№ провадження 11-кп/4809/173/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 392/1/26 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ч. 2 ст. 393 КПК України
03.03.2026 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвокатки ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 , ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.01.2026, якою у межах кримінального провадження стосовно обвинуваченого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, безробітного, не одруженого, із неповнолітньою дитиною на утриманні, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаює по АДРЕСА_2 , відповідно до положень ст. 89 КК України не судимого,
продовжено тримання під вартою на 60 днів - до 09.03.2026, без визначення застави -
У провадженні Маловисківського районного суду Кіровоградської області перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України /ЄУН 392/1/26/.
У межах даного кримінального провадження, за клопотанням прокурора, в порядку ст. 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки судове слідство тільки но починається.
Обвинуваченням встановлено, що 10.10.2025 ОСОБА_8 перебував в квартирі за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_9 по АДРЕСА_3 , де також перебував ОСОБА_10 , всі разом вони вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин трапилася сварка, в ході якої у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , умисно, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді настання смерті людини і бажаючи їх настання, наніс один удар предметом, схожим на ніж, в область шиї ОСОБА_10 , від якого останній впав на підлогу.
Після чого, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті людині, скориставшись тим, що ОСОБА_10 лежить на підлозі та не чинить опору, наніс останньому множинні колото-різані удари предметом, схожим на ніж, в область тулуба, шиї та нижніх кінцівок. У подальшому, ОСОБА_8 , вважаючи, що вчинив усі дії для досягнення злочинного результату у вигляді смерті ОСОБА_10 , перетягнув останнього до коридору та продовжив вживання алкогольних напоїв, однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як сусід ОСОБА_11 , почувши звуки сварки, прийшов на місце події та викликав швидку медичну допомогу, у подальшому ОСОБА_10 було госпіталізовано до КНП «Маловисківська лікарня», де йому була надана медична допомога.
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, зокрема, як можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та/або свідків.
Враховано судом тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особливо тяжкого, що карається позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, особу обвинуваченого, без міцних соціальних зв'язків.
Із судовим рішенням судді не погоджується обвинувачений ОСОБА_8 , і оскаржує його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення йому вручено із порушеннями положень кримінального процесуального закону, підозра ґрунтується лише на показаннях потерпілого та свідків, його ж показання, згідно із положеннями ст. 63 Конституції України, - відсутні. Всі обставини у справі - не з'ясовані.
Потерпілий не пам'ятає, що відбувалось, як і свідки, всі перебували у стані тяжкого алкогольного сп'яніння. В будинку перебувала також і ОСОБА_12 , яка була вся у крові, також у стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджується із кваліфікацією його дій, а також оспорює наявність всіх ознак інкримінованого йому злочину.
Вважає, що досудове розслідування проведене неповно. Судове засідання проведено за його відсутності.
Ухвала суду першої інстанції про продовження строку тримання його під вартою - необґрунтована, ризики - не доведені.
Всі документи, докази та матеріали вже зібрані; наміру переховуватися він не має; він має міцні соціальні зв'язки, у нього є матір похилого віку, дружина і малолітній син, проживає він за постійною адресою.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку захисту на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого щодо скасування ухвали суду першої інстанції, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши виділені матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегією суддів зауважується про наступне.
Як убачається з матеріалів, в провадженні місцевого суду перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Вказаних вимог кримінального процесуального закону місцевий суд дотримався.
Суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Слід зважати, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
У даному кримінальному провадженні розпочате судове слідство.
При цьому слід враховувати, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, зокрема, замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, що карається позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином.
Внаслідок вчинення злочину спричинено шкоду здоров'ю потерпілого.
Крім того, ОСОБА_8 неодружений (документи про шлюб не надані, у матеріалах клопотання - відсутні), без утриманців (обвинувачений є батьком, сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але який наразі є повнолітнім), безробітний (немає даних про місце роботи, заробітку або сталого доходу до існування).
Обвинувачений має місце проживання, не має судимостей з огляду на положення ст. 89 КК України, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак, вказані обставини не стали стримуючим фактором для обвинуваченого, якому інкриміноване вчинення особливо тяжкого злочину.
Відтак, беручи до уваги наведене, а також і з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання, що може загрожувати ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим (тривалий строк позбавлення волі без пільгових інститутів призначення покарання), про що обізнаний обвинувачений, наявні об'єктивні підстави вважати про наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду (в тому числі на тимчасово непідконтрольних територіях держави).
Зважаючи на наведене вище, цілком підтвердженим є ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на потерпілих та/або свідків з метою можливої зміни ними своїх показань або процесуальної позиції шляхом залякування їх, погроз, тиску, перешкоджання ним кримінальному провадженню у такий чи інший спосіб. Крім того, зауважується, що потерпілий та свідки безпосередньо судом ще не допитані, оскільки стадія судового слідства тільки розпочата.
Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Отже, колегія суддів погоджується, що при вирішенні питання продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 тримання під вартою, судом належно аналізовано й взято до уваги всі обставини і можливі ризики, і більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, також запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З приводу доводів обвинуваченого на те, що підозра його є необґрунтованою - вказане не підлягає оцінці колегією суддів на даній стадії кримінального провадження; обґрунтованість підозри оцінюється слідчим суддею під час досудового розслідування, до пред'явлення обвинувачення особі та до направлення обвинувального акту до суду для судового розгляду.
Щодо кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, наявності належних доказів, повноти досудового розслідування, з'ясування обставин у справі, - вказане підлягатиме з'ясуванню під час проведення судового слідства судом першої інстанції.
На даній стадії судового слідства всі докази у справі та обставини досліджує та аналізує суд першої інстанції, яким він надасть оцінки при ухваленні судового рішення, яким завершуватиметься судове слідство.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.01.2026 про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 строку тримання під вартою на 60 днів, а саме до 09.03.2026, без визначення застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4