13 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3706/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву про роз?яснення рішення суду в адміністративній справі
за позовом першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (пров. С. Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах Держави
до Піщанобрідської сільської ради Кіровоградської області (вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037, ЄДРПОУ 04365810))
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Піщанобрідської сільської рад Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади;
- зобов'язати Піщанобрідську сільську раду Новоукраїнського район Кіровоградської області відповідно до вимог чинного законодавств України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка і Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади.
Рішенням від 11 листопада 2025 року по справі № 340/3706/25 позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Піщанобрідської сільської рад Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади та зобов'язано Піщанобрідську сільську раду Новоукраїнського район Кіровоградської області відповідно до вимог чинного законодавств України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка і Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади.
02 березня 2026 року на адресу суду від державного виконавця надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій він просить роз'яснити рішення суду по справі №340/3706/25 від 11.11.2025 зазначивши, що собою передбачає забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого перерозподілу справ заява передана для розгляду судді Кравчук О.В.
Відповідно до частин 1, 3 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву державного виконавця про роз'яснення судового рішення суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України. Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 у справі №21-6440іп15, від 12.07.2017 у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.
З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
(1) заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні Європейського Суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) "BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)" (заява №49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Проаналізувавши заяву державного виконавця про роз'яснення судового рішення в частині того, «що собою передбачає забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель- це початкова стадія чи кінцевий результат», суд доходить висновку, що наведені аргументи не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3706/25, а труднощі заявника у тлумаченні резолютивної частини рішення зникнуть при повторенні правил вжиття в українській мові дієслів доконаного і недоконаного виду.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3706/25 є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; така не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Отже, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили і є зрозумілим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його роз'яснення, виходячи з того, що заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 254, 255, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви державного виконавця про роз'яснення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3706/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК