Справа № 346/658/26
Провадження № 11-сс/4808/108/26
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
12 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю:
секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 (конференція),
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 за ч. 5 ст.407 КК України на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 16.02.2026
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
1.1. Клопотання слідчого задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.04.2026.
Визначено заставу у розмірі 266 240 грн.
1.2. Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором доведено що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний вже раніше вчинив злочин, передбачений ст. 408 КК України, та був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, однак на шлях виправлення не став.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Підозрюваний вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою в частині визначення розміру застави.
2.2. Суд першої інстанції визначив максимальний розмір застави, зовсім не врахувавши при цьому майновий стан підозрюваного.
2.3. Розмір застави має визначатися з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного і не може бути для нього завідомо непомірним.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою визначити розмір застави у вигляді шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
3.1. Захисник ОСОБА_9 підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити. Подала письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 , згідно з якою командування військової частини надає згоду на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_8 .
3.2. Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.
3.3. Прокурор заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
4. Мотиви апеляційного суду.
4.1. Нормою ч. 1 ст. 194 КПК України (КПК) на суд покладено обов'язок установити: 1) обґрунтованість підозри (ст. 177 КПК); 2) наявність ризиків (ст. 177 КПК); 3) можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів (ч.1. ст. 183 КПК).
4.2. Щодо обґрунтованості підозри.
У матеріалах кримінального провадження є документарні дані, які пов'язують ОСОБА_8 з подією злочину а саме: повідомлення про кримінальне правопорушення від 25.01.2025; акт службового розслідування від 11.02.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2024 року; копія ухвали від 04.11.2024 року; рапорт начальника адміністративної групи штабу військової частини; копія службової характеристики на ОСОБА_8 ; копія військового квитка підозрюваного; доповідь по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 ; копя наказу командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування.
4.3. Щодо наявності ризиків (ст. 177 КПК України).
Слідчим суддею вірно встановлено та належним чином мотивовано наявність ризиків у цьому кримінальному провадженні. Зважаючи на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби (від п'яти до десяти років позбавлення волі), обґрунтованим є ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, специфіка кримінального правопорушення свідчить про наявність ризику вчинення іншого правопорушення або продовження правопорушення, у якому він підозрюється.
4.4. Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, апеляційний суд враховує характер та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого діяння, яке вчинене в умовах дії правового режиму воєнного стану. На переконання апеляційного суду, застосування до ОСОБА_8 запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки або домашнього арешту наразі не здатне забезпечити його належну процесуальну поведінку та нівелювати встановлені ризики.
Відтак, висновок слідчого судді про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним і обґрунтованим.
4.5. Щодо визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків. Розмір застави повинен гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в частині необхідності зменшення розміру застави, апеляційний суд враховує нові обставини, які були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Зокрема, захисником ОСОБА_9 долучено до матеріалів провадження письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 . Зі змісту даного документа вбачається, що командування військової частини надає офіційну письмову згоду на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_8 на посаді номера обслуги мінометного розрахунку. Крім того, сам підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердив свій стійкий намір та бажання продовжити військову службу для захисту Батьківщини.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, а також виняткову обставину - наявність письмової згоди військової частини прийняти його на посаду для виконання бойових завдань та реальне бажання підозрюваного повернутися до лав Збройних Сил України (з урахуванням положень ч. 5 ст. 401 КК України), апеляційний суд прийшов до висновку, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного.
З метою забезпечення дієвості кримінального провадження та дотримання прав підозрюваного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді в частині визначеного розміру застави змінити, зменшивши її розмір до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн. Саме такий розмір застави, на переконання колегії суддів, є помірним для ОСОБА_8 , не буде становити надмірного тягаря, однак буде достатнім стримуючим фактором для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 16.02.2026 про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без зміни.
Зменшити розмір застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133 120 грн.
Ухвала не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5