Номер провадження: 33/813/400/26
Номер справи місцевого суду: 522/25603/25
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Кострицький В. В.
13.03.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500737 від 01.11.2025 року встановлено, що 01.11.2025 року о 22.00 год. ОСОБА_1 керував електросамокатом Jet в м. Одеса по вул. Канатна №47 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законному порядку у спеціалізованому медичному закладі та підтверджується висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР №002471 від 01.11.2025 року. Подія зафіксована на портативний відеореєстратор №474527; №471818. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Коць Є.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що суд першої інстанції помилково встановив, що електросамокат Jet є транспортним засобом.
Вважали, що суд першої інстанції не надав жодних мотивів незастосування ППВСУ №14 від 23.12.2005, яким визначено перелік до яких електросамокат Jet не є транспортним засобом.
Зазначали, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам сторони захисту, щодо того, що у зв'язку з тим, що електросамокат Jet не є механічним транспортним засобом, то і у ОСОБА_1 відсутні обов'язки і права як водія механічного транспортного засобу.
Вважали, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 р. у справі №127/5920/22 є помилковим, оскільки вказана правова позиція стосується оцінки електросамоката як джерела підвищеної небезпеки, а не визначення його як механічного транспортного засобу чи суб'єкта адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Незважаючи на вищевикладене вважали, що суд дійшов висновку, ґрунтуючись на припущеннях, що прямо заборонено ст. 62 Конституцією України.
Посилались на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2025 року у справі №344/5213/25, якою встановлено, що транспортні механічні засоби повинні мати потужність електродвигуну від 3 кВТ.
Явка в судове засідання
Сторона захисту була повідомлена про час, дату та місце судового засідання належним чином, в судове засідання з'явився ОСОБА_1 та в режимі відеоконференції адвокат Коць Є.П..
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь адвоката та пояснення ОСОБА_1 перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, надавши належної оцінки клопотанням заявленим під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОМЦПЗ» ООР № 002471 від 01.11.2025 року вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
У постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , є таким, який потрібно відносить до транспортних засобів.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 500737
-висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР від 01.11.2025 № 002471 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
-відеозаписом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №500737 від 01.11.2025 року встановлено, що 01.11.2025 року о 22.00 год. ОСОБА_1 керував електросамокатом Jet в м. Одеса по вул. Канатна №47 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законному порядку у спеціалізованому медичному закладі та підтверджується висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР №002471 від 01.11.2025 року. Подія зафіксована на портативний відеореєстратор №474527; №471818. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОМЦПЗ» ООР № 002471 від 01.11.2025 року вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння.
Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено за не виконання вимог ПДР України під час керування електричним самокатом, під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, роз'яснено, що у разі відмови на вимогу поліцейського такого огляду буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснено права та обов'язки останньому. Надалі ОСОБА_1 пройшовши тест драгер на місці встановив наявність в нього стану алкогольного сп'яніння, так як результат тесту Драгер становив 1,46 проміле алкоголю на повітрі, не погодившись з результатом тесту газоаналізатора Драгер, поліцейськими останньому було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, на що поліцейськими було забезпечено ОСОБА_1 спробу надати вказаний біоматеріал, після чого ОСОБА_1 без жодних заперечень проставив підпис у висновку лікаря, яким зафіксовано стан алкогольного сп'яніння. Надалі поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення , та в графі пояснення зазначно відмовився від пояснень.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково встановив, що електросамокат Jet є транспортним засобом, апеляційний суд вважає не слушними з огляду на наступне.
Відповідно до положення Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року чітко передбачено, що електросамокат яким керував ОСОБА_1 - є транспортним засобом.
Що узгоджується із правовою позицією у постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав жодних мотивів незастосування ППВСУ №14 від 23.12.2005, яким визначено перелік до яких електросамокат Jet не є транспортним засобом, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належної оцінки всім запереченням, у зв'язку з тим, що на даний час діє Закон України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року та судом першої інстанції застовоано практику Верховного Суду, відповідно до якої встановлено, що для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Зазначали, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам сторони захисту, щодо того, що у зв'язку з тим, що електросамокат Jet не є механічним транспортним засобом, то і у ОСОБА_1 відсутні обов'язки і права як водія механічного транспортного засобу, апеляційний суд зазначає, що є доводом аналогічним вищевказаним, які апеляційний суд вважає не слушними, у зв'язку із чинністю законодавства, яким врегулювано, що за керування вищевказаного електросамокату в стані сп'яніння передбачена відповідальність за інкримановане ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 р. у справі №127/5920/22 є помилковим, апеляційний суд вважає такі доводи, що не заслуговують на задоволення, а їх трактування викладено у суперечливому напрямку з метою ухилення від відповідальності Апеляційний суд наголошує, що застосування такої правової позиції є релевантною по відношенню до обставин встановлених у даній справі .
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд дійшов висновку, ґрунтуючись на припущеннях, що прямо заборонено ст. 62 Конституцією України, апеляційний суд вважає їх необгрунтованими належними контр доказами, так як з встановлених за матеріалами доказів вбачається повноту та об'єктивність встановлених судом першої інстанції наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Посилання на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2025 року у справі №344/5213/25, якою встановлено, що транспортні механічні засоби повинні мати потужність електродвигуну від 3 кВТ, апеляційний суд вважає такою що не потребує обов'язкового застосування, натомість посилання судом на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 р. у справі №127/5920/22 є вірним та таким, що підлягає застосуванню у даній справі, тобто такі доводи є помилковими та не приймаються апеляційним судом.
Апеляційний суд також зауважує, що доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до незгоди з законною позицією, яка регулює перелік транспортних засобів за керування яких настає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, але ж стороною захисту жодних клопотань про проведення судових експертиз, витребування доказів не заявлялось, а тому такі доводи є необґрунтованими належним чином.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Отже, суд першої інстанції в цій частині прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2025- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький