Справа №752/8837/25
Провадження №2/752/5698/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кокошка О.Б.,
за участю секретаря Потапенко Д.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-гарант»), ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтований тим, що 02 серпня 2024 року об 18 год 30 хв на вулиці Академіка Заболотного у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень з майновими збитками.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року у справі № 752/26496/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ СК «Альфа-гарант», франшиза за полісом становить - 1 600,00 грн.
17 грудня 2024 року ТДВ СК «Альфа-гарант» здійснило страхове відшкодування та перерахувало позивачу майнову шкоду у розмірі 24 111,77 грн, проте виплачена сума страхового відшкодування є заниженою та нічим не підтвердженою, звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу не наданий позивачу.
Отже, страховик і потерпілий не досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 16 серпня 2024 року № 865/08-24 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 107 340,35 грн, а вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 60 903,29 грн.
Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який був врахований при розрахунку вартості запасних частин та становить 57 091,29 грн.
Враховуючи, що ТДВ СК «Альфа-гарант» здійснила страхове відшкодування та перерахувала позивачу кошти в сумі 24 111,77 грн, а франшиза за полісом становить 1 600,00 грн, то невідшкодована сума страхового відшкодування становить 31 379,52 грн (57 091,29 грн - 24 111,77 грн - 1 600,00 грн).
Крім того, відповідно до статті 549 ЦК України, позивач має право на стягнення неустойки у зв'язку з порушенням боржником зобов'язання у розмірі 2 964,13 грн.
Виходячи з викладеного, станом на 14 квітня 2025 року, ТДВ СК «Альфа-гарант» повинна сплатити позивачу 34 343,65 грн (2 964,13 грн (пеня) + 31 379,52 грн (невідшкодована сума страхового відшкодування).
Також позивачем понесені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження з метою встановлення вартості матеріальних збитків унаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, а саме 4 000,00 грн, що підтверджується квитанцією.
Крім того, винуватець ДТП - ОСОБА_2 , виходячи з положень пункту 12.1. статті 12 та статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повинен сплатити позивачу, як потерпілій особі, майнову шкоду за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 48 037,06 грн (107 340,35 грн - 60 903,29 грн = 46 437,06 грн + 1 600,00 грн).
Крім майновий збитків, неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу завдано моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
У зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач зазнав душевних страждань, не міг користуватися своїм автомобілем, у зв'язку з чим змінився його нормальний спосіб життя. До сьогодні його автомобіль не відремонтований за відсутності коштів, що призводить до постійних переживань.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ТДВ СК «Альфа-гарант» на свою користь 31 379,52 грн майнової шкоди, пеню у розмірі 2 964,13 грн та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 4 000,00 грн. Крім того, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 48 037,06 грн майнової шкоди, 10 000,00 грн - моральної шкоди. Також стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року об 18 год 30 хв ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на вулиці Академіка Заболотного у місті Києві, при перестроюванні, здійснив перетин дорожньої розмітки (пункт 1.16.2. Правил дорожнього руху України), не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив пункти 10.1. та 13.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень з майновими збитками.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року у справі № 752/26496/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ СК «Альфа-гарант», франшиза за полісом становить - 1 600,00 грн.
19 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «Альфа-гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.
17 грудня 2024 року ТДВ СК «Альфа-гарант» здійснило страхове відшкодування та перерахувало позивачу майнову шкоду у розмірі 24 111,77 грн.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 та ТДВ СК «Альфа-гарант» досудові вимоги (претензії).
19 березня 2025 року ТДВ СК «Альфа-гарант» у відповідь на досудову вимогу (претензію) повідомило позивачу про те, що для прийняття рішення про доплату останньому необхідно надати Акт виконаних робіт, чеки (квитанції), що підтверджують сплату за відновлювальний ремонт транспортного засобу та надати для огляду уповноваженому представнику ТДВ СК «Альфа-гарант» відремонтований транспортний засіб.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 16 серпня 2024 року № 865/08-24, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 107 340,35 грн, значення фізичного зносу - 0,67, а вартість майнового збитку завданого власнику автомобілю «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, становить 60 903,29 грн, розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого колісного транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, становить 57 091,29 грн.
Зауважень та заперечень щодо порушення Методики визначення шкоди у Звіті про оцінку вартості майнового збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 16 серпня 2024 року № 865/08-24, складеного ФОП ОСОБА_3 , від ТДВ СК «Альфа-гарант» не надходило, розрахунок не спростовувався, Звіт, на підставі якого ТДВ СК «Альфа-гарант» сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частиною третьою статті 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-ІV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з пунктом 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики товарознавчої експертизи та колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу (КТЗ) чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить - 60 903,29 грн, вартість відновлювального ремонту - 107 340,45 грн, розмір витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість - 57 091,29 грн.
Отже, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.
Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати, за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку ж, коли відновлювальний ремонт автомобіля не здійснено податкові зобов'язання зі сплати ПДВ у страховика не виникають.
Позивач просить стягнути з ТДВ СК «Альфа-гарант» 31 379,52 грн, визначивши цю суму як різницю між розміром витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість та виплаченим страховим відшкодуванням за вирахуванням франшизи (57 091,29 - 24 111,77 - 1 600,00).
Заявлена до стягнення сума перебуває в межах ліміту відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, у межах страхового покриття саме страховик є зобов'язаною особою перед потерпілим, тоді як безпосередній завдавач шкоди несе обов'язок відшкодування лише у частині, що перевищує розмір страхової виплати та виходить за межі страхового ліміту.
Визначаючи розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті позивачу страховиком, суд бере до уваги наданий позивачем Звіт про оцінку вартості майнового збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , від 16 серпня 2024 року № 865/08-24, дата оцінки - 02 серпня 2024 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , який особисто оглянув автомобіль та зробив фотофіксацію пошкоджень за допомогою цифрового фотоапарату, оскільки страховиком не доведено виконання вимог пункту 34.2. статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і проведення огляду транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , у встановлені законом строки, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
ТДВ СК «Альфа-гарант» належних доказів на спростування визначеного майнового збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у наданому позивачем звіті оцінки вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , також суду не надало.
Відповідного клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою спростування цієї суми збитку відповідачами також не заявлено.
Із огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають задоволенню шляхом стягнення з ТДВ СК «Альфа-гарант» на користь позивача суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 379,52 грн.
Згідно із статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до пункту 36.5. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Надаючи оцінку наданому позивачем розрахунку заборгованості, встановлено, що 15 вересня 2024 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-гарант» із необхідними документами про виплату страхового відшкодування. Враховуючи положення пункту 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого граничний строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплати складає 90 днів, тож взявши до уваги визначені позивачем вимоги до страховика, починаючи з 91 дня після звернення з необхідними документами про виплату страхового відшкодування у страховика виникло прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд погоджується з розрахунком періоду, наданим позивачем для обрахунку часу прострочення зобов'язання, а саме, починаючи із 16 грудня 2024 року і до 13 квітня 2025 року.
Тому ТДВ СК «Альфа-гарант» прострочивши виконання грошового зобов'язання (здійснення виплати страховою відшкодування у повному обсязі з порушенням строку передбаченого Законом) має сплатити на користь ОСОБА_1 неустойку за період із 16 грудня 2024 року і до 13 квітня 2025 року у розмірі 2 964,13 грн.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17 Верховний Суд вказав на те, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 490/898/16.
Відповідно до статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу).
Згідно із статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Відповідно до пункту 36.6. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням: 48 037,06 грн (107 340,35 грн - 60 903,29 грн = 46 437,06 грн + 1 600,00 грн).
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 10 000,00 грн.
Вирішуючи спір у частині стягнення моральної шкоди суд приходить до наступних висновків.
Згідно із частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частині та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1000,00 грн моральної шкоди.
ОСОБА_1 сплачено за проведення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 15 серпня 2024 року № М8Р8-АН61-5ХКК-6Е1С.
Таким чином, сплачені позивачем кошти в сумі 4000,00 грн за проведення оцінки вартості майнового збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , підлягають стягненню з ТДВ СК «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тобто по 605,60 грн з кожного.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 31379 (тридцять одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн 52 коп., пеню у розмірі 2964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн 13 коп. та витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 48037 (сорок вісім тисяч тридцять сім) грн 06 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 32382598.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено 03.11.2025.
Суддя О. Б. Кокошко