист порушених прав на доступ до публічної інформації має відбуватись в порядку цивільного судочинства. Позивач зауважує на тому, що належність цього спору до цивільної юрисдикції підтверджується сталою судовою практикою (зокрема, у справах №509/222/13-ц, №509/2779/15-ц). Таким чином, лише після прийняття Овідіопольським районним судом Одеської області ухвали від 27 листопада 2024 року у цивільній справі №509/6804/24 про відмову у відкритті провадження за аналогічним (первинним) позовом, позивач дізнався про підсудність даної справи адміністративному суду.
Позивач просить враховувати, що пропуск строку звернення до адміністративного суду відбувся з поважних причин, внаслідок об'єктивної помилки у підсудності даного спору, натомість позивач діяв добросовісно, послідовно та без зволікань, керуючись відповідною судовою практикою та висновками суду. Поряд з цим, відмова у поновленні строку фактично позбавить позивача права на доступ до правосуддя, створить ситуацію, коли дотримання строків переважає право особи на судовий захист.
28.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» подало заперечення щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. Доводи відповідача (апелянта) обґрунтовано тим, що у спірному випадку пропуск строку звернення за судовим захистом відбувся безпосередньо внаслідок дій (поведінки) позивача, за відсутності фактичних перешкод або ж обставин, що об'єктивно вплинули чи могли вплинути на дотримання позивачем процесуального строку. Поряд з цим, посилання позивача на необізнаність у сфері права не можуть свідчити про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, адже такі не звільняють особу від обов'язку дотримуватись вимог законодавства, доведеного до населення у встановленому порядку.
Перевіривши доводи позивача, апеляційний суд зазначає, що такі доводи (про необізнаність про підсудність даного спору саме адміністративному суду) не можуть бути визнані обґрунтованими, адже Законом України «Про доступ до публічної інформації», яким позивач також керувався під час звернення до суду, чітко визначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилань позивача на судову практику стосовно належності цього спору до цивільної юрисдикції (зокрема, у судових рішеннях Овідіопольського районного суду Одеської області у справах №509/222/13-ц, №509/2779/15-ц), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Поряд з цим, у наведених позивачем судових справах не визначалась виключна правова позиція стосовно підсудності даної категорії справ.
Апеляційний суд має враховувати, що до переліку поважних причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення особою процесуальної дії у встановлений законом строк. Такі обставини підлягають підтвердженню особою, яка звертається до суду, відповідними доказами. Тобто, як вже зазначалось апеляційним судом вище, обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звертається із адміністративним позовом.
Апеляційний суд також враховує, що звернення за судовим захистом у спірних правовідносинах позивач первинно реалізував 25 листопада 2024 року. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2024 року у цивільній справі №509/6804/24 відмовлено позивачеві у відкритті провадження за позовом про незаконність дій Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС», примушення Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» надати запитувану інформацію та накладення штрафу за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивачеві роз'яснено право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду.
Натомість, ні під час звернення із адміністративним позовом, ні під час судового розгляду справи, у тому числі на вимогу апеляційного суду, позивач не обґрунтував причини, які вплинули на порушення строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, після отримання 16 листопада 2022 року відповідей за запити про публічну інформацію. Позивач не навів об'єктивно непереборні обставини, обставини, що не залежали від його волевиявлення, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Стосовно не обізнаності позивача у галузі права, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що в силу положень статей 57, 68 Конституції України опублікування нормативно-правового акту є юридичною підставою презумпції знання законодавства. Суть цієї презумпції полягає в тому, що ніхто не може посилатись на незнання закону, якщо він був опублікований у встановленому законом порядку.
Одночасно пропущений позивачем строк є значним та неспівмірним із процесуальним строком, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду.
Доводи позивача про те, що відмова у поновленні процесуального строку фактично позбавить позивача права на доступ до правосуддя, створить ситуацію, коли дотримання строків переважає право особи на судовий захист, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже відповідно до положень статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. Також, Законом України «Про доступ до публічної інформації» врегульований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Підсумовуючи слід визнати, що звернення із цим адміністративним позовом відбулось із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України. Натомість, позивачем не доведено поважність причин пропуску цього строку, наявність об'єктивних і непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення, та дійсно завдали перешкод чи труднощів у своєчасному зверненні до суду.
Встановлені апеляційним судом обставини, наведені доводи учасників, зумовлюють підстави для висновків про необхідність залишення позову без розгляду відповідно до положень статей 123, 240 КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів відповідно до статті 319 КАС України доходить висновку про скасування судового рішення та залишення позову без розгляду.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 3 ч. 1 ст. 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНСЕРВІС» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв