Справа № 761/4981/26
Провадження № 1-кс/761/4338/2026
13 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрвоаного та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 06.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22026000000000138,
установив:
13.02.2026 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 13331/26) про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 06.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22026000000000138.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор ОСОБА_3 зазначила про таке.
Слідчими 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000138, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості, на думку прокурора, задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. На думку прокурора, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.
При цьому, на думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , а також враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України.
Зважаючи на те, що закінчити досудове розслідування не видається можливим, у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, прокурор звернулася до суду з цим клопотанням.
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 13.02.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) клопотання підтримала, зазначивши, що за наявності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування, просила задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування менш суворого запобіжного заходу, на цей час, вважає не можливим, оскільки такий не зможе забезпечити належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Захисник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечував проти клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) підтримав думку свого захисника та заперечував проти клопотання слідчого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження № 22026000000000138, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
22.12.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/53047/25 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.02.2026.
12.02.2026 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас слідчому судді під час вирішення вказаного питання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчому судді, доказів, які пов'язують підозрюваного ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, достатньо аби виправдати подальше розслідування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сукупність наданих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду підтверджується перш за все тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У той же час, не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України, починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію Російської Федерації.
Слідчий суддя також враховує, що в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території, у зв'язку з чим ОСОБА_5 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Твердження прокурора та посилання слідчого у клопотанні про ймовірне існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення не є безпідставними, з огляду на мету та спосіб, вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу або в майбутньому.
Водночас слідчий суддя вважає про відсутність ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає про необхідність продовження на цій стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання слідчого судді, таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
При цьому, продовжуючи зазначений запобіжний захід, слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Менш суворий запобіжний захід на цій стадії кримінального провадження може негативно відобразитися на руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи встановлені ризики, а також враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, обсяг повідомленої підозри, спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, їх високий ступінь небезпеки, стадію кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що наразі відсутні підстави для визначення розміру застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 13.04.2026.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 квітня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1