Справа № 276/399/26
Провадження по справі 1-кс/276/90/26
12 березня 2026 року селище Хорошів
Слідчий суддя Хорошівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, погоджене начальником Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеного 27.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідування з № 12026060680000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України,
Старший слідчий СВ ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 , за погодженням начальника Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеного 27.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідування з № 12026060680000033 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Просив накласти арешт із забороною відчуження на майно, належне на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 1821155700:01:001:0770 площею 0,063 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3104315618211); частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1825882618211); розглянути дане клопотання без участі підозрюваної ОСОБА_5 , її захисників та представників.
В обгрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділенням відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області розслідується кримінальне провадження №12026060680000033 від 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
У ході досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, а саме, що вона, перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в порушення умов, визначених в п. 2.2., 6.1.3., 6.2.1. Договору від 06.11.2025 №298, не перевіривши якість вугілля кам'яного марки ДГ (13-100) в загальній кількості 74,85 тон за кошти ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» - Постачальника, вибірково в незалежній сертифікованій лабораторії, з метою перевірки на відхилення якісних показників, для подальшої відмови від приймання товару, не вказавши жодних недоліків до вугілля кам'яного у відповідному акті невідповідностей, не заявивши жодні претензії по якості даного вугілля кам'яного в письмовій формі на протязі десяти робочих днів після його поставки, здійснила приймання вугілля кам'яного марки ДГ (13-100) на виконання умов договору від 06.11.2025 № 298 та додаткової угоди № 1 від 17.11.2025 до договору, яке не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 та жодній марці вугілля кам'яного. У свою чергу, через неналежне виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_5 , через несумлінне ставлення до них, нанесено пряму матеріальну шкоду (безповоротно втрачено активи) у вигляді грошових коштів в сумі 529 407,81 грн. без ПДВ, належних Новоборівській селищній раді, розпорядником яких був відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, шляхом їх перерахування, згідно платіжних інструкцій №3943 від 13.11.2025, №3960 від 18.11.2025 та №3961 від 18.11.2025, на банківський рахунок ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» НОМЕР_1 за поставлене вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) в загальній кількості 74,85 тон, яке не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 та жодній марці вугілля кам'яного, що в свою чергу призвело до невиконання умов договору від 06.11.2025 № 298 та додаткової угоди № 1 від 17.11.2025 до договору від 06.11.2025 № 298.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, Новоборівській селищній раді завдано збитку на суму 529 407,81 грн., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками, тобто вчинила службову недбалість.
Надалі, 06.03.2026 процесуальним прокурором у кримінальному провадженні з метою стягнення завданих збитків в сумі 529 407,81 грн, з ОСОБА_5 , в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради пред'явлено позовну заяву в порядку ст. 128 КПК України.
З метою забезпечення відшкодування збитків, слідчим подано клопотання про накладення арешту на належне на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 майно, а саме на: земельну ділянку та частину квартири.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, зазначених у клопотанні.
На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив здійснювати розгляд поданого клопотання без виклику підозрюваної та її захисників, оскільки це може призвести до вчинення дій, пов'язаних із відчуженням вказаного майна, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що за рахунок нього може бути забезпечене відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного;
2) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;
3) чи можливо накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
4) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких слідчий (прокурор) звертається із відповідним клопотанням;
5) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
Щодо набуття статусу підозрюваного та наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Встановлено, що слідчим відділенням ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області розслідується кримінальне провадження №12026060680000033 від 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
27.02.2026 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, про що свідчить відповідна розписка ОСОБА_5 .
Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа, можливо, вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (рішення «N.C. проти Італії» від 11 січня 2001, §45).
Відповідно до матеріалів клопотання, 24.10.2025 фахівцем з публічних закупівель відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_6 , за письмовою вказівкою начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_5 , в особі замовника - цього відділу, в системі державних закупівель - Prozorro.gov.ua, розміщено оголошення про проведення процедури (відкриті торги) UA-2025-10-01-006845-a щодо закупівлі вугілля кам'яного марки ДГ (13-100), вугілля бурого марки Б, напівбрикети торф'яні (код ДК 021:2015-09110000-3-Тверде паливо).
За змістом вищенаведеного оголошення, замовником запропоновано закупівлю вугілля кам'яного марки ДГ (13-100) в кількості 80 тон; вугілля бурого марки Б в кількості 10 тон, та напівбрикетів торф'яних в кількості 18 тон із строком поставки до 15.11.2025. Очікувана вартість предмета закупівлі встановлена у сумі 1 229 896,00 грн.
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2025-10-01-006845-а та звіту про результати проведення процедури закупівлі, замовником визнано учасника торгів ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 45355935, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9/А, офіс 369) таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, тобто відсутні підстави для відмови, встановлені ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі». Ціна тендерної пропозиції після закінчення аукціону зафіксовано у розмірі 784 000,00 грн.
За наслідками проведення вказаної публічної закупівлі фахівцем з публічних закупівель відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_6 29.10.2025 визначено переможцем ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» з ціновою пропозицією 784 000,00 грн.
Надалі, 06.11.2025 між відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, в особі начальника відділу ОСОБА_5 - Замовник з однієї сторони, та ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» в особі директора ОСОБА_7 - Постачальник з другої сторони, укладено договір №298 (далі по тексту - Договір №298).
Пунктами 1.1. та 1.2. Договору №298 визначено, що Постачальник зобов'язується у 2025 році поставити Замовникові товар, зазначений в специфікації, а саме: вугілля кам'яне марки ДГ (13-100), вугілля буре марки Б та напівбрикети торф'яні (код ДК 021:2015-09110000-3 - Тверде паливо).
У відповідності до п. 2.1. Договору №298, Постачальник повинен передати (поставити) Замовнику товари, якість якого відповідає умовам встановленим у тендерній документації, а також товар повинен відповідати Специфікації та діючим стандартам, технічним умовам, тощо.
Загальна вартість поставки продукції, з урахуванням змісту додаткової угоди № 1 від 17.11.2025 до договору від 06.11.2025 №298, склала - 725 289,37 грн з ПДВ.
Згідно умов договору від 06.11.2025 №298 та додаткової угоди №1 від 17.11.2025 до договору від 06.11.2025 №298, ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» 08.11.2025, 10.11.2025 та 13.11.2025 здійснив поставку для відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради вугілля кам'яного марки ДГ (13-100) в загальній кількості 74,85 тон на загальну суму в 635 289,37 грн з ПДВ, яке відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради було прийнято шляхом підписання начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_5 з однієї сторони як Замовник та ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» в особі директора ОСОБА_7 з другої сторони як Постачальник відповідних актів прийому передачі продукції від 10.11.2025, 11.11.2025 та 13.11.2025 відповідно. При цьому, приймання товару відбулось без перевірки його якості та жодних зауважень.
У подальшому відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради за поставлене вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) в загальній кількості 74,85 тон провели 13.11.2025 та 18.11.2025 оплату на банківський рахунок ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» НОМЕР_1 на загальну суму 635 289,37 грн. з ПДВ.
Відповідно до протоколів випробувань №0083 та №0084 від 03.02.2026 було проведено дослідження зразків породи вугілля, вилучених з територій ліцеїв, до яких було відвантажено вугілля. За результатами випробувань було встановлено, що зазначені зразки вугілля не відповідають вимогам ДСТУ 7146:2010 та жодній марці вугілля кам'яного.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 25.02.2026 №122/26-25 матеріальну шкоду відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради внаслідок невиконання умов договору №298 від 06.11.2025 оцінено у розмірі 529407,81 гривень.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення полягали у неналежному виконанні начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого Новоборівській селищній раді завдано збитку на суму 529 407,81 грн, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками, тобто вчиненні службової недбалості. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Таким чином, враховуючи вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочину, а також пред'явлений 06.03.2026 процесуальним прокурором у кримінальному провадженні з метою стягнення з ОСОБА_5 , в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради, завданих збитків в сумі 529 407,81 грн, а тому вказане обумовлює необхідність застосування до майна підозрюваної такого заходу забезпечення як арешт належного їй майна.
Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно
Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як зазначалось вище, арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди на стадії досудового розслідування може бути накладений на майно підозрюваного.
Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належать на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 1821155700:01:001:0770 площею 0,063 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3104315618211); частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1825882618211).
Слідчим суддею встановлено, що вказане нерухоме майно належать підозрюваній на праві приватної власності, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому обмежень чи заборон щодо накладення арешту на таке майно слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У цьому кримінальному провадженні необхідність арешту майна обумовлена сукупністю підстав вважати, що за рахунок такого майна може бути забезпечено відшкодування шкоди. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником чи довіреними йому особами.
Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження та підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, враховуючи, що за рахунок майна підозрюваної за вироком суду може бути відшкодована завдана шкода, слідчий суддя дійшов висновку, що можливість відчуження підозрюваною вказаного майна є обґрунтованою.
З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
За таких умов, заявлені слідчим підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Щодо розумності та співрозмірності арешту
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
Згідно з довідками про оціночну вартість об'єктів нерухомості, станом на 10.03.2026 оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,5 кв.м., складає 3607837,11 гривень; земельної ділянки з кадастровим номером 1821155700:01:001:0770, площею 0,063 га, - 163562,53 гривень.
На переконання слідчого судді, накладення арешту в даному випадку на частку вказаної квартири, що належить підозрюваній на праві власності, є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи заявлений стороною обвинувачення цивільний позов про відкодування шкоди. Вартість частки квартири повністю охоплює розмір збитків, заявлених до відшкодування. Водночас, застосування арешту щодо земельної ділянки не буде доцільним та співрозмірним завданим збиткам.
Слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту майна обмеження щодо відчуження частки квартири є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідується у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.
Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрюваний, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для часткового задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст. 170-173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом заборони його відчужувати, а саме на частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1825882618211), що належить ОСОБА_5 на праві власності.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Копію ухвали негайно після оголошення вручити прокурору.
Повний текст ухвали оголошено 16.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1