Номер провадження 2/754/1423/26
Справа №754/12227/25
Іменем України
16 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Панченко О.М.,
секретаря судових засідань- Сарнавського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 104008715 від 27.04.2021 у розмірі 22 360,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 104008715, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5 200,00 грн. 19.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача.
Сума заборгованості відповідача становить 22 360,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 200,00 грн., заборгованість за відсотками - 17 160,00 грн., заборгованість за штрафом - 0,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 р. справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 05.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
08.09.2025 через "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 - адвоката Тисячник Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено наступне. Зазначає, що Позивачем не доведено набуття права вимоги саме до Відповідача, а не якихось сторонніх осіб, оскільки з наданих ним витягів і не повних копій документів не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним ним договором. Заявка на кредит не підписана Відповідачем. Долучена до позову Анкета-заява на кредит № 104008715 не містить власноручного чи електронного підпису Відповідача, а є лише роздруківкою із заповненими даними. Відповідач категорично заперечує проти укладення вказаного кредитного договору. Позивач не надав належних та беззаперечних доказів фактичного перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача. Надане платіжне доручення № 104008715 від 27.04.2021 р. складене самим первісним кредитором ТОВ «Мілоан», яке не є банківською установою і не має права формувати такі документи. Цей документ не містить відміток банку про виконання і не може вважатися первинним фінансовим документом, що підтверджує переказ коштів. Позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила надання фінансових послуг відповідач та ознайомився і погодився з ними. Строк нарахування відсотків перевищено. Згідно з п. 1.3 та 1.4 Договору, кредит надано строком на 30 днів (з 27.04.2021 до 27.05.2021). Однак, з розрахунку Позивача вбачається, що відсотки нараховувались значно довший період (з 27.04.2021 по 26.07.2021). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/15-ц), після спливу строку кредитування кредитор втрачає право нараховувати проценти, передбачені договором. Сума нарахованих процентів не відповідає умовам договору. Згідно з п. 1.5 Договору та Графіком платежів, загальні витрати за кредитом (проценти та комісія) складають 6760,00 грн. Проте, Позивач просить стягнути 22360,00 грн, що є в рази більше та не обґрунтовано жодними належними доказами. Позивач, як належний кредитор (у разі доведення цього факту), зобов'язаний надати суду повну та розгорнуту виписку по рахунку за весь період, що підтверджувала б усі транзакції, включаючи надходження від Відповідача. Відсутність врахування здійснених оплат вкотре підтверджує, що наданий розрахунок є довільним та не може вважатися належним доказом розміру заборгованості. Вважають, що Позивачем не обґрунтовано підстав для задоволення позову належними та допустимими доказами, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
15.09.2025 року через "Електронний суд" від представника позивача - Усенка М.І. надійшло до суду клопотання про витребування доказів, а також відповідь на відзив в якій наголошує на наступному. Щодо відступлення права вимоги, то ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал»» була відправлена Відповідачу письмова Претензія (копія у матеріалах справи) у якій також було зазначено про заміну кредитора у зобов'язанні. Отже Відповідач був повідомлений про заміну кредитора та був обізнаний про свою заборгованість. Щодо укладення кредитного договору, то Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія міститься в матеріалах справи). Позичальником було здійснено пролонгацію на стандартних (базових) умовах, оскільки таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування. Така пролонгація може бути здійснена не більше ніж на 60 днів. Після 27.05.2021 року позичальник продовжив користуватись кредитним коштами, що означало здійснення пролонгації на стандартних (базових) умовах. Позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 просили задовольнити.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22.10.2025 року витребувано по справі докази.
09.12.2026 від АТ "Універсал Банк" надійшла відповідь про ініційовану перевірку в ході якої не вдалось ідентифікувати власника картки, та прохання уточнити дані.
10.12.2025 року на адресу АТ "Універсал Банк" надіслано уточнену інформацію щодо витребування доказів.
23.02.2026 повторно надійшла відповідь про неможливість надання інформації.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через "Електронний суд" подав клопотання в якому просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та її представаник у судове засідання не з'явилися, подали до суду відзив на позовну заяву в якому просили у задовленні вимог відмовити повністю.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 104008715.
Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора UI3652.
Відповідно до умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5200,00 гривень; строк кредиту 30 днів; дата надання кредиту - 27.04.2021; кінцева дата погашення кредиту 27.05.2021; денна процентна ставка складає 1,00% та застосовується у межах строку кредитування; кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 5200,00 грн. на картку № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням №27123955 від 27.04.2021.
В той же час витребуваної інформації з АТ "Універсал Банк" по наданим Позивачем запиту надано повторно так і не було у зв'язку з неможливість ідентифікації.
19.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача.
Сума заборгованості відповідача становить 22 360,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 200,00 грн., заборгованість за відсотками - 17 160,00 грн., заборгованість за штрафом - 0,00 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом.
Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Судом встановлено, що у Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає своє прізвище як " ОСОБА_3 " (колишнє ОСОБА_4 ), що зазначено зокрема і у ордері представника відповідача - адвоката Тисячник Р.Р.).
Представник позивача у відповіді на відзив зазначає реквізити Відповідачки, в одному випадку як " ОСОБА_1 ", в іншому як " ОСОБА_1 ".
Таким чином, суд не може однозначно ідентифікувати до кого Позивач звертається з даним позовом, оскільки просить стягнути заборгованість у позовній заяві із ОСОБА_1 , у відповіді на відзив із ОСОБА_1 за кредитним договором.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не може виступати належним відповідачем у даному спорі.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.М. Панченко